Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/3378/22

Справа № 344/3378/22 Провадження № 33/4808/359/22 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна Є.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Є.О. на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ,громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп., в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 19 лютого 2022 року о 01 год. 27 хв. по вул. . Микитинецька у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядком у лікаря нарколога за адресою місто Івано-Франківськ, вулиця Млинарська, 21 та підтверджується висновком № 127 від 19.02.2022 року. На постанову суду захисник ОСОБА_1 адвокат Кузьмін Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову незаконною, ухвалену при спрощеному підході до розгляду та без надання правової оцінки доказам наявних в матеріалах справи. Апелянт зазначає, що з тверджень його підзахисного, всупереч закону і Інструкції під час огляду ОСОБА_1 19.02.2022 року в медичному закладі лабораторного дослідження не проводилось, а висновок лікаря про перебування водія у стані спьяніння було зроблено лише на підставі клінічного дослідження візуального огляду ОСОБА_1 , що відображено в акті огляду на стан сп`яніння. Такі обставини дають підстави для визнання недійсним огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння, який проведено з порушеннями вимог закону. Апелянт звертає увагу на те, що висновок суду не може бути ґрунтуватися на припущеннях, а будь які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитись на її користь. Окрім того, суд немає права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в такому випадку перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини. За таких обставин, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, так як його вину не доведено належним чином. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузьміна Є.О. вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України") При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності». Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України») В мотивувальній частині судового рішення суду першої інстанції суд вказав, що у судовому засіданні ОСОБА_1 , якому судом роз`яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП, щодо можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від такого права відмовився та вказав, що самостійно братиме участь у судовому засіданні. ОСОБА_1 під час судового розгляду щодо обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив, посилаючись на обставини, що викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, що отримані судом від його захисника Кузьміна Є.О. Вважав, що не перебував у стані наркотичного сп`яніння та просив суд визнати його не винуватим, а провадження у даній адміністративній справі закрити. Крім того, при ухваленні судом рішення у справі, судом враховано, що захисник Кузьмін Є.О. неодноразово звертався до суду з клопотанням про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «Easycon». Дані клопотання судом задоволені, однак провести судовий розгляд у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «Easycon» не представилось можливим, у зв`язку із технічною неможливістю захисника приєднатись до конференції. Суд роз`яснював, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції «EasyCon» поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд також зазначив в постанові суду, що до початку розгляду справи від захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Є.О. судом отримано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. В обґрунтування свого клопотання захисник посилався на те, що даний протокол складений відносно ОСОБА_1 безпідставно, оскільки останньому не проводились жодні лабораторні дослідження, а наявний у матеріалах справи висновок лікаря нарколога виданий на підставі акту огляду, який у свою чергу складений на підставі візуального огляду ОСОБА_1 . За таких обставин вважав, що огляд проведений ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння не дійсним, оскільки проведений з порушення вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому просить суд провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права скористуватись юридичною допомогою професійного захисника та були перевірені її доводи щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.( «Науменко проти України» ) Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом. Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення. Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства. Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Так, враховуючи, що в своїх доводах особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кузьміна Є.О. посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції вважав за необхідно перевірити вищевказані доводи. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна Є.О. щодо незаконності судового рішення аналогічні тим доводам, які були наведені у клопотанні про закриття провадження у справі. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 289285 від 19.02.2022 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 за обставин, що зазначені у протоколі керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 19.02.2022 року о 01 годині 56 хвилин направлено на вказаний огляд; висновком КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» № 127, відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 02 годину 30 хвилин 19.02.2022 року перебував у стані наркотичного сп`яніння; долученим до матеріалів відеозаписом, яким підтверджуються обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Судом також вважав безпідставними доводи щодо незаконності висновку лікаря нарколога про перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, оскільки вони носять бездоказовий характер та не підтверджуються наявними доказами у справі. Суд першої інстанції вказав, що наявний у матеріалах справи висновок КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» № 127 є належним та допустимим доказам у справі і в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що огляд на стан сп`яніння проводився з порушенням встановленого законом порядку. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 показав, що дійсно 19 лютого 2022 року вночі о 01 год. 27 хв. по вул. . Микитинецька у місті Івано-Франківськ він керував транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції для перевірки документів у зв`язку з тим, що машина перебувала на іноземній реєстрації. Від дійсно в добровільному порядку пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Однак, вважає, що під час проведення огляду на стан сп`яніння лікар прийшов до безпідставного висновку про те, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Просив скасувати постанову суду як незаконну, оскільки вважає, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про те, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечується факт керування ним транспортним засобом та зупинки його автомобіля працівниками поліції. Разом з тим, ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що він керував транспортним засобом, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, оскільки вважає, що висновок лікаря медичного закладу, яким визнано що він перебував у стані наркотичного сп`яніння є неправильним. Вищевказані докази щодо визнання неправомірним огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 були повторно у повному обсязі досліджені в суді апеляційної інстанції внаслідок чого було встановлено, що вони носять голослівний бездоказовий характер та є безпідставними. Так, протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та уповноваженою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Свідки не залучались, особу водія було встановлено на підставі посвідчення водія. ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді, про що свідчить власноручний підпис правопорушника. У ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами, про що свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі. При оформленні поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульна поліція керується Конституцією України, КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, іншими нормативно правовими актами. Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Зі змісту вищевказаної статті закону вбачається, що огляд у медичному закладі має більше правове значення, оскільки проводиться лікарем, який має відповідну професійну спеціалізацію та проводить огляд із застосуванням сукупності різних методів, які дозволяють йому отримати достатньо об`єктивний результат щодо перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння, який він оформлює у встановленому законом порядку та за який несе персональну відповідальність. Так, у разі виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, вони повинні прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є злочином, який може привести до особливо тяжких наслідків та повинен бути негайно припинений. Вказана норма закону більш детально відображена у п. 12 Інструкції, яким встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Аналіз вказаних нормативних актів та усталеної судової практики свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції огляд поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій транспортного засобу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду лікарем медичного закладу. Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ст. 266 КУпАП). Зі змісту матеріалів справи та долучених до ним відеозаписів вбачається, що водієві ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було повідомлено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. У відповідності до приписів закону ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому спеціалізованому медичному закладі, на що останній погодився та в добровільному порядку пройшов такий огляд. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 19.02.2021 (а.с. 2) ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння. У даному висновку лікаря було зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 із результатом огляду, про що свідчить власноручний підпис правопорушника. Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку. Апеляційний суд вважає, що під час апеляційного розгляду не встановлені обставини, які свідчать про те, що вищевказаний медичний висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння не відповідає дійсності та зроблений з порушенням вимог, які регламентують його проведення. Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу та місця його проведення. Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що відповідно до п. п. 16, 17, 20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який його доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. За результатами огляду працівниками поліції, вповноваженою на те посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, допустив порушення п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, з метою перевірки доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна Є.О. судом апеляційної інстанції було витребувано Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП» Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради №127 від 19.022022 року та результат токсикологічного дослідження №331 від 21.02.2022 року, які стосуються проходження огляду водія ОСОБА_1 у медичному закладі щодо визначення стану сп`яніння. У відповідності до копії Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП» Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради №127 від 19.022022 року, ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 19.02.2022 року о 01 год. 56 хв., яким була застосована сукупність різних методів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, зазначені результати зовнішнього огляду та інші дані, які давали підстави прийти до висновку про перебування особи, стосовно якої проводився огляд у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується заключним діагнозом лікаря про розлад психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних речовин, гостра інтоксикація. Відповідно до результат токсикологічного дослідження №331 від 21.02.2022 року вбачається, що медичним закладом за методикою ГРХ було проведено лабораторне дослідження біоматеріалу (сеча), який було відібрано у ОСОБА_1 внаслідок чого було виявлено амфетаміни та марихуану. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п.7 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Разом з тим, відповідно до п.8 Інструкція метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Апеляційний суд враховує, що відповідно до вимог Інструкції заключний висновок здійснюється іншим лікарем на підставі отриманих результатів огляду, тестів та лабораторних досліджень. Таким чином, в результаті перевірки доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна Є.О. не було встановлено даних, які б свідчили про неправомірність огляду, який було проведено відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Апеляційний суд вважав безпідставним клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна Є.О. щодо виклику до суду апеляційної інстанції та допиту лікаря медичного закладу, який проводив відповідний огляд на стан сп`яніння, оскільки ними не було наведено обґрунтованих мотивів щодо необхідності такого допиту. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.02.2022 року № 127 щодо результатів медичного огляду, проведеного лікарем ОСОБА_2 . Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної Ради» стосовно водія ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735,є чітким та зрозумілим, не містить суперечностей і не потребує додаткового роз`яснення. Апеляційний суд вважав, що відсутні правові підстави для виклику та допиту лікаря медичного закладу, який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , в судовому засіданні апеляційної інстанції. Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кузьміна О.Є, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю спростовується сукупністю досліджених доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що поза розумним сумнівом, доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. Адміністративне стягнення обране судом в мінімальних межах ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. За таких обставин, підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Є.О. залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв