Ухвала КАС ВС № 260/364/20

УХВАЛА 22 серпня 2022 року м. Київ справа № 260/364/20 адміністративне провадження № К/990/21874/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №260/364/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Рітейл ЗК» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Рітейл ЗК» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №260/364/20. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України). У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України. Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах: абз. 4 п. 4 ч. 1 ст. З, ч. 1 ст.8 Закону України №222-VII при запровадженні ліцензування оптової торгівлі пальним, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктам господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття; Закон № 481 в частині внесених змін Законом №2628- VII, КМУ лише 19 червня 2019 року постановою № 545 (яка набрала чинності 01 липня 2019 року) п. 6 переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою КМУ №609 від 05.08.2015 року виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності, зокрема роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального, визначивши орган ліцензування ДФС, територіальні органи ДФС; щодо можливості подати документи для отримання ліцензії відповідно до листа ДФС від 30 травня 2019 року № 170147/99-99-1201-01-17, при тому що фактично отримати ліцензію на здійснення оптової торгівлі пальним можливо було не раніше 01 липня 2019 року, що є днем набрання чинності норм Закону № 2628- VII щодо ліцензування; п.п.80.2.5 ст. 80 Податкового кодексу України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального - передбачено проведення фактичних перевірок. Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягала помилка судів при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, такі норми повинні застосовуватися. Доводи скаржника замість правильного, на його думку, застосування норм матеріального права зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин та досліджених доказів, що не є належним обґрунтуванням заявленої підстави касаційного оскарження. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Також скаржником не надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №260/364/20 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва