Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/623/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 року Справа № 906/623/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Першко А.А. за участю представників сторін: від позивача - Білоус Р.А. (адвокат) від відповідача - Ткачук А.О. (адвокат) від третьої особи - не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Термобуд-Житомир" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 (повний текст складено 13 червня 2022 року, суддя Шніт А.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Смарт Білдінг" про визнання майнових прав на квартиру ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 02 грудня 2021 року у справі №906/623/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріел Смарт Білдінг" про визнання майнових прав на квартиру. Вказана ухвала мотивована тим, що зі змісту поданої ТОВ "Термобуд-Житомир" заяви про забезпечення позову від 02 грудня 2021 року вбачається, що остання містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, та відповідну судову практику, на ймовірність розпорядження, в тому числі, й квартирою, майнові права на яку просить визнати позивач, а також на заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог. Водночас, ТОВ "Термобуд-Житомир" не подано доказів вчинення ТОВ "Олвіта-Буд" реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову. Крім того, суд зазначив, що не вбачає наявності зв`язку між обраним ТОВ "Термобуд-Житомир" заходом до забезпечення позову і предметом заявленої ним позовної вимоги, зокрема, в частині спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Термобуд-Житомир" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири в незавершеному будівництвом житловому будинку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, вулиця Євгена Рихліка (попередня назва провулок 5-й Щорса), 4, а саме: однокімнатної квартири, проектною площею 45,79 кв.м., будівельний номер 177б, що розташована на 11 поверсі ІІІ секції. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що заява про забезпечення позову обгрунтована реальністю продажу спірного майна третім особам. Однокімнатна квартира, загальною площею 45,79 кв.м., будівельний номер 177б майнові права на яку є предметом спору, знаходиться в незавершеному будівництвом об`єкті нерухомого майна, замовником будівництва якого є відповідач, а реалізацію квартир у вказаному будинку здійснює поряд з відповідачем - третя особа. Відповідач зареєстрував за собою право власності на незавершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності №23767780 від 04 вересня 2009 року. Скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції фактично вказав позивачеві на те, що позивач має довести реальну можливість продажу квартири третім особам саме у той час, коли така можливість об`єктивно існує, тобто у продавця (відповідача) є товар, який він може продати у будь-який момент, а можливо і вже продав, і позивач, як особа, якій з будь-яких джерел офіційно така інформація повідомлена не може бути, має надати докази того, що такий товар може бути проданий. На переконання ТОВ "Термобуд-Житомир" сам факт заперечення проти позову вже є доказом вчинення ТОВ "Олвіта-Буд" реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову. На думку позивача, наявність факту реалізації спірного майна третім особам та проведення державним реєстратором реєстрації права власності на це спірне майно за третіми особами явно буде ускладнювати чи унеможливлювати виконання рішення суду у справі №906/623/21. А отже це і є тими фактичними даними. Відповідними документами (окрім наявних у справі) цей факт взагалі підтвердити неможливо, оскільки мова йде про майбутні події. До скарги додається, зокрема актуальна інформація про продаж квартир в ЖК "Вернісаж" з сторінки у facebook. Те, що вказаний об`єкт будівництва має назву ЖК "Вернісаж" вбачається з додатку №4 до цієї скарги та не заперечується відповідачем. Факт наявності чи відсутності квартири може довести виключно відповідач, адже проектна документація, навіть якщо б вона була надана до справи у належному, засвідченому вигляді ще не свідчить про те, що об`єкт будівництва відповідає цьому проекту. При цьому, відповідачем не доведено того факту, що реально збудовано на місці спірної квартири, чи відповідає її проектна площа та проектні номери незавершеному будівництву. Апелянт стверджує, що між сторонами існує реальний спір щодо майнових прав на квартиру, і вимоги про забезпечення позову, які будуть співмірними з заявленими позовними вимогами, можуть полягати, зокрема, у забороні будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, майнові права на які є предметом спору, оскільки забезпечення позову у такий спосіб не порушить прав відповідача на час розгляду справи в суді. Листом №906/623/21/3414/22 від 27 червня 2022 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Житомирської області. 11 липня 2022 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/623/21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Розізнаної І.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Термобуд-Житомир" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 та призначено дату судового засідання на 17 серпня 2022 року. 05 серпня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Мельника О.В. та судді Маціщук А.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. Ухвалою від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Термобуд-Житомир" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів. В судовому засіданні 17 серпня 2022 року представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Житомир" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" про визнання майнових прав на квартиру в незавершеному будівництвом житловому будинку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, вулиця Євгена Рихлика, 4 (попередня назва - провулок 5-й Щорса), 4, загальною площею 701,27 кв.м., а саме: - однокімнатну квартиру, загальною площею 45,79 кв.м., будівельний номер 177б, що розташована на 11 поверсі ІІІ секції. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08 червня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. 02 грудня 2021 року від ТОВ "Термобуд-Житомир" надійшла заява вх.№02-44/2052/21 про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири в незавершеному будівництвом житловому будинку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вулиця Євгена Рихліка (попередня назва - провулок 5-ий Щорса), 4, а саме: однокімнатної квартири, проектною площею 45,79м.кв., будівельний номер 177б, що розташована на 11 поверсі ІІІ секції. Вказана заява обгрунтована тим, що відповідач не визнає позовні вимоги з суто формальних, не підтверджених жодними доказами підстав. На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, плану 11-го поверху, чи навіть плану типового поверху не надає, мотивуючи це нібито відсутністю такого плану у відповідача. При цьому, відповідач не надає жодних доказів того, що майно, спір щодо якого існує, може бути передане позивачеві після прийняття об`єкту в експлуатацію. Усно представник відповідача в судовому засіданні зазначав про те, що відповідач погодиться передати майно щодо якого існує спір лише у випадку завершення кримінальних проваджень, які зокрема, ініційовані відповідачем. Вказані факти свідчать про те, що відповідач добровільно навіть на підставі рішення суду, спірне майно позивачеві передати намірів не має. Заявник також зазначив, що відповідач не позбавлений жодної можливості здійснювати продаж майна позивача третім особам, що може істотно зашкодити виконанню рішення суду у даній справі. Метою діяльності відповідача за своєю суттю є будівництво та продаж нерухомого майна, зокрема у спірній секції житлового будинку. Отже, фактичні обставини здійснення продажу квартир відповідачем у вказаному будинку презюмується. 17 грудня 2021 року засобами електронного зв`язку від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про забезпечення позову. Розглянувши заяву ТОВ "Термобуд-Житомир" про забезпечення позову, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява № 11901/02) засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява № 2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2020 року у справі №921/40/20. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову та чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18. За змістом статей 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що заява ТОВ "Термобуд-Житомир" про забезпечення позову від 02 грудня 2021 року містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, та відповідну судову практику, на ймовірність розпорядження, в тому числі, й квартирою, майнові права на яку просить визнати позивач, а також на заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог. Водночас, заявником клопотання не подано доказів вчинення ТОВ "Олвіта-Буд" реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову. Саме лише заперечення відповідачем проти позовних вимог не може бути підставою для вжиття заходів для забезпечення позову. Подана позивачем заява про забезпечення позову взагалі не містить в додатках жодних доказів, окрім квитанції про сплату судового збору. Із доданого до апеляційної скарги скріншоту із допису Житлового комплексу "Вернісаж" у мережі facebook не вбачається жодного наміру відповідача реалізувати майнові права на однокімнатну квартиру, загальною площею 45,79 кв.м., будівельний номер 177б, що розташована на 11 поверсі ІІІ секції. Вказаний допис стосується виключно інформування інвесторів та друзів ЖК "Вернісаж" щодо ходу будівельних робіт та необхідності здійснення платежів згідно з графіками. Реальність продажу майна, про яку зазначає апелянт, не підтверджена жодним доказом долученим до матеріалів справи. Безпідставними є посилання скаржника на те, що фактичні обставини здійснення продажу квартир відповідачем у вказаному будинку презюмується з огляду на мету діяльності відповідача, яка за своєю суттю є будівництвом та продажем нерухомого майна, оскільки декларація видів економічної діяльності не може бути доказом реального вчинення дій щодо продажу саме спірного майнового права. Тягар доказування обставин з якими пов`язане вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника, відтак зазначення апелянтом про те, що доведення обставин реалізації квартир може довести виключно відповідач грунтується на неправильному тлумаченні норм ГПК України. Таким чином, обґрунтування фактичними даними та відповідними документами ймовірного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду - відсутнє. Відтак, позивачем не наведено достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, ТОВ "Термобуд-Житомир" в якості забезпечення позову просить заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири в незавершеному будівництвом житловому будинку за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вулиця Євгена Рихліка (попередня назва - провулок 5-ий Щорса), 4, а саме: однокімнатної квартири, проектною площею 45,79м.кв., будівельний номер 177б, що розташована на 11 поверсі ІІІ секції, в той час, як предметом позовних вимог є майнові права на вказану квартиру. До того ж, предметом позову в даній справі є визнання майнових прав на квартиру в незавершеному будівництвом об`єкті. Позивач же у заяві від 02.12.2021 заходом забезпечення позову зазначає: "заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії…". При цьому, згідно норм чинного законодавства державна реєстрація передбачена лише щодо речових прав щодо індивідуально визначеного майна (права власності та похідних від нього). Місцевим судом доречно зазначено, що самим позивачем у заяві про забезпечення позову вказано, що договір купівлі-продажу майнових прав не підлягає жодному обов`язковому посвідченню чи реєстрації. Питання наявності вказаної квартири, зокрема, як в проектній документації на будівництво, так і в натурі, її площі, про що зазначається в апеляційній скарзі є предметом дослідження в межах розгляду справи №906/623/21, а тому правова оцінка даним обставинам буде надаватись при вирішенні справи по суті. Таким чином, відсутній зв`язок між обраним ТОВ "Термобуд-Житомир" заходом до забезпечення позову і предметом заявленої ним позовної вимоги, зокрема, в частині спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Окрім того, відсутність реєстрації квартири проектною площею 45,79 кв.м. будівельний номер № 177 б, що розташований на 11 поверсі ІІІ секції за адресою село Оліївка, вул. Євгена Рихліка, 4, як індивідуально визначено майна, вказує на неможливість виконання ухвали про забезпечення позову у разі задоволення заяви позивача, оскільки відсутній об`єкт щодо якого просить застовувати заборону позивач. З аналізу положень частини 1 статті 136 та статті 137 ГПК України слідує, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України). Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що вимога позивача про забезпечення позову у заявлений ним спосіб не підлягає задоволенню. Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ТОВ "Термобуд-Житомир" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07 червня 2022 року у справі №906/623/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття . Справу №906/623/21 повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "18" серпня 2022 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Василишин А.Р. Суддя Філіпова Т.Л.