Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/20881/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" серпня 2022 р. Справа№ 910/20881/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Шаптали Є.Ю. Куксова В.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 (суддя Спичак О.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» про стягнення 124 000,62 грн. ВСТАНОВИВ: Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 124 000,62 грн. нарахованої за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 включно за умовами договору оренди № 2-ПО від 30.04.2021. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/20881/21 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 124 000,62 грн. основного боргу та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи належним чином підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов`язку по сплаті орендної плати за спірним договором за заявлений до стягнення період. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить у задоволенні позовних вимог відмовити повному обсязі. У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованими та таким, що було прийняте з порушенням норм процесуального і матеріального права, без з`ясування всіх обставин справи. У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що судом першої інстанції при вирішення спору сторін по суті не досліджені всі обставини виникнення спірної заборгованості та причин її несплати, а саме те, що причиною невиконання ним обов`язків по сплаті орендної плати за користування орендованими за спірним договором баржею-площадкою № БП-28 та краном ДЕК-251, є невиконання контрагентами відповідача, яким останнім надавались послуги (виконувались роботи) за допомогою вказаного орендованого майна, своїх грошових зобов`язань перед відповідачем. До апеляційної скарги апелянтом додані додаткові докази, а саме належним чином засвідчені копії претензії вих. № 01-21/99 від 18.11.2021, листів вих.№ 01-21/73 від 15.06.2021 та вих.№ 01-21/98 від 09.11.2021, додаткових угод № 19 від 01.09.2020, № 33 від 09.09.2020 та № 50 від 01.09.2020 до укладених між Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Буд-Трейд» договорів генпідряду № 20/07-17 від 20.07.2017, № 12/04-17 від 12.04.2017 та № 11/04-17 від 11.04.2017 відповідно, а також реєстр актів виконаних робіт від 18.11.2021. Крім того апелянтом до апеляційної скарги додані належним чином засвідчені копії договору оренди № 2-ПО від 30.04.2021, акту прийому-передачі техніки від 01.05.2021 та акту надання послуг № 79 від 31.05.2021, проте вказані документи вже наявні у матеріалах справи, а відтак вони не можуть вважатися додатковими доказами в розумінні положень ГПК України. Також апелянтом під час апеляційного розгляду до матеріалів справи долучені доповідна записка від 29.05.2022, а також накази відповідача № 3 від 26.02.2022 та № 5 від 25.03.2022 проте, так як вказані докази відповідачем додані на підтвердження наявності підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, такі документи також не можуть вважатися додатковими доказами по справі. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2022, справу №910/20881/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.. З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20881/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/20881/21. 29.06.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 залишено без руху, апелянта повідомлено про те, що він має право усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також попереджено про те, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. 07.07.2022 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 та відкрити апеляційне провадження у даній справі. Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава

1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду). Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 248 100,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 та поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 до перегляду його в апеляційному порядку, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. 21.07.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що відповідачем фактично не заперечується факт укладення договору оренди, факт передачі техніки в оренду, сума заборгованості та період її виникнення, а заперечення останнього зводяться до того, що судом першої інстанції не встановлено причини виникнення заборгованості, проте судом першої інстанції належним чином встановлено всі обставини, які підлягають встановленню під час розгляду цієї справи, а саме: факт наявності підстав виникнення заборгованості (договір та акт приймання-передачі), наявність документального підтвердження заборгованості (акт) та факт невиконання грошових зобов`язань у встановлений договором строк, в той час як причини виникнення заборгованості не мають значення у цій справі, оскільки спірним договором не встановлено залежність виконання умов цього договору відповідачем від виконання контрагентами відповідача умов інших договорів, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін. Щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги додаткових доказів, а саме належним чином засвідчених копій претензії вих. № 01-21/99 від 18.11.2021, листів вих.№ 01-21/73 від 15.06.2021 та вих.№ 01-21/98 від 09.11.2021, додаткових угод № 19 від 01.09.2020, № 33 від 09.09.2020 та № 50 від 01.09.2020 до укладених між Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Буд-Трейд» договорів ген підряду № 20/07-17 від 20.07.2017, № 12/04-17 від 12.04.2017 та № 11/04-17 від 11.04.2017 відповідно, а також реєстру актів виконаних робіт від 18.11.2021, колегія суддів зазначає таке. Враховуючи, що апелянт додав ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав. Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України). У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. У апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних обґрунтувань щодо неможливості подати вказані докази до суду першої інстанції, проте зі змісту апеляційної скарги слідує, що апелянт не згоден з тим, що ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття провадження ним було отримано 04.01.2022. Отже, фактично підставою для прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів апелянт визначає те, що йому не було вручено ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у цій справі. З матеріалів справи слідує, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 якою, серед іншого, відкрито провадження у цій справі та прийнято позовну заяву до розгляду, а також встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, відповідачу було направлено 24.12.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36). Водночас зміст вказаного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не дає можливості встановити адресу за якою було направлено кореспонденцію суду та, відповідно, унеможливлює встановлення судом апеляційної інстанції обставин повідомлення відповідача про розгляд цієї справи № 910/20881/21 судом першої інстагції. За обставин що склалися колегія суддів вважає за доцільне прийняти додані відповідачем до апеляційної скарги докази та здійснювати розгляд справи з їх урахуванням. За таких обставин, додані апелянтом під час апеляційного перегляду належним чином засвідчені копії претензії вих. № 01-21/99 від 18.11.2021, листів вих.№ 01-21/73 від 15.06.2021 та вих.№ 01-21/98 від 09.11.2021, додаткових угод № 19 від 01.09.2020, № 33 від 09.09.2020 та № 50 від 01.09.2020 до укладених між Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Буд-Трейд» договорів ген підряду № 20/07-17 від 20.07.2017, № 12/04-17 від 12.04.2017 та № 11/04-17 від 11.04.2017 відповідно, а також реєстр актів виконаних робіт від 18.11.2021 приймаються колегією суддів як додаткові докази по справі. Станом на 22.08.2022 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав. 30.04.2021 позивач як орендодавець та відповідач як орендар уклали договір оренди №2-ПО (далі Договір) в п. 1.1 якого погодили, що за цим Договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування транспортні засоби та іншу техніку, визначену цим договором та сплачу орендодавцеві орендну плату в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2 Договору за цим Договором передається така техніка: транспортний засіб - баржа-площадка № БП-28; кран ДЕК-251 (далі Техніка). За змістом п.3.3 Договору Техніка вважається переданою орендодавцем і прийнятою орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Згідно з п. 5.1 Договору розмір орендної плати за користування Технікою становить 4 000,02 грн. за одну добу оренди. Відповідно до п.5.3 договору орендна плата за користування технікою сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується орендна плата. Відповідно до п.5.5 Договору сторони щомісячно до 5 числа, наступного за звітним, складають акт передачі-приймання наданих послуг оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін. З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу Техніку передано у користування 01.05.2021, а повернуто останнім позивачу 31.05.2021, загальна кількість діб користування Технікою склала 31 добу, а вартість вказаних послуг оренди, відповідно, 124 000,62 грн. (4 000,02*31). Вказані факти сторонами не заперечуються та підтверджуються наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів прийому передачі техніки від 01.05.2021 та від 31.05.2021 та акту надання послуг № 79 від 31.05.2021. Доказів оплати послуг оренди матеріали справи не містять. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України). Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Як слідує з апеляційної скарги відповідач фактично не заперечує ані факт користування Технікою, ані вартість наданих послуг, ані те, що такі послуги ним оплачені не були, проте зазначає що причиною невиконання ним обов`язку по оплаті спірних послуг стало невиконання його контрагентами своїх зобов`язань за договорами для виконання яких відповідачем було орендовано спірну Техніку. Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає про таке. Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. За правилами ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. Враховуючи, що умовами Договору обов`язок сплачувати орендну плату покладений на саме відповідача та не поставлений у залежність від виконання його контрагентами зобов`язань за іншими договорами, факт ймовірного невиконання таких зобов`язань жодним чином не впливає на наявність та строки виконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за умовами Договору. За таких обставин додані відповідачем до апеляційної скарги на підтвердження наявності у нього правовідносин з третіми особами у яких ним виконувались роботи/надавались послуги із використанням Техніки до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що не можуть виплинути на вирішення спору сторін у цій справі. З огляду на викладені вище обставини, факт наявності у відповідача, станом на дату винесення рішення по справі, заборгованості перед позивачем за надані за Договором послуги в сумі 124 000,62 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований, а відтак суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 124 000,62 грн. Рішення суду першої інстанцій залишається без змін. Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 у справі №910/20881/21.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20881/21. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді Є.Ю. Шаптала В.В. Куксов