Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4452/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4452/22 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2022 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - відповідач), якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 23246,49 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з таким рішенням в частині відмови, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 23246,49 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум та прийняти в нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 Одеської області. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №11 від 26.01.2017 року позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач, із заявою від 22.07.2021 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій, зокрема просив надати розрахунок належної заявнику індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 23.01.2017 року з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення. Вказана заява отримана відповідачем 03.08.2021 року. В матеріалах справи наявна відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.08.2021 року на заяву позивача, в якій повідомлено, що за грудень 2015 року індексація не нараховувалась Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачений механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди, тому підстави для нарахування та виплати індексації за попередні періоди у Міністерстві оборони України відсутні. Відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення також ґрунтується на тому, що відповідно до ч.6 ст.5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Таким чином, проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Також, звернуто увагу, що Одеський обласний військовий комісаріат не є розпорядниками коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів. Тому, враховуючи викладене здійснити перерахунок та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за час проходження служби у Південному оперативному командуванні на даний час немає підстав. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки №667 від 20.08.2021 року індексація грошового забезпечення позивачеві за період з травня 2016 року по січень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.49). Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виплату та розрахунок індексації за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця не є порушеним. А тому, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялось будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року. Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Частиною 2 вищевказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно з ст.5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003 року, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (п.4 Порядку №1078). Згідно з п.6 цього Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. В рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку та вказав, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Судова колегія зазначає, що з довідки №667 від 20.08.2021 року щодо нарахування основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу у період з травня 2016 року по січень 2017 року вбачається, що за цей період ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію за вказаний період. Щодо вимоги позивача стосовно здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, судова колегія зазначає. З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідачем не здійснено будь-якого розрахунку суми індексації грошового забезпечення позивача, в тому числі і встановлення базового місяця для її здійснення за період з 19.05.2016 року по 27.01.2017 року. А тому, оскільки виплату та розрахунок індексації за вказаний період відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця не є порушеним. Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, судова колегія зауважує, що права позивача в цій частині порушені не були, і доказів невиконання відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення з урахуванням індексації позивач та його представник суду не надали. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.