Постанова Львівський апеляційний суд № 457/322/22

Справа № 457/322/22 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В. Провадження № 33/811/803/22 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 07 липня 2022 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 захисника правопорушника адвоката Галишина А.В. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір 496 грн. (чотириста дев`яносто шість грн.) 20 коп. Згідно постанови судді, 20 травня 2022 року о 19 год. 05 хв. у м. Трускавець по вул. Роксолани, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що він не вживає ні алкоголю, ні наркотичних речовин. Вважає, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу. Зазначає, що лікар закладу охорони здоров`я не є суб`єктом владних повноважень, а тест на якому проводився огляд, є лише попереднім тестом, а не спеціальним технічним засобом, і не може однозначно вказувати на стан сп`яніння. Звертає увагу на те, що відеозапис події не є безперервним. Крім цього, протокол про адміністрпативне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та виступ його захисника адвоката Галишина А.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП Україниорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі, не дала їм належної оцінки. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАПогляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. При цьому, в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції покликався, зокрема, як на докази: протокол серії БД №324533 від 20 травня 2022 року, висновок №88 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 травня 2022 року, відеозапис події. Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу серії БД №324533, 20 травня 2022 року о 19 год. 05 хв. у м. Трускавці по вул. Роксолани, 7, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №88 від 20 травня 2022 року, складеному лікарем КНП «ДМЛ №1» ДМР зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено факт вживання К1. Як вбачається з матеріалів відеофіксації правопорушення та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився лікарем в медичному закладі за допомогою експрес-тесту для виявлення наркотичної речовини у сечі. Дані, отримані в результаті тестування, є лише попереднім якісним результатом. Для отримання заключного результату необхідно проводити лабораторні дослідження. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути підтверджені більш специфічним методом, наприклад, газовою хроматографією, мас-спектометрією. Зокрема, в п. 10 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів, що не було дотримано медичною установою, де проводився огляд. Порядок збереження та транспортування ємностей визначений п. 11 Розділу ІІІ цієї Інструкції. В порушення вимог пунктів 12, 13 вищевказаної Інструкції у водія не відбиралися для дослідження біологічного середовища кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, тобто ОСОБА_1 не було надано можливості здати інший вид біологічного середовища для аналізу, що прямо передбачено пп. 12, 13 Інструкції, лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, лабораторні дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке є обов`язковим, не проводилось, а тому такий огляд вважається недійсним. При цьому, допитана в суді апеляційної інстанції лікар ОСОБА_3 , якою складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , пояснила, що експрес-тест для виявлення наркотичної речовини у сечі, є допоміжним засобом, а про забір крові не пригадує. Разом з тим, як вбачається з відеозапису події, ОСОБА_1 , не був згідний з результатом обстеження, та наполягав на повторному аналізі, зокрема заборі крові, однак, такі вимоги було проігноровано лікарем медичного закладу. У зв`язку з цим висновок лікаря КНП «ДМЛ №1» ДМР №88 від 20 травня 2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння за обставин непроведення лабораторних досліджень, відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції є недостатнім для підтвердження стану наркологічного сп`яніння особи і не може бути покладений в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 , як і не може слугувати підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, відповідно до вимог ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАПпрацівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак, в супереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Відтак, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надала оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясувала усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції Українипрезумпції невинності. Статтею 62 Конституції Українипередбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задоволити, а постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 07 липня 2022 року, якою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.