Постанова 4815 № 567/1370/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2022 року м. Рівне Справа № 567/1370/19 Провадження № 22-ц/4815/29/22 Рівненський апеляційний суд: в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Хилевич С.В., Шимків С.С., секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,52 га за тією ж адресою, зазначаючи про те, що вона та відповідач є спадкоємцями за законом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була власником зазначеного майна. Відповідач ОСОБА_2 , не заперечуючи права ОСОБА_1 на виділ її частки з зазначеного житлового будинку та земельної ділянки, вважає, що такий виділ слід провести відповідно до висновку спеціаліста, який має знання в галузі досліджень об`єктів нерухомості та земельних ділянок. Заявою від 20.08.2020 позивачка зменшила позовні вимоги та просить виділити їй в натурі у власність 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 згідно із можливим варіантом поділу, запропонованого висновком судової експертизи та виділити їй в натурі у власність 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1384 га кадастровий номер 5624287000:01:001:0366 за тією ж адресою, згідно із можливим варіантом поділу, запропонованого висновком судової експертизи. Водночас, не вважає за необхідне залишати в спільному користуванні сторін частину земельної ділянки, необхідну для обслуговування РДГС-10, оскільки зазначений об`єкт перебуває на балансі газопостачальної організації, а відповідач має можливість облаштувати газопостачання частини будинку, яка виділяється йому через належну йому земельну ділянку і встановлення земельного сервітуту лише погіршить взаємовідносини між сторонами. Відповідач вважає, що у спільному користуванні сторін слід залишити земельну ділянку на якій розташований РДГС-10, оскільки частина газопроводу для забезпечення газопостачання житлового будинку, яка знаходиться після РДГС-10 перебуває у спільній власності позивачки та відповідача, оскільки газопровід є приналежністю до головної речі і у разі залишення частини земельної ділянки, на якій знаходиться РДГС-10, у власності позивача, відповідач може бути позбавлений права користування частиною газопроводу до своєї частини житлового будинку, а за інших умов не буде необхідності нести витрати для прокладення газопроводу до частини будинку, яка належатиме відповідачу. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_1 в натурі у власність 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 до складу якої входять по житловому будинку (А-1): коридор 1-2 площею 2,9 кв.м., кладову 1-3 площею 3,1 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 10,5 кв.м., житлову кімнату 1-8 площею 15,5 кв.м., загальною площею 32,0 кв.м.; по веранді (а1): коридор 1-1 площею 4,6 кв.м., загальною площею 4,6 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: сходи літ. (а3), 72% сарая-літньої кухні літ. (Б), сарай літ. (б1), погріб літ. (Пг/б), 45% сарая літ. (б2), 32% сарая літ. (б4), 50% огорожі літ. (№1), 50% огорожі літ. (№2), ворота літ. (№3), колодязь літ. (Г), замощення літ. (І). Зобов`язано ОСОБА_2 об`єднати приміщення 1-2 та 1-3 шляхом влаштування арки, демонтувати частину пічки в приміщенні 1-7. Зобов`язано ОСОБА_1 об`єднати приміщення 1-1 та 1-2 шляхом влаштування арки. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 влаштувати розмежування окремих інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей. Виділено ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 5624287000:01:001:0366, яка знаходиться АДРЕСА_1 , яка має розміри по периметру (в метрах): 5,70 3,75 42,18 9,64 1,25 1,60 1,25 1,76 1,60 2,53 2,08 4,48 1,75 6,77 6,97 0,61 7,20 4,50 4,06 13,77 18,38 площею 691,0 кв.м. Залишено в спільній частковій власності в рівних частках прямокутну земельну ділянку з розмірами 1,25 м. х 1,60 м. площею 2,0 кв.м. для обслуговування РДГС-10. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 9900 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1768 грн. 86 коп. судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині залишення в спільній частковій власності в рівних частках частини земельної ділянки для обслуговування РДГС-10, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду в оскаржуваній частині через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Стверджує про необхідність врахування норм, що регулюють правовідносини між споживачем та постачальником газу, порядок обслуговування газового обладнання. Також вказує, що в розумінні ст. 186 ЦК України частина газопроводу є приналежністю житлового будинку (інженерними комунікаціями), які забезпечують розподіл природного газу до конкретного будинку, а приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно, вважає, що обслуговування системи газопостачання та утримання обладнання в справному стані здійснюється представниками відповідного газорозподільного підприємства, а не сторонами, а РДГС-10 розміщений біля частини будинку, яка виділена ОСОБА_1 , тому відсутня необхідність в залишення цієї частини земельної ділянки у спільній власності. Крім того, зважаючи на наявність неприязних відносин між сторонами, порядок користування земельною ділянкою, повинен передбачати максимальну ізоляцію, тому у випадку залишення вказаної частини земельної ділянки у спільній власності спір залишиться не вирішеним. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 спростовує наведені апелянтом доводи, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Сторони в судове засідання не з`явились. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та свідоцтв про право на спадщину за законом від 02.03.2017, виданих приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Бернацькою І.М. встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та її спадкоємцями в рівних частках є її мати ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до зазначених свідоцтв та технічного паспорту на садибний житловий будинок вони є співвласниками кожен по 1/2 частці житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 , який включає коридор 1-1, коридор 1-2, кладову 1-3, житлову 1-4, кухню 1-5, житлову 1-6, житлову 1-7, житлову 1-8, житловою площею 52,1 кв.м., загальною площею 71 кв.м. та до якого також належать «Б» - сарай-літня кухня, «б1» - сарай, «Пд-б» - погріб, «б2» - сарай, «б3» - сарай, «б4» - сарай, «Д» - гараж, «Г» - колодязь, «В» - вбиральня, «№1» - огорожа, «№2» - огорожа, «№3» - ворота, «І» - вимощення. Відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 15.11.2017 по цивільній справі №567/1004/17 за позовом ОСОБА_1 до Розвазької сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,52 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ 002855, виданим Розвазькою сільською радою Острозького району Рівненської області Відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 13.09.2017 по цивільній справі №567/703/17 за позовом ОСОБА_2 до Розвазької сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та ухвали Острозького районного суду від 19.02.2018, за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,5075 га (земельні ділянки площею 0,1497 га, 0,1351 га, 0,1384 га, 0,0843 га), які знаходяться на території Розвазької сільської ради Острозького району Рівненської області, за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що право власності ОСОБА_3 на ці земельні ділянки посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ 002855, виданим Розвазькою сільською радою Острозького району Рівненської області. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач в рівних частках є співвласниками спірного майна. Відповідач рішення не оскаржив. Позивач оскаржила в частині залишення в спільній частковій власності в рівних частках частини земельної ділянки для обслуговування РДГС-10, а тому рішення в іншій частині не переглядається. Аналіз статей 183, 358, 364 ЦК України дозволяє зробити висновок, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу нерухомого майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частку нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. (Постанова ВС від 17 травня 2022 року у справі №570/2438/19) У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу». Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2020 року проведена комплексна судова будівельно-земельна-технічна експертиза за висновками якої було визначено по 3 варіанти поділу спірного будинковолодіння та земельної ділянки.(т.1 а.с.93) При всіх варіантах поділу експертом зазначено про необхідність влаштування розмежування окремих інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей. Зокрема, у будинку наявна мережа газопостачання. Проте експертом не враховано, що частина спільних газових інженерних комунікацій знаходяться на частині земельної ділянки, що пропонується для виділення позивачці. Отже Висновок комплексної судової будівельно-земельно-технічної експертизи №200302/1_30 від 13.07.2020 року був неповний. Згідно частини 1 та 2 статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам); якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Відповідно для усунення неповноти попереднього висновку 06.04.2021 року проведено додаткову судову будівельно-земельно-технічну експертизу та складено висновок експерта № ЕУ-08/21 де вказується, що під`єднання будинку і літньої кухні до газу влаштоване в приміщенні 1-5, що відійшло стороні 1, а газовий редуктор (РДГС-10), через який влаштовано газопостачання об`єкту, виявився розташованим на частині земельної ділянки, що відійшла стороні

2. Можливим і доцільним є розподіл домоволодіння із залишенням у спільному користуванні співвласників частини земельної ділянки, на якій розташований РДГС-10. Експертом запропоновані варіанти розподілу земельної ділянки з коригуванням на влаштування ділянки для спільного користування. Тобто за технічними показниками 1/2 частка спірної земельної ділянки, з урахуванням варіантів поділу будинковолодіння, може бути виділена за умови залишення частини на якій розташований РДГС-10 в спільному користуванні співвласників земельної ділянки. Докази, які б спростовували висновок експерта щодо земельної ділянки ОСОБА_1 не надала, клопотань про проведення додаткової або комісійної будівельно-технічної експертизи не заявляла, місцевий суд правильно врахував вказані висновки як допустимі докази та задовольнив позов частково. Такий підхід повністю розкриває пріоритет розміру часток та технічної можливості поділу (виділу) при вирішення даної категорії спорів. Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності врахування норм, що регулюють правовідносини між споживачем та постачальником газу ґрунтуються на звуженому тлумаченні висновку місцевого суду щодо необхідності обслуговування елемента інженерної мережі та регулюють розподіл прав і обов`язків споживача з операторами газорозподільних мереж, однак не спростовують технічної доцільності обраного варіанту поділу будинковолодіння разом із земельною ділянкою. Залишення земельної ділянки у визначеному розмірі в спільній частковій власності суттєво не звужує прав позивача й відповідача як власників і до того ж не порушує рівності часток сторін. Крім того розміщення комбінованого будинкового регулятора тиску газу на спільній земельній ділянці за відсутності окремої ізольованої мережі газопостачання у кожній частині будинку розширює можливість доступу представників відповідного газорозподільного підприємства до обладнання, що убезпечує сторони від несанкціонованого втручання та породження конфліктних ситуацій на які посилається позивач. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий Боймиструка С.В. Судді: Хилевич С.В. Шимків С.С.