Постанова 4814 № 553/1949/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/1949/21 Номер провадження 22-ц/814/1083/22Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Триголов В.М., судді: Лобов О.А., Дорош А.І., секретар Коротун І.В. розглянув у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників процесу цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року, повний тест судового рішення складено 11 лютого 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Парахіної Є.В. у справі за позовом адвоката Литвиненко Анни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Оранта-Січ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.,- В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди . В обґрунтування позовних вимог вказував, що 03 січня 2021 року близько 18 години 05 хвилин, керуючи автомобілем AUDI Q5 державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_2 не надавши переваги у русі автомобілю CHEVROLET EPICA допустив зіткнення з автомобілем CHEVROLET EPICA державний номерний знак НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 - CHEVROLET EPICA державний номерний знак НОМЕР_2 було знищено. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП підтверджується постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2021 року по справі №554/103/21. За інформацією ПрАТ « Оранта-Січ» , відповідно до звіту щодо визначення вартості матеріального збитку № А01/02 від 01.02.2021 року , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу CHEVROLET EPICA державний номерний знак НОМЕР_2 на момент оцінки перевищує дійсну(ринкову) вартість КТЗ без аварійних пошкоджень (до ДТП) , отже даний автомобіль відновлювати економічно недоцільно. З моменту ДТП , у зв`язку з яким відбулося знищення автомобіля позивача, останній залишився без отримання доходу а саме з 04.01.2021 по 23.03.2021 року, що становить 79 днів, За даними служби «ONTAXI» в якій працює позивач , ОСОБА_1 у період з 07.01.2020 року по 31.12.2020 року (184 дні) виконав 2056 замовлень на загальну суму 145 074,00 грн., з яких комісія служби 14 692,90 грн. Тож, середньоденний дохід позивача становить : (145 074,00 14 692,90)/184 дні = 708,59 грн. Відтак , сума упущеної вигоди становить 79 * 708,59= 55 978,61 грн. Відповідно до звіту ПрАТ "Оранта-Січ" вартість транспортного засобу позивача визначено 154 377 грн. 00 коп., його вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП 67 485 грн. 33 коп. Позивачу відповідно до норм Закону № 1961-IV сплачено страховою компанію різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП в сумі 86 891 грн. 67 коп. Заявлена позивачем сума матеріального збитку у розмірі 67 485 грн. 33 коп. - це вартість належного йому транспортного засобу після ДТП (з урахуванням пошкоджень), що залишився у його власності. У своєму позові ОСОБА_1 просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 66 785,33 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь упущену вигоду в розмірі 55 978,61 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 30 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на правничу допомогу 19 000,00 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. В іншій частині в задоволені заявлених позовних вимог відмовлено. З рішенням місцевого суду не погодився позивач, подавши апеляційну скаргу через свого представника ОСОБА_3 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що місцевим судом не взято до уваги обставини, що ОСОБА_1 дійсно використовував для роботи автомобіль CHEVROLET EPICA державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснюючи перевезення на ньому з використанням мобільного додатку «ONTAXI». Крім того, вказує,що судом не вирішено питання щодо стягнення судових витрат на користь позивача на професійну правничу допомогу . У доводах апеляційної скарги представник позивача просив суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав. Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_2 03 січня 2021 року о 18 годині 05 хвилин рухався по другорядній дорозі - по пров. Високому у м. Полтаві, керуючи транспортним засобом AUDI Q5, держ. номер НОМЕР_1 , в напрямку від вул. Авіаційна в бік вул. Героїв Крут, не надав перевагу у русі транспортному засобу CHEVROLET EРICA, держ. номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. 16.11 ПДРУкраїни, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.01.2021 року в справі № 554/103/21 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених вище обставин, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля AUDI Q5,держ.номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 на час ДТП,була застрахована в ПрАТ "Оранта-Січ" згідно полісу № АР/1159564 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з власником вказаного транспортного засобу на період з 08.12.2020 року до 07.12.2021 року включно, яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, визначена у розмірі 130 000 грн. 00 коп. розмір франшизи 1 300 грн. 00 коп. 07 червня 2021 року представнику позивача від ПрАТ «Оранта-Січ» була надана відповідь на запит в якій містилась інформація звіту щодо визначення вартості матеріального збитку №А01/02 від 01.02.2021 року виконаного оцінювачем . Вартість транспортного засобу CHEVROLET EРICA ,держ. номер НОМЕР_2 , до ДТП відповідно до звіту щодо визначення вартості матеріального збитку, становить 154 377 грн. 00 грн., вартість транспортного засобу CHEVROLET EРICA держ. номер НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень, отриманих при ДТП від 03.01.2021 року, склала 67 485 грн. 33 коп. Різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди становить 154 377 грн. 00 коп. - 67 485 грн. 33 коп. = 86 891 грн. 67 коп. Витрати на евакуацію з місця ДТП становлять 2 000 грн. 00 коп. Розмір франшизи відповідно до договору АР/4726270 становить 1 300 грн. 00 коп. Відповідно до ст. 12.1. Закону "Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, ...." 86 891 грн. 67 коп. 1 300 грн. 00 коп. + 2 000 грн. 00 коп. = 87 591 грн. 67 коп. Відповідно до вищенаведеного страхове відшкодування становить 87 591 грн. 67 коп. Зазначене страхове відшкодування було сплачено 12.04.2021 грн., платіжне доручення №

325. Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 03.02.2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 3 000 грн. моральної шкоди, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Районним судом правильно встановлено, що право вимоги в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 55 978 грн. 61 коп., не обґрунтоване та не підтверджене належним чином. Адже роздруківка, надана суду, як доказ на підтвердження роботи ОСОБА_1 у службі таксі , не є документом, оформленим у відповідності з вимогами чинного законодавства - не завірена будь-якою особою та не містить інших обов`язкових реквізитів (дати, часу видачі, прізвища, ім`я та по батькові особи, що видала). Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів працевлаштування в службі «ONTAXI» (трудового договору, наказу про прийняття на роботу тощо), інших документів, що підтверджують перебування в інших правовідносинах з цією службою таксі (цивільно-правового договору), а також доказів, що він зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець та має право на здійснення діяльності з перевезення пасажирів, як і доказів дотримання положень п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Тож, позивачем не доведений той факт, що він використовував пошкоджений автомобіль CHEVROLET EРICA держ. номер НОМЕР_2 , для здійснення трудової діяльності та отримання доходу. Щодо вимог позивача в частині відшкодування різниці яка залишилась після страхової виплати та реалізації залишків транспортного засобу у сумі 24 256,24 грн., суд дійшов правильного висновку, що єдиною підставою для відповідальності застрахованої особи у відповідності до норми ст. 1194 ЦК України є недостатність страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. Разом з тим, наявні у справі докази свідчать про те, що страхове відшкодування виплачене позивачу у повному обсязі, позаяк не перевищує ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/1159564 від 07.12.2020 року. Відповідно до ч. 3ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. В ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до п. 22.1ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП 03.01.2021 року автомобіль позивача страховою компанією визнаний таким, що фактично знищений з огляду на те, що вартість ремонту перевищує його вартість до ДТП. У зв`язку з цим розрахунок страхового відшкодування здійснювався у відповідності з нормою ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування виплачено позивачу у визначеному страховиком розмірі в сумі 87 591 грн. 67 коп., що ним не оспорюється , а залишки автомобіля CHEVROLET EРICA держ. номер НОМЕР_2 2, вартістю 67 485 грн. 33 коп. залишено у власності позивача , якими він згодом розпорядився на власний розсуд , продавши 22.09.2021 року за 45 829 грн. 15 коп. Виходячи з цих обставин, колегія суддів не вбачає жодних правових підстав для відшкодування за рахунок відповідача суми різниці між оціночною вартістю пошкодженого автомобіля та фактичною сумою за яку позивач його реалізував. Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції враховуючи ступінь вини відповідача, вимоги розумності, виваженості та справедливості, оцінив моральні страждання позивача в розмірі 3 000 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. В обґрунтування позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди позивач посилається на те,що внаслідок пошкодження під час ДТП належного йому транспортного засобу він не мав змоги використовувати автомобіль, що порушило його звичайний спосіб життя, змусило залишитись на певний час без будь-якого доходу, тоді як він має на утриманні дружину та малолітню дитину, у зв`язку з чим переніс значний психоемоційний стрес, був змушений придбати новий автомобіль шляхом отримання позик, які до цього часу виплачує. За правилами статей12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої - п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Згідно з ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як встановлено в ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Оскільки такий спосіб захисту цивільних прав як компенсація моральної (немайнової) шкоди не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного. Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про доведеність факту заподіяння ОСОБА_1 ОСОБА_2 моральної шкоди в наслідок ДТП під час якої був знищений автомобіль позивача , адже це дійсно викликало у позивача порушення звичайного способу життя та переживання. З приводу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції і щодо яких судом першої інстанції не вирішено питання, слід зазначити, що позивач має право звернутися до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких він дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С ТА Н О В И Л А : Апеляційну скаргу адвоката Тарасенка Михайла Валерійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 15 серпня 2022 року. Головуючий: В.М. Триголов Судді : А.І. Дорош О.А. Лобов