Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/942/22

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/213/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.08.2022 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Боровського Валерія Антоновича на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2022 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. за участю: захисника Боровського В.А., В С Т А Н О В И Л А: Згідно постанови міськрайонного суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 01.04.2022 року о 17год. 20хв. в м.Олександрія, Кіровоградської області, по вул.6-го Грудня, керував автомобілем «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота на відстані. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Боровський В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій між апеляційних вимог порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 13.06.2022 року звернувся до адвоката за правовою допомогою, після чого було встановлено, що розгляд справи відбувся 08.04.2022 року. Постанова суду отримана захисником 17.06.2022 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Зважаючи на те, що про існування прийнятої постанови ОСОБА_1 не знав, про час, місце розгляду справи не повідомлявся, копію постанови від 08.04.2022 року не отримував до 17.06.2022 року, захисник вважає, що є достатні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. За наслідком розгляду апеляційної скарги просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення від 01.04.2022 року та письмових поясненнях свідків. Однак, захисник вважає, що судом було порушено принцип всебічності, повноти та об`єктивності розгляду справи. Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Разом з тим, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, а це може бути лише відео запис, у поліцейського не має. Так, ОСОБА_1 перебував на території автозаправної станції по вул. 6 Грудня в м. Олександрії, проте, транспортним засобом не керував. В цей час під`їхала патрульна поліція, в результаті конфліктної ситуації поліцейський почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження тесту на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, не відмовлявся і від проходження в медичному закладі, однак йому цього ніхто не пропонував, оскільки направлення, яке повинен був скласти поліцейський в матеріалах справи відсутнє. Крім того, пояснення свідків, які додані до протоколу, написані самим поліцейським, і не відповідають дійсним обставинам події. Вказані пояснення свідків не є належними доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, в матеріалах даної справи, немає відповідних доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та відповідно не зазначено відповідальну особу за подальше керування ТЗ. Посвідчення водія не вилучалось, тимчасове посвідчення не видавалось. На переконання захисника, всі ці обставини в сукупності не залишають сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлений Законом. Також захисник звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні жодні дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи у порядку передбаченому ст. 277-2 КУпАП. Зокрема, ні судова повістка, ні смс-повідомлення ОСОБА_1 не направлялось, ні навіть телефонограма не здійснювалась. 05.04.2022 року справа була зареєстрована в суді та здійснено авторозподіл справи, а вже 08.04.2022 року, не дивлячись на грубе порушення ст. 268, 277-2, 278 КУпАП по справі винесена постанова. Тому, висновок суду про належне повідомлення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, є помилковим, що призвело до грубого порушення вимог ст. 268 КУпАП та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про реалізацію права на справедливий суд, є істотним порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що призвело до неправильності судового рішення. Заслухавши думку захисника Боровського В.А. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи, а згідно п. 2 і п. 3 ст. 278 цього Кодексу суддя при підготовці до розгляду справи вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08 квітня 2022 року, в судовому засіданні, в якому було прийнято оскаржувану постанову, ОСОБА_1 присутній не був, і до висновку про можливість здійснення розгляду за відсутності останнього, суд першої інстанції дійшов з врахуванням того, що він був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, в супереч приписів ст.ст. 277-2, 278 КУпАП, в матеріалах справи немає належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду, а тому апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Також, з матеріалів справи вбачається, що з Олександрійського районного відділу поліції до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 05.04.2022 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.04.2020 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови, суддею районного судду зазначено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, письмових заперечень проти протоколу не подав. Однак, такі висновки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки, у матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про дату і місце розгляду справи. Таким чином, суд першої інстанції розглянувши справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушив права особи, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу ОСОБА_1 до правосуддя, а тому є безпосередньою підставою для скасування даної постанови. Також, що стосується висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення. Згідно оскаржуваної постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 01.04.2022 року о 17год. 20хв. в м.Олександрія, Кіровоградської області по вул.6-го Грудня керував автомобілем «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота на відстані. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. За висновком судді міськрайонного суду винуватість ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №241745 від 01.04.2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.04.2022 року, які були запрошені в якості свідків і в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом. При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Така обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом з наявними ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. Зі встановлених у суді апеляційної інстанції обставин слідує, що матеріали справи не містять будь яких доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, а лише обмежився тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків. Проте, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять даних щодо керування ОСОБА_1 , транспортним засобом. Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки як було вказано вище, для об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно наявність керування особи транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися накористь цієї особи. Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, постанову суду слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання захисника Боровського Валерія Антоновича про поновлення строку подання апеляційної скарги, задовольнити. Поновити захиснику Боровському Валерію Антоновичу, строк подання апеляційної скарги на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника Боровського Валерія Антоновича задовольнити. Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко