Ухвала КАС ВС № 640/19545/21

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 15 серпня 2022 року м. Київ справа №640/19545/21 адміністративне провадження №К/990/18997/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача -Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: Касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року надійшла до Верховного Суду 22 липня 2022 року. Ознайомившись із матеріалами касаційної скарги, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не відповідає пункту четвертому частини другої та частині четвертій статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке. В касаційній скарзі Міністерство оборони України просить відстрочити сплату судового збору до прийняття Верховним Судом рішення у справі. Обґрунтовуючи своє клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначає, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, відповідно сплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом фінансів Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України, що призведе до порушення строків подання касаційної скарги. Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана скаржником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами. За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 816,00 грн (200% від 908,00 грн). Отже, Міністерству оборони України слід усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати суду докази такої сплати. Також суд вказує на те, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Рішення суду апеляційної інстанції прийнято всупереч висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 750/5074/17. Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на вищенаведений правовий висновок, оскільки він стосується інших правовідносин, а саме - виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності пов`язаної із проходженням військової служби, тоді як правовідносини у справі, що розглядається, виникли у зв`язку із смертю військовослужбовця. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху. За таких обставин, касаційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору та уточнення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити без руху касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

3. Надати Міністерству оборони України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя Т.Г. Стрелець