Постанова 4802 № 159/5166/21

Справа № 159/5166/21 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л. Провадження № 22-ц/802/646/22 Категорія: 39 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 серпня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О.І., суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року, В С Т А Н О В И В : 02 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 23.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р25.21651.003797499, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 73988 грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 1,99% річних від залишкової суми кредиту та платою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,90% щомісячно від початкової суми кредиту. Погашення кредиту узгоджено графіком щомісячних платежів. Банк у повному обсязі виконав зобов`язання за кредитним договором, надавши кредитні кошти, а відповідач не виконав умов кредитного договору щодо повернення кредиту, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено первісним кредитором ПАТ «Ідея Банк» та станом на 02.12.2020 становив 149765 грн. 87 коп., з яких: 72854,58 грн. заборгованість за основним боргом, 3663,63 грн. заборгованість за відсотками та 73247,63 грн. заборгованість за комісіями. За договором факторингу №12/89 від 02.12.2020 право грошової вимоги за кредитним договором №Р25.21651.003797499 від 23.03.2018, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про що товариство повідомило відповідача із пропозицією погасити заборгованість у повному обсязі, яка залишилася не виконаною. Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №Р25.21651.003797499 від 23.03.2018 у розмірі 149765 грн. 87 коп., з яких: 72854,58 грн. заборгованість за основним боргом, 3663,63 грн. заборгованість за відсотками та 73247,63 грн. заборгованість за комісіями, а також відшкодувати судові витрати. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Р25.21651.003797499 від 23.03.2018 у розмірі 76518 грн. 24 коп. та 1159 грн. 74 коп. судового збору. У решті позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення в частині задоволення позову та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову в позові. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У даному випадку це 16 серпня 2022 року. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 512 ЦК України визначено випадки заміни кредитора у зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК). Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що 23.03.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р25.21651.003797499, згідно з яким банк надав позичальнику строком на 60 місяців кредит на поточні потреби у розмірі 73988 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Договором узгоджено умови щодо сплати процентів у розмірі 1,99% річних від залишкової суми кредиту, плати комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,90% щомісячно від початкової суми кредиту та графік погашення кредиту щомісячними платежами (а.с.4-6, 16). 02 грудня 2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №12/89, згідно з яким відбулося переуступлення прав грошової вимоги за кредитним договором №Р25.21651.003797499 від 23.03.2018, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про що товариство повідомило відповідача листом від 24.12.2020 із пропозицією погасити заборгованість у повному обсязі (а.с.24, 25-28). Таким чином, позивач, як новий кредитор, повідомленням від 24.12.2020 №004398245, використавши передбачене частиною 2 статті 1050 ЦК України право, пред`явив вимогу відповідачу щодо дострокового погашення кредитної заборгованості, яка залишилася не виконаною. З урахуванням дати укладення кредитного договору (23.03.2018), дати листа-вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості (24.12.2020; розмір визначено у межах позовної давності) та подальше звернення із позовом про примусове стягнення цієї заборгованості (02.09.2021) спростовуються покликання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення із даним позовом. Розмір заборгованості за кредитним договором визначено попереднім кредитодавцем ПАТ «Ідея Банк» та підтверджується наданою випискою по рахунку (а.с.21-23), а також узгодженим сторонами графіком погашення кредиту. У спростування наданих позивачем доказів, відповідач у порушення вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. З урахуванням сплачених коштів, про що зазначено у виписці по рахунку, відповідач розрахунку з будь-яким іншим розміром заборгованості за кредитним договором не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду та клопотання про призначення експертизи не заявляв. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в оскаржуваній частині та стягнув із відповідача заборгованість за основним боргом і відмотками. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду в частині відмови у позові сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом і не переглядається. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя Судді