LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС760/2720/21

від 10.08.2022 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року змінити, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 21 360,00 грн до 5 000,00 грн.

Постанова Іменем України 10 серпня 2022 року м. Київ справа № 760/2720/21 провадження № 61-1289св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Суханової Є. М., Сушко Л. П., ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 12 лютого 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 лютого 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. 02 березня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про перегляд судового наказу від 12 лютого 2021 року в цивільній справі № 760/2720/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами. Ухвалою від 26 липня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва заяву задовольнив. Скасував судовий наказ Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 лютого 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Відмовив ОСОБА_1 у видачі судового наказу у справі № 760/2720/21 за його заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дітей. У липні 2021 року адвокат Андрощук С. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся із заявою про компенсацію вартості правової допомоги у справі № 760/2720/21. Ухвалою від 06 серпня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва заяву задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 5 000,00 грн. У решті вимог заяви відмовив. Постановоювід 24 листопада 2021 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишив без задоволення, а ухвалу Солом?янського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року про перегляд судового наказу від 12 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами - без змін. Постановоювід 24 листопада 2021 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року - без змін. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів. У листопаді 2021 року адвокат Андрощук С. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся із заявою про компенсацію вартості правової допомоги у справі № 760/2720/21 в розмірі 21 360,00 грн. Клопотання обґрунтовує тим, що розгляд справи в апеляційному судді вважається завершеним, а тому існують підстави для вирішення питання про компенсацію судових витрат, понесених ОСОБА_2 . Вказував, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначала, що її витрати на правову допомогу будуть складати близько 25 000,00 грн. Вартість правової допомоги визначена умовами договору № 0003/44/423/12/2020 про надання правової допомоги від 23 грудня 2020 року та додатковою угодою № 2 від 01 березня 2021 року до Договору. Положенням абзацу 3 пункту 4.1.1. Договору передбачено, що вартість правової допомоги становить еквівалент 800,00 доларів США і станом на 12 листопада 2021 року є оплаченою в повному обсязі одним платежем. Аргументи сторони заявника 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у якому просив відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про компенсацію вартості правової (правничої) допомоги у справі № 760/2720/21. Клопотання мотивовано тим, що представником ОСОБА_2 до заяви про компенсації витрат на професійну правничу допомогу не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Заявлений розмір є неспівмірним із складністю справи, крім того спірні правовідносини виникли на стадії апеляційного перегляду справи. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року заяву адвоката Андрощука С. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 21 360,00 грн. Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 21 360,00 грн, апеляційний суд виходив із доведеності вказаного розміру матеріалами справи. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 21 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року та направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було враховано заперечення ОСОБА_1 проти заяви про ухвалення додаткового рішення та не надано їм жодної оцінки. Заявник вказує, що надана представником ОСОБА_2 роздруківка «Виписка з рахунку АБ «С.Андрощука» за 12 листопада 2021 року» не є належним та допустимим доказом на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 360,00 грн. Матеріали справи не містять детального опису робіт, виконаних адвокатом, та відповідно здійснених ним витрат часу, необхідного для надання правничої допомоги. Доводи інших учасників справи Відзив на касаційну скаргу не надійшов. Рух касаційної скарги та матеріалів справи Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Солом?янського районного суду міста Києва. Зупинено виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 рокудо закінчення її перегляду в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Суд встановив, що представник ОСОБА_2 - Андрощук С. В. у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що судові витрати у вигляді вартості правової (правничої) допомоги будуть становити - 25 000,00 грн. Документи і докази понесення витрат будуть надані суду у строки, визначені ЦПК України. Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Апеляційним судом встановлено, що 23 грудня 2020 року між АБ «Сергія Андрощука», в особі директора Андрощука С. В. та ОСОБА_2 укладено договір № 0003/44/4-23/12/2020 про надання правової (правничої) допомоги, додаткову угоду № 1 до договору № 0003/44/4-23/12/2020 про надання правової (правничої) допомоги, а 01 березня 2021 року додаткову угоду №2 до договору № 0003/44/4-23/12/2020 про надання правової (правничої) допомоги (т. 2, а. с. 16-23). Відповідно до пункту 1.3. Договору надання правової (правничої) допомоги у справі здійснюється при вирішенні питань по договору, в тому числі в судах загальної юрисдикції, в судах апеляційної та /або касаційної інстанцій. Положенням абзацу 3 пункту 4.1.1. Договору передбачено, що вартість правової допомоги становить еквівалент 800,00 доларів США і станом на 12 листопада 2021 року є оплаченою в повному обсязі одним платежем. Згідно з пунктом 4.1.2 за надання правової (правничої) допомоги в судах апеляційної/касаційної інстанцій Сторони узгодять вартість правової (правничої) допомоги окремою угодою. 29 листопада 2021 року між АБ «Сергія Андрощука», в особі директора Андрощука С. В. та ОСОБА_2 укладено Акт № 6 про надання правової (правничої) допомоги до договору № 0003/44/4-23/12/2020 про надання правової (правничої) допомоги. Пунктом 1 Акту сторони підтверджують надання правової (правничої) допомоги у справі № 760/2720/21 в Київському апеляційному суду, а також підтверджують складання/подання і представлення процесуальних документів, поданих в тому числі до суду в рамках зазначеної справи. Згідно з пункту 2 Акту вартість правової (правничої) допомоги за пунктом 1 Акту № 6 склала 21 360,00 грн, яка є сплаченою на день складення Акту № 6 (т. 2, а. с.120 зворот). Згідно документу № 2073 від 12 листопада 2021 року ОСОБА_2 сплатила на користь АБ «С. Андрощука» 21 360,00 грн (т. 2, а. с. 120). За частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ОСОБА_1 , подав заперечення проти задоволення такої заяви, в яких зазначено, що через неподання розрахунку детального опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу з кожного виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавлено іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Встановлено, що адвокат Андрощук С. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 в розмірі 21 360,00 грн. За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони. Верховний Суд враховує той факт, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли на стадії апеляційного перегляду справи, а тому зазначений спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. Колегія суддів, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості вважає, що заявлена представником та заявником сума в розмірі 21 360,00 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , з урахуванням його заперечень, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 5 000,00 грн. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.(частина перша статті 412 ЦПК України). Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини друга та третя статті 412 ЦПК України). Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова постанова Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року підлягає зміні, шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 21 360,00 грн до 5 000,00 грн. Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року змінити, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 21 360,00 грн до 5 000,00 грн. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»