Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/803/19

Справа № 309/803/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 25 липня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів МАЦУНИЧА М.В., КОЖУХ О.А. при секретарі БОЧКО Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 309/803/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович, про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 19 червня 2019 року, повний текст якого складено 1 липня 2019 року, головуючий суддя Орос Я.В., - встановив: ОСОБА_1 13.03.2019 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи таким. Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За свого життя батьки позивача набули у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , що був 28.04.2004 зареєстрований на праві власності за батьком позивача ОСОБА_2 . Батько позивача ОСОБА_2 залишив заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. 22.10.2005 за реєстровим № 3251, яким все своє майно заповів позивачу. Мати позивача ОСОБА_3 теж склала заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. 12.12.2017 за реєстровим № 2774, яким усе своє майно заповіла онукові ОСОБА_2 . Позивачу незрозуміла воля його матері, оскільки вона так само як і його батько бажала передати житловий будинок повністю позивачу. Про такий намір обоє батьків за життя говорили неодноразово як позивачеві, так і родичам, друзям тощо. Наведене дає підстави сумніватися у справжності підпису ОСОБА_3 на заповіті від 12.12.2017 та дає підстави вважати, що підпис був підроблений. З огляду на викладене та на норми закону щодо вільності волевиявлення спадкодавця, чинності заповіту як правочину в разі його підписання спадкодавцем (ст. 203 ч. 3, ст. 207 ч. 2, ст. 215 ч. 1, ст.ст. 1233, 1234, 1247, 1257 ЦК України), цей заповіт не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсним. Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В`ячеславом Дмитровичем 12.12.2017 за реєстровим № 2774. Ухвалою Хустського районного суду від 19.06.2019 відмовлено представнику позивач ОСОБА_1 адвокату Казанцевій Р.Р. у витребуванні доказів та в призначенні судово-почеркознавчої експертизи. Рішенням Хустського районного суду від 19.06.2019 у позові відмовлено. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості та недоведеності, а також з відсутності підстав для задоволення клопотань позивача про витребування доказів та призначення судово-почеркознавчої експертизи, заявлених після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Казанцева Р.Р., оскаржив обидва судові рішення як незаконні та необґрунтовані. Щодо незаконності рішення суду посилається на обставини, якими обґрунтовувався позов, а також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які позбавили позивача можливості реалізувати своє право на доказування пред`явлених вимог. Так, сторона позивача заявляла клопотання, спрямовані на з`ясування обставин справи, отримання доказів, зокрема, отримання оригіналу оспореного заповіту, позаяк сама не в змозі була отримати ці докази, що судом було залишено без реагування. Тим часом, сторона має обґрунтовані підстави сумніватися, що заповіт був підписаний ОСОБА_3 та відповідав її дійсній волі. З огляду на порушення судом процесуальних норм рішення суду по суті спору є незаконним. Просить рішення суду скасувати, позов задовольнити. Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду від 19.06.2019 вирішено постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.11.2019, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Хустського районного суду від 19.06.2019 скасовано. Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представників адвокатів Білоцерковця Ю.С. та Стасюка Ю.П., які апеляцію не визнали, розглянувши відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого. Встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявними в справі документами і записами про народження, шлюб, смерть (а.с. 6-7, 10, 12, 147, 159 т. 1 та ін.). 28.04.2004 за ОСОБА_2 був зареєстрований на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9 т. 1). За життя ОСОБА_2 склав заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. за реєстровим № 3251, яким все майно, що належатиме йому на день смерті, де б воно не було і з чого б не складалося, заповів ОСОБА_1 , 1961 р.н. (а.с. 139 т. 1). Після смерті ОСОБА_2 Хустська державна нотаріальна контора 30.12.2005 за заявою ОСОБА_1 від 30.12.2005 про прийняття спадщини за заповітом, справжність підпису заявника на якій посвідчено приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Король О.Ю. за реєстровим № 4518 (а.с. 190 т. 1), завела спадкову справу № 938/2005 (а.с. 189-193 т. 1). 31.01.2006 ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , справжність підпису заявника на якій посвідчено державним нотаріусом Хустського державної нотаріальної контори Рошинець Н.П. (а.с. 191 т. 1). Заявою від 12.04.2006, справжність підпису заявника на якій посвідчено державним нотаріусом Хустського державної нотаріальної контори Турчин В.Ф., ОСОБА_1 відмовився від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , водночас вказав, що приймає спадщину за законом (а.с. 192 т. 1). У спадковій справі № 938/2005 міститься заява ОСОБА_3 від 20.04.2006 про прийняття спадщини, зареєстрована в Хустській державній нотаріальній конторі 25.04.2006 за вх. № 213 (а.с. 193 т. 1). В заяві ОСОБА_3 зазначено, що спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 вона фактично прийняла (а.с. 193 т. 1). За життя ОСОБА_3 склала заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. 12.12.2017 за реєстровим № 2774, яким все майно та всі майнові права, що належатимуть їй на день смерті, незалежно від їх складу та місця знаходження (розташування) в України і взагалі все те, що буде за законом належати їй на території України на день смерті та що згідно із законодавством України може бути успадкованим, у повному обсязі, без будь-яких винятків заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 175 т. 1). Після смерті ОСОБА_3 приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. 16.01.2018 за заявою ОСОБА_1 від 16.01.2018 про прийняття спадщини за законом, справжність підпису заявника на якій посвідчено цим же нотаріусом за реєстровим № 477 (а.с. 144 т. 1), завів спадкову справу № 6/2018 (а.с. 143-165 т. 1). Заявою від 05.02.2018, справжність підпису заявника на якій посвідчено приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарем С.І. за реєстровим № 1060, ОСОБА_2 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 145 т. 1). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 154 т. 1). Суд першої інстанції під час розгляду справи порушив вимоги цивільного процесуального закону щодо забезпечення стороні позивача можливості здійснення доказування пред`явленого позову. Відповідні обставини встановлені постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.11.2019. Справу було вирішено за відсутності як оспореного заповіту, так і спадкових справ, що фактично виключало можливість розв`язання спору по суті з додержанням вимог закону, оскільки виключалася можливість встановлення фактичних обставин справи, з`ясування наявності чи відсутності предмета спору як такого, перевірки доводів сторін тощо. Зважаючи на характер справи і предмет позову, враховуючи, що посилання позивача в апеляції на порушення його процесуальних прав щодо доказування знайшли своє підтвердження, виконуючи завдання цивільного судочинства та порядком перевірки доводів сторін, з`ясування обставин справи і сприяння сторонам у реалізації їхніх процесуальних прав та виконанні процесуальних обов`язків (ст. 2 ч. 1, ст. 12 ч. 5, ст. 214 ч. 2, ст. 263 ч. 5 ЦПК України), апеляційний суд на стадії апеляційного провадження отримав необхідні для вирішення спору документи і матеріали та вирішив необхідні для розгляду справи процесуальні питання. Серед іншого апеляційному суду були надані: стороною відповідача ОСОБА_2 оригінали: заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2774, на бланку НМХ 653346, з приєднаним Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.12.2017 № 50253809; довіреності ОСОБА_3 , виданої на ім`я ОСОБА_2 і посвідченої 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2772, на бланку НМХ 653344; довіреності ОСОБА_3 , виданої на ім`я ОСОБА_6 і посвідченої 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2773, на бланку НМХ 653345; третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватним нотаріусом Шкарампотою В.Д.: оригінал примірника заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 12.12.2017 ним за реєстровим № 2774, з вказівкою на бланк НМХ № 653346; оригінал довіреності ОСОБА_3 , посвідченої ним 12.12.2017 за реєстровим № 2772, з вказівкою на бланк НМХ № 653344; оригінал довіреності ОСОБА_3 , посвідченої ним 12.12.2017 за реєстровим № 2773, з вказівкою на бланк НМХ № 653345; копію 3-х аркушів реєстру нотаріальних дій (справа № 02-33 том № 3) з підписами ОСОБА_3 та її рукописними записами; копію сторінок паспорта ОСОБА_3 з її підписом. Ухвалою від 06.10.2021 апеляційний суд задовольнив клопотання позивача ОСОБА_1 і призначив у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив фахівцям Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, поставивши на вирішення експертів питання про належність ОСОБА_3 рукописного запису та підпису на заповіті, складеному 12.12.2017, та про те, чи виконані однією особою рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_3 на вказаному заповіті та на посвідчених цього ж дня нотаріусом довіреностях, виданих Пилип М.І. (а.с. 57-61 т. 2). 08.02.2022 до апеляційного суду надійшов Висновок експерта від 31.01.2022 № СЕ-19/107-21/9604-ПЧ, складений судовим експертом Закарпатського НДЕКЦ МВС України Шкрюбою С.М., де висновок по суті поставлених на експертизу питань сформульований таким чином: «1. питання «чи виконаний на заповіті ОСОБА_3 , посвідченому 12 грудня 2017 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2774: на оригіналі примірника заповіту, наданого суду представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Білоцерковцем Ю.С., копія якого знаходиться на а.с. 152 т. 1, підпис від імені ОСОБА_3 та рукописні записи «заповіт мною прочитано вголос і підписано власноручно о 16 00 20» та « ОСОБА_3 » ОСОБА_3 ? на оригіналі примірника заповіту, наданого експертам приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д., копія якого знаходиться на а.с. 175 т. 1, підпис від імені ОСОБА_3 та рукописні записи «заповіт мною прочитано вголос і підписано власноручно о 16 год. 20 хв.» та « ОСОБА_3 » ОСОБА_3 ? не вирішувалося в зв`язку з недостатністю зразків; 2. підписи від імені ОСОБА_3 і рукописні записи на примірниках заповіту, вказаних у пункті 1 ухвали, і підписи від імені ОСОБА_3 та рукописні записи « ОСОБА_3 » на довіреностях, посвідчених 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2772 на бланку НМХ 653344 і за реєстровим № 2773 на бланку НМХ 653345, виконані однією особою» (а.с. 92-105 т. 2). В дослідницькій частині експертного висновку зафіксовано, зокрема, що при порівнянні відповідних рукописних записів і підписів на досліджуваних документах (примірниках заповіту та довіреностей) суттєвих розбіжностей не виявлено, а збіжні ознаки записів та підписів стійкі, суттєві та в своїй сукупності утворюють індивідуальний комплекс ознак, достатній для формування категоричного позитивного висновку про те, що відповідні записи та підписи виконані однією особою. З експертним висновком сторони обізнані. Заповіт є одностороннім правочином, правомірність якого презюмується (ст. 202 ч.ч. 1, 3, ст. 204 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ст. 203 ч.ч. 1, 3, 4 ЦК України). Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України, відповідно до них заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем; має бути посвідчений, зокрема, нотаріусом (ч.ч. 1, 2, 3). Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ст. 1257 ч.ч. 1, 2 ЦК України). Особа, яка не є стороною правочину, однак, вважає, що правочином порушуються її цивільні права, вправі вимагати судовим порядком визнання такого правочину недійсним, у тому числі, у спадковому спорі відповідний спадкоємець може за наявності для того підстав оспорювати заповіт (ст. 215 ч. 3, ст. 1257 ЦК України). Відповідно до ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 43, 44, 49, 76-83 ЦПК України: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вищевказаний висновок судово-почеркознавчої експертизи є в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом для висновку про те, що заповіт ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. 12.12.2017 за реєстровим № 2774, був учинений і підписаний нею. Оцінюючи наявні в справі докази в сукупності та взаємозв`язку, беручи до уваги інші матеріали справи, які узгоджуються між собою, обставини справи, апеляційний суд не має підстав для обґрунтованого сумніву в підписанні спадкодавцем ОСОБА_3 оспореного заповіту. Серед іншого суд оцінює й фактичну одночасність вчинення ОСОБА_3 у нотаріальній формі трьох односторонніх правочинів, із яких чинність довіреностей, виданих ОСОБА_3 12.12.2017, належність їй підпису на яких тощо, ніким не заперечується. Тому безвідносно до того, що з умотивованих судовим експертом причини питання про належність ОСОБА_3 підпису безпосередньо на заповіті не вирішувалося, факт підписання ОСОБА_3 заповіту та вчинення на ньому рукописного запису слід визнати достовірно встановленим. За таких обставин, позивач ОСОБА_1 не довів вад волі заповідача, порушення форми заповіту щодо вимог про його підписання заповідачем, а, отже, не довів недійсності оспореного заповіту та свого позову. Заперечення відповідача проти позову не спростовані. Суд першої інстанції відмовив у позові через його недоведеність і в цьому сенсі висновок суду вірний як такий. Однак, цей висновок не ґрунтується на жодних доказах, а дійсні обставини справи суд усупереч вимогам ст. 12 ч. 5, ст. 214 ч. 2, ст. 263 ч.ч. 1, 2, 3, 5 ЦПК України, іншим положенням цього Кодексу взагалі не встановлював порушивши при цьому вимоги ЦПК України та права позивача на доказування. Поряд і з цим, оскільки недоліки розгляду справи усунуті на стадії її апеляційного розгляду, підстави для задоволення позову під час апеляційного розгляду справи не встановлені, а своє право на доказування позову позивач реалізував, підстав для іншого висновку, окрім як про відмову в позові, суд не має. Відтак, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4 ЦПК України апеляцію позивача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити щодо обґрунтування його мотивувальної частини, а резолютивну частину рішення суду залишити без змін. У порядку ст. 96 ЦПК України оригінали письмових доказів, які надавалися апеляційному суду, слід повернути відповідним учасникам процесу із залишенням їх копій в матеріалах справи. Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Хустського районного суду від 19 червня 2019 року змінити щодо обґрунтування мотивувальної частини рішення. Резолютивну частину рішення суду залишити без змін. Повернути документи із залишенням їх копій в матеріалах справи: відповідачу ОСОБА_2 (уповноваженій ним особі) оригінали: довіреності ОСОБА_3 , посвідченої 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2772, на бланку НМХ 653344 (1 аркуш); довіреності ОСОБА_3 , посвідченої 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2773, на бланку НМХ 653345 (1 аркуш); заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 12.12.2017 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампотою В.Д. за реєстровим № 2774, на бланку НМХ 653346, з приєднаним Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.12.2017 № 50253809 (2 прошиті аркуші); третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватному нотаріусу Хустського районного нотаріального округу Шкарампоті В.Д. (уповноваженій ним особі) оригінали: довіреності ОСОБА_3 , посвідченої ним 12.12.2017 за реєстровим № 2772, з вказівкою на бланк НМХ № 653344 (1 аркуш); довіреності ОСОБА_3 , посвідченої ним 12.12.2017 за реєстровим № 2773, з вказівкою на бланк НМХ № 653345 (1 аркуш); примірника заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 12.12.2017 ним за реєстровим № 2774, із вказівкою на бланк НМХ № 653346 (1 аркуш); копію реєстру нотаріальних дій (справа № 02-33 том № 3) з підписами ОСОБА_3 та її рукописними записами (3 аркуші); копію сторінок паспорта ОСОБА_3 з її підписом (1 аркуш). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 11 серпня 2022 року. Судді