Ухвала КЦС ВС № 442/6239/20

Ухвала 09 серпня 2022 року м. Київ справа № 442/6239/20 провадження № 61-20258св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2021 року у складі судді Павлів З. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс консалтинг захід» (далі - ТОВ «Фінанс консалтинг захід»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 26 травня 2017 року № 26.05.17-ДГ, укладеного між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «Фінанс консалтинг захід». Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Аргументи учасників справи У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. У лютому 2022 року від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» надійшло пояснення щодо касаційної скарги, в якому товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. У цій ухвалі вказано, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 926/1172/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 10 березня 2021 року у справі № 278/2083/18, від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 461/2900/11, від 20 січня 2021 року у справі № 1512/1742/2012. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій, які необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Керуючись статтями 33, 34, 260, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу № 442/6239/20 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар