Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/8099/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8099/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Аліменка В.О., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві від 26 жовтня 2018 року №30 в частині відмови у підтвердженні пільгового стажу роботи за період роботи з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року на посаді обрубника чавуноливарного цеху КП «Київтрактородеталь», а також в частині зарахування періоду роботи з 02 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року на КП «Київтрактородеталь» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2); - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, оформленого листом від 07 грудня 2018 року №128323/03 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити позивачу та провести відповідні виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, починаючи з 13 вересня 2018 року (дати виникнення права на призначення пенсії), зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 роботу на посадах: ливарника чавуноливарного цеху №6 з 12 березня 1990 року по 22 квітня 1991 року; обрубника чавуноливарного цеху №6 з 02 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року; обрубника чавуноливарного цеху №6 з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві від 26 жовтня 2018 року №30 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи за період роботи з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року на посаді обрубника чавуноливарного цеху КП «Київтрактородеталь», а також в частині зарахування періоду роботи з 02 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року на КП «Київтрактородеталь» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві підтвердити та зарахувати пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за період роботи з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року на посаді обрубника чавуноливарного цеху КП «Київтрактородеталь» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за нормами пункту 1 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за виключенням періодів його перебування у відпустці без збереження заробітної плати (30 червня 1995 року на 1 день; з 28 серпня 1995 року по 28 вересня 1995 року на 1 місяць; з 13 листопада 1995 року на 1 місяць; з 15 серпня 1997 року по 15 вересня 1997 року, з 15 вересня по 15 жовтня 1997 року, з 02 серпня 1999 року на 1 місяць, з 01 вересня 1999 року по 17 вересня 1999 року, з 20 березня 2000 року на 1 місяць, з 22 травня 2000 року на 1 місяць, з 05 вересня 2001 року на 2 тижні, з 24 січня 2001 року на 2 тижні, з 03 грудня 2001 року по 17 грудня 2001 року). В іншій частині адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач звертає увагу, що у позивача відсутній достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачу відмовлено у підтвердженні права на зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, у якості обрубника чавуноливарного цеху №6 з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року у зв`язку з: відсутністю документів про занятість на обробці лиття наждаком та вручну або на обробці литва та зварних виробів абразивними кругами і пневматичним інструментом; не підтвердженням результатами атестацій права на пільгове пенсійне забезпечення обрубникам, зайнятим на обробці литва та зварних виробів абразивними кругами і пневматичним інструментом (накази від 03 грудня 1996 року №265 та від 23 січня 2001 року №14); перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати у періоди: 30 червня 1995 року на 1 день; з 28 серпня 1995 року по 28 вересня 1995 року на 1 місяць; з 13 листопада 1995 року на 1 місяць; з 15 серпня 1997 року по 15 вересня 1997 року, з 15 вересня по 15 жовтня 1997 року, з 02 серпня 1999 року на 1 місяць, з 01 вересня 1999 року по 17 вересня 1999 року, з 20 березня 2000 року на 1 місяць, з 22 травня 2000 року на 1 місяць, з 05 вересня 2001 року на 2 тижні, з 24 січня 2001 року на 2 тижні, з 03 грудня 2001 року по 17 грудня 2001 року. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 29 березня 2022 року. Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 23 серпня 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою при призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За результатами розгляду вказаного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 07 грудня 2020 року №128323/03 повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що не виконані умови статті 114 даного Закону. Листом від 01 листопада 2018 року №103314/03 відповідач зазначив, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років №30 від 26 жовтня 2018 року позивачу підтверджено право на зарахування періодів роботи в якості: - ливарника чавуноливарного цеху №6 з 12 березня 1990 року по 22 квітня 1991 року на КП «Київтрактородеталь» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за норами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - обрубника чавуноливарного цеху №6 з 02 вересня 1991 року по 21 серпня 1992 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 за нормами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказаним рішенням позивачу відмовлено в підтвердженні права на зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1, 2 за нормами пунктів 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в якості: - учня ливарника у чавуноливарному цеху №6 з листопада 1989 року по 11 березня 1990 року, перекваліфіканта на посаду нагрівальника металу по установці «Ротоліт» у чавуноливарному цеху №6 з 23 квітня 1991 року по 13 червня 1991 року, нагрівальника металу з 14 червня 1991 року по 01 вересня 1991 року, оскільки перелічені посади не передбачені списками; - обрубника чавуноливарного цеху №6 з 22 серпня 1992 року по 15 квітня 2002 року у зв`язку з відсутністю документів про занятість на обробці лиття наждаком та вручну або на обробці литва та зварних виробів абразивними кругами і пневматичним інструментом; не підтвердженням результатами атестацій права на пільгове пенсійне забезпечення обрубникам, зайнятим на обробці литва та зварних виробів абразивними кругами і пневматичним інструментом (накази від 03 грудня 1996 року №265 та від 23 січня 2001 року №14); перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати у періоди: 30 червня 1995 року на 1 день; з 28 серпня 1995 року по 28 вересня 1995 року на 1 місяць; з 13 листопада 1995 року на 1 місяць; з 15 серпня 1997 року по 15 вересня 1997 року, з 15 вересня по 15 жовтня 1997 року, з 02 серпня 1999 року на 1 місяць, з 01 вересня 1999 року по 17 вересня 1999 року, з 20 березня 2000 року на 1 місяць, з 22 травня 2000 року на 1 місяць, з 05 вересня 2001 року на 2 тижні, з 24 січня 2001 року на 2 тижні, з 03 грудня 2001 року по 17 грудня 2001 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення переглядається судом апеляційної інстанції у межах доводів та вимог відповідача, згідно вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, в частині, якою позовні вимоги було задоволено. У іншій частині, оскаржуване рішення не переглядається. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, в редакції станом на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Так, відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Аналогічні норми викладені у п. 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, в пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За змістом п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тож, з наведеного слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, однак, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 затверджено порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Порядок № 838). Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 838, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було досліджено факт наявності у позивача станом на дату звернення до пенсійного органу страхового стажу 32 роки 4 місяці 17 днів, що не заперечується відповідачем. Також встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки (записи №12-№14) ОСОБА_1 з 02 вересня 1991 року переведений обрубником 3 розряду чавуноливарного цеху №6 КП «Київтрактородеталь» та 15 квітня 2002 року звільнений з даної посади за власним бажанням. Окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що вказане підприємство КП «Київтрактородеталь» ліквідоване за рішенням суду, що унеможливлює отримання позивачем уточнюючих довідок для підтвердження відповідного пільгового стажу. Однак, позивачем до суду надано архівну довідку Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 серпня 2018 року №108-12999, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 02 вересня 1991 року переведений постійно обрубником 3 розряду чавуноливарного цеху №6 з відрядною оплатою праці на підставі наказу від 24 вересня 1991 року №490 та з 15 квітня 2002 року позивач звільнений за власним бажанням відповідно до наказу від 18 квітня 2002 року №130. Також в матеріалах справи міститься копія наказу Київського колективного підприємства «Київтрактородеталь» від 03 грудня 1996 року №265 яким затверджено перелік №1 робочих місць КП «Київтрактородеталь» професій та посад, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах і які відповідають Списку №1. Так, у Переліку №1 міститься посада обрубника чавуноливарного цеху №6, зайнятого на обробці лиття наждаком або вручну (код 15379, розділ ХІ парагр.І). З урахуванням викладеного та проаналізувавши оскаржуване рішення відповідача, яке мотивоване відсутністю документів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що архівними довідками, наданими позивачем підтверджується характер та важкість виконуваної позивачем роботи та картою умов праці вказано про віднесення робочого місця позивача до категорії робіт з особливо шкідливими та важкими умовами праці, тобто до списку №1 п.

1. За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що твердження відповідача щодо неможливості зарахування періоду роботи позивача на посаді обрубника до пільгового стажу є безпідставними та протиправними. Відповідно до норм частин 1-4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на викладене, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та не є підставою для його скасування/зміни. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя О.М.Оксененко Суддя В.О.Аліменко