Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 759/2986/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/2986/22 Головуючий у 1 інстанції: Бабич Н.Д. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13.04.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві в особі інспектора поліції 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта Гордієнко Дар`ї Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову інспектора поліції 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта Гордієнко Д.О. серії ЕАО від 12.02.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві в особі інспектора поліції 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта Гордієнко Дар`ї Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без руху; надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку і надання суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 496, 20 грн., або доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у спосіб подання відповідної заяви та долучення оригіналу квитанції через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку; роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.04.2022 позовну заяву повернуто. Не погоджуючись з вказаною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.04.2022 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що у наданий судом п`ятиденний строк позивач не виконав вимоги ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 , а тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачу. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України). Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Порядок вручення судових рішень визначений у статті 251 КАС України. Згідно з ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. За змістом ч. 6 ст. 18 КАС України, офіційною електронною адресою державного органу є електронна адреса, що зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Положеннями ч. 11 ст. 251 КАС України, передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що підпункт 15 пункту 1 Перехідні положення КАС України встановлює, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: - подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Наведені норми свідчать, що суд зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом. Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення. Посилання суду першої інстанції на те, що оскаржуване рішення було надіслано на електронну адресу позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не спричиняє правових наслідків. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 16.02.2022 у справі № 522/12743/19, від 28 квітня 2022 року у справі № № 160/9400/21. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 була надіслана останньому на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, в даній довідці зазначено: «Документ доставлено до електронної скриньки: .» (тобто дата доставки документа відсутня). Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом. Колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні скаржником надісланої кореспонденції, оскільки матеріали справи не містять відповідного підтвердження про отримання адресатом надісланих документів. Натомість, судом першої інстанції складено довідку про доставку електронного листа (без зазначення дати такої доставки). Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи також містяться засоби телефонного зв`язку, водночас про зміст та наявність ухвали суду позивача такими засобами також повідомлено не було. Колегія суддів констатує, що не дивлячись на спроби суду першої інстанції здійснити повідомлення позивача про прийняття ухвали про залишення її позову без руху, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів отримання позивачем копії вказаної ухвали суду, з дати чого можна було б відраховувати строк на усунення недоліків. Отже, аналізуючи встановлені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про належне повідомлення та отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.02.2022. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної ухвали у суду першої інстанції буди відсутні правові підстави для повернення позовної заяви, оскільки згідно вимог ст. 251 КАС України в матеріалах справи відсутні належні докази отримання позивачем судового рішення. З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13.04.2022 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.