Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/2783/22

Справа № 127/2783/22 Провадження № 22-ц/801/1475/2022 Категорія: 19 Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2022 рокуСправа № 127/2783/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Оніщука В.В., Стадника І.М., за участю секретаря судового засідання Михайленко А.В., за участю сторін: позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/2783/22 запозовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним і скасування наказу, скасування рішення про реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2022 року,яке ухвалене суддею Антонюком В.В. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 01 липня 2022 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним і скасування наказу, скасування рішення про реєстрацію права власності, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивачу було передано земельну ділянку у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270, розташованої на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області без відома позивача та будь-якого управлінського рішення змінено кадастровий номер вищезазначеної земельної ділянки на інший 0524380600:01:003:0303 та передано під зміненим кадастровим номером Тульчинський міській раді Вінницької області. Позивач зазначає, що в результаті таких дій ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на одну і ту ж земельну ділянку, площею 8,4935 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано два різних речових права з різними кадастровими номерами, що є порушенням прав і законних інтересів позивача. Позивач зазначає, що 27 квітня 2017 року погоджено в екстериторіальному порядку згідно висновку від 20 листопада 2017 року і надано позивачем з відповідною заявою державному кадастровому реєстратору відділу у Тульчинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, який вніс інформацію про земельні ділянки та провів їх державну реєстрацію у державному земельному кадастрі, зокрема це вбачається із витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30 листопада 2017 року площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 з цільовим призначенням 01.02 для ведення фермерського господарства. На підставі відповідного клопотання ОСОБА_1 , погоджений проект землеустрою з доданим до клопотання Витягом державного земельного кадастру про земельні ділянки, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області затвердило розроблений проект землеустрою в частині земельної ділянки, площею 8,4935 га, наказом від 25 квітня 2018 року № 02-52-75/15-18-сг та передано в оренду згідно договору оренди землі №489 від 03 серпня 2018 року. З моменту реєстрації речового права оренди позивач обробляє земельну ділянку належним чином, сплачує орендну плату до місцевого бюджету щорічно в сумі 20 336,93 грн, згідно банківських квитанцій та податкових повідомлень-рішень. В листопаді 2018 року, при огляді Публічної кадастрової карти позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 відсутня, натомість, на її місці розташування розташовано дві нові земельні ділянки з відповідними площами 2,00 га, та 6,4935 га, із різним цільовим призначенням: «для ведення особистого селянського господарства» і «землі запасу» відповідно. На підставі заяви ОСОБА_1 про злочин, Немирівська міська прокуратура внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 листопада 2018 року з правовою кваліфікацією КК України ст. 362 ч. 2 - несанкціоноване втручання, зміна інформації, яка обробляється в автоматизованій системі державного земельного кадастру, розслідування поновлював суд. Неодноразові звернення позивача до керівництва ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з проханням усунути порушення його прав і законних інтересів у досудовому порядку проігноровані. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в порушення статті 362 КК України в черговий раз несанкціоновано втрутилося в автоматизовану систему державного земельного кадастру та вчинило об`єднання новоутворених земельних ділянок у земельну ділянку площею 8,4935 га, але із новим кадастровим номером 0524380600:01:003:0303. У зв`язку із бездіяльністю місцевих правоохоронних органів та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області позивач звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області із позовною заявою від 23 березня 2021 року про визнання незаконними дій ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо скасування кадастрового номера 0524380600:01:003:0270 земельної ділянки площею 8,4935 га, і скасування новоутвореного кадастрового номера 0524380600:01:003:0303 земельної ділянки площею 8,4935 га, та поновлення запису у Поземельній книзі про земельну ділянку, площею 8,4935 га, з кадастровим номером 0524380600:01:003:0270 сформовану на підставі проекту землеустрою щодо відведення йому земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Ухвалою Тульчинського районного суду від 29 березня 2021 року по справі № 148/543/21 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження. Окрім позовної заяви, позивач звертався із відповідною скаргою до Національного антикорупційного бюро України стосовно ситуації, що склалася із земельними ділянками внаслідок неправомірних дій ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Національне антикорупційне бюро України направило зазначену скаргу позивача Держгеокадастру України, який надіслав йому відповідь, в якій зазначив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 04 грудня 2020 року № 13-ОТГ передано в комунальну власність Тульчинській міській раді Вінницької області земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0524380600:01:003:0303 (архівний кадастровий номер 0524380600:01:003:0270), прийняту 14 квітня 2021 року. Саме з цієї відповіді Держгеокадастру України позивачу стало відомо про передачу земельної ділянки, площею 8,4935 га, із зміненим кадастровим номером 0524380600:01:003:0303 Тульчинській міській раді. Позивач зазначає, що при передачі земельної ділянки, площею 8,4935 га, Тульчинській міській раді, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повністю володіло інформацією про свої правові відносини із позивачем, а саме: про наказ про затвердження йому проекту землеустрою, про підписання договору оренди землі, тому було зобов`язане врахувати такі власні документи та передати земельну ділянку, площею 8,4935 га, Тульчинській міській раді із врахуванням її обтяжень, тобто, що вона не є вільною, а є зайнятою ОСОБА_1 , передавши зазначені документи новому розпоряднику земель, але цього не було виконано, чим введено в оману Тульчинську міську раду, яка в свою чергу не перевірила в натурі стан земельної ділянки, яка визначена межовими знаками позивача. Відповідно вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивачем до суду із даною позовною заявою. Таким чином, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 13-ОТГ від 04 грудня 2020 року в частині земельної ділянки, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0303 про передачу її в комунальну власність Тульчинській міській раді Вінницької області та скасувати рішення Тульчинської міської ради Вінницької області індексний номер 4078680 від 24 лютого 2021 року про реєстрацію права власності Тульчинській міській раді на земельну ділянку, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0303. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2022 року в задоволені позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухвалене неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого його права та інтереси на мирне володіння земельної ділянки на умовах оренди для ведення фермерського господарства залишились не захищеними. Тому, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суд без змін. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню за таких підстав. Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам судове рішення частково не відповідає. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №13-ОТГ від 04 грудня 2020 року є законним, тому відсутні правові підстави для його скасування. В частині скасування рішення Тульчинської міської ради Вінницької області, індексний номер 40786801 від 24 лютого 2021 року про реєстрацію права власності Тульчинській міській раді Вінницької області на земельну ділянку, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0303, то суд першої інстанції відмовив в цій частині, оскільки позивачем зазначене рішення не надано, що позбавило можливості встановити його зміст та прийняти рішення щодо його скасування. Судом першої інстанції встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області: на загальну площу 24,5248 га, розроблений ДП «Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою згідно пояснювальної записки (а.с.14 17). Відповідно до акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 27 квітня 2017 року межі земельної ділянки, яка знаходиться на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, площею 8,4935 га, наданої власнику (користувачу) земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, встановлені. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання ОСОБА_1 (а.с.18). Як вбачається із висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20 листопада 2017 року №16160/82-17 погоджено представлений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель державної власності сількогосподарського призначення (землі запасу) на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (а.с.20). Із Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30 листопада 2017 року вбачається, що відповідно до загальних відомостей про земельну ділянку, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 з цільовим призначенням 01.02 для ведення фермерського господарства, вона перебуває у державній власності. Державна реєстрація здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12 червня 2017 року; ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Реєстрація земельної ділянки здійснена віддлом Держземагентства у Тульчинському районі Вінницької області 08 листопада 2013 року (а.с.21). Відповідно до Наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 25 квітня 2018 року №2-5275/15-18-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення в частині земельної ділянки, площею 8,4935 га, в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Надано в оренду терміном на 7 років гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 8,4935 га., з кадастровим номером 0524380600:01:003:0270 із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, для ведення фермерського господарства (а.с.24). 03 серпня 2018 року відповідно до договору оренди №489 ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області передав в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 8,4935 га, з кадастровим номером 0524380600:01:003:0270. Дата закінчення терміну договору 02 серпня 2025 року (а.с.25 30). Речове право оренди зареєстровано за заявою позивача, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 серпня 2018 року, індексний номер 135520460 зі строком дії до 02 серпня 2025 року (а.с.34). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 створив фермерське господарство «АГРО Г.Т.Н» (а.с.37). В листопаді 2018 року при огляді Публічної кадастрової карти позивачу стало відомо, що земельна ділянка, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 - відсутня, натомість, на її місці розташування, розташовано дві нові земельні ділянки з відповідними площами 2,00 га, та 6,4935 га, із різним цільовим призначенням: «для ведення особистого селянського господарства» і «землі запасу» (а.с.38 40). На підставі заяви ОСОБА_1 про злочин, Немирівська міська прокуратура внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 листопада 2018 року з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 362 КК України (а.с.41). Звернення ОСОБА_1 до керівництва ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з проханням усунути порушення прав і законних інтересів у досудовому порядку підтверджуються скаргою на злочинну діяльність посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.42). Як вбачається із матеріалів справи, 23 березня 2021 року на звернення ОСОБА_1 відділ у Тульчинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повідомив, що кадастровим реєстратором помилково було зареєстровано земельну ділянку, яку планували надати учаснику АТО ОСОБА_2 при цьому було здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0524380600:01:003:0270, яка надана ОСОБА_1 на праві оренди. За зверненням ОСОБА_1 , 04 грудня 2018 року помилку було виправлено. Земельну ділянку об`єднано, присвоєно кадастровий номер 0524380600:01:003:0303, так як технічної можливості надати той самий кадастровий номер земельній ділянці немає (а.с.45). Відповідно до листа Держгеокадастру від 14 квітня 2021 року №К-923/0-0.13-2853/6-21 про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 04 грудня 2020 року №13-ОТГ передано в комунальну власність Тульчинській міській раді Вінницької області земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0524380600:01:003:0303 (архівний кадастровий номер 0524380600:01:003:0270). Згідно відомостей Державного земельного кадастру право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524380600:01:003:0303 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 24 лютого 2021 року за № 40786801. Щодо дій кадастрового реєстратора під час поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0524380600:01:003:0270, зазначено, що здійснення державної реєстрації земельних ділянок регулюються ст. 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 (а.с.48 49). Як вбачається із інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0524380600:01:003:0303, площа 8,4935 га, вказано тип власності зазначеної земельної ділянки - комунальна, суб`єктом права власності на земельну ділянку вказано Тульчинську міську раду (а.с.50). З відповіді Відділу №6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держеокадастру у Вінницькій області від 02 травня 2022 року №0-2-0.12-1280/2-22 вбачається, що на звернення ОСОБА_1 від 04 грудня 2018 року допущену помилку було виправлено та земельну ділянку об`єднано, присвоєно кадастровий номер 0524380600:01:003:0303. Разом з тим, роз`яснено, що присвоєно інший номер, оскільки надати кадастровий номер 0524380600:01:003:0270 немає технічної можливості. Відповідно з метою уникнення конфліктних ситуацій та приведення документації у відповідність до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 було роз`яснено про необхідність звернення ним із клопотанням щодо внесення змін до договору оренди землі, в частині кадастрового номеру земельної ділянки (а.с.139). Положеннями статті 15 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції кодексу чинного на момент прийняття оскаржуваного наказу) передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать - забезпечення проведення земельної реформи. Відповідно до частини 1 статті 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Указом Президента України № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 15 жовтня 2020 року постановлено Кабінету Міністрів України - активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність. Постановою Кабінету Міністрів України № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» 16 листопада 2020 року передбачено, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити: 1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; 2) передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України. Також, відповідно до пунктів «б», «в» частини першої статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Пункт «а» статті 12 даного Кодексу передбачає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Пунктом «є-1» статті 15-1 даного Кодексу визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Частини 1, 4 статті 122 даного Кодексу передбачають, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з питань геодезії картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Відповідно до пункту 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 20 лютого 2020 року №53, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області. Оскільки відбувся процес переходу ділянки з державної власності в комунальну власність (відповідно до статті 117 Земельного кодексу України), відповідно правонаступником повноваження щодо розпорядження землями є орган місцевого самоврядування. Враховуючи вище зазначене, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як розпорядник державних земель сільськогосподарського призначення, не є власником даної ділянки, відповідно не може приймати жодних рішень стосовно розпорядження земельною ділянкою, у тому числі вносити зміни до договору оренди землі. Крім того, суд зазначає, що з жовтня 2012 року та по даний час діє Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. За приписами ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер це індивідуальна, що не повторюється на всій території України послідовність цифр і знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування земельної ділянки, тому відновлення такого кадастрового номеру земельної ділянки нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки він набув статусу архівний. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком. Пунктом 114 Порядку визначено чіткі підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання. 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру. Інформація про власників, користувачів земельних ділянок вноситься до Державного земельного кадастру після реєстрації речового права на нерухоме майно відповідно п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру». Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру № 485 про «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність» від 17 листопада 2020 року, наказано керівникам головних управлінь Держгеокадастру у областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року; передати у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, включені до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (амфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до ст. 117 ЗК України (а.с.137 138). Оскаржуваним позивачем наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 04 грудня 2020 року №13-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» передано Тульчинській міській раді (Тульчинській міській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 4388,2712 га, які розташовані на території Тульчинської міської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області, згідно з актом приймання-передачі, що додається (а.с.140). Відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 04 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області передає із державної власності, а Тульчинська міська рада (Тульчинська міська територіальна громада) приймає у комунальну власність Тульчинської міської ради (Тульчинської міської територіальної громади) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно з додатком (а.с.141 146). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №13-ОТГ від 04 грудня 2020 року є безпідставними, оскільки як встановлено судом, спірну земельну ділянку Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області передало у комунальну власність Тульчинській міській раді на виконання вимог ст.117 Земельного кодексу України, Указу Президента України № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 15 жовтня 2020 року, постанови Кабінету Міністрів України № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» 16 листопада 2020 року. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який обґрунтовано вважав, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №13-ОТГ від 04 грудня 2020 року є законним. Зокрема, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до Тульчинської міської ради, якій передано у комунальну власність спірну земельну ділянку, з клопотання щодо внесення змін до договору оренди землі. Отже, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду в частині оскарження наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №13-ОТГ від 04 грудня 2020 року не спростовують, а тому рішення в цій частині скасуванню не підлягає. Щодо оскарження рішення Тульчинської міської ради Вінницької області індексний номер 4078680 від 24 лютого 2021 року. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. У даній справі ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, який не виносив рішення індексний номер 4078680 від 24 лютого 2021 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 8,4935 га, кадастровий номер 0524380600:01:003:0303. Орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) є Тульчинська міська рада Вінницької області (а.с.50 на звороті). Таким чином, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині підстав відмови в задоволенні позову, а саме слід відмовити в його задоволенні у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача. У зв`язку з цим є недоцільним надання правової оцінки аргументам апеляційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 ст. 376 ЦПК України). Таким чином, рішення суду в частині позовних вимог про скасування рішення Тульчинської міської ради Вінницької області слід змінити, а мотивувальну частину рішення слід викласти в редакції цієї постанови. В решті рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2022 року в частині позовних вимог про скасування рішення Тульчинської міської ради Вінницької області змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2022 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Оніщук В.В. Стадник І.М.