Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/8321/14-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/8321/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В. О. Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Дяченко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №295/8321/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2015 року, яке постановлене під головуванням судді Корицької В.О. у м.Житомирі, в с т а н о в и в: У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Із урахуванням заяв про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2007 року №03/09/2007/840-Н/420 станом на 12 грудня 2014 року в сумі 59 762,28 доларів США та 68 315,46 грн., із яких: заборгованість за кредитом (тілом) - 43 675,01 доларів США; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 16 087,27 доларів США; пеня за прострочення повернення кредиту - 50 300,95 грн., що еквівалентно 3 201,70 дол.США; штраф за порушення умов кредитного договору згідно з п.4.2 додаткової угоди від 18 червня 2010 року №1 у розмірі 3% - 9 014,51 грн., що еквівалентно 573,78 дол.США. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 03 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №03/09/2007/840-Н/420, за умовами якого відповідачу наданий кредит у розмірі 67 000 доларів США під процентну ставку 12,49 % річних для придбання у власність нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем 18 червня 2010 року укладена додаткова угода №1 до кредитного договору, за якою кредитний договір викладений в новій редакції та кінцевий термін повернення кредиту 03 вересня 2027 року. Виконання основного зобов`язання забезпечено іпотекою. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася вищевказана заборгованість. Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2015 року позов задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2007 року №03/09/2007/840-Н/420, яка станом на 12 грудня 2014 року становить 59 762,28 доларів США та 68 315,46 грн., із яких: заборгованість за кредитом 43 675,01 дол.США, заборгованість за відсотками, у тому числі простроченими 16 087,27 дол.США; пеня за прострочення повернення кредиту 50 300,95 грн., що станом на 12 грудня 2014 року за курсом НБУ еквівалентно 3 201,70 дол.США; штраф за порушення умов кредитного договору згідно з п.4.2 додаткової угоди №1 від 18 червня 2010 року 9 014,51 грн., що станом на 12 грудня 2014 року за курсом НБУ еквівалентно 573,78 дол.США. Вирішено питання судового збору. Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» (первісного кредитора) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн») у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа у цивільній справі №295/8321/14-ц (а.с.208 т.1). Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 12 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.69-71 т.3). Не погодившись із заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору вона протягом шести років достроково виконала взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на загальну суму 108 000 дол.США, здійснивши 15 липня 2013 року за домовленістю з банком останній платіж у розмірі 300 дол.США. Із того часу первісний кредитор не мав до неї жодних претензій. Крім того, до кінця 2015 року вона обслуговувалася в банку як фізична особа-підприємець та мала відкриті банківські рахунки для здійснення господарської діяльності. Зазначає, що суд першої інстанції виніс рішення виключно на підставі розрахунку банку без дослідження первинної документації та витребування банківських виписок. У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив мотивує тим, що надані ОСОБА_1 докази не підтверджують виконання нею зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі Згідно з кредитним договором відповідач зобов`язана була сплачувати щомісячно до 10 числа поточного місяця мінімальний платіж у розмірі 765 дол.США, а після укладення додаткової угоди №1 від 18 червня 2010 року мінімальний платіж у розмірі 538,53 дол.США щомісячно до 05 числа поточного місяця. З наданих відповідачем копій квитанцій вбачається, що вона несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала щомісячні платежі за договором. Частина наданих копій квитанцій взагалі не має відношення до даних кредитних зобов`язань. Окрім того, кошти, які сплачувала відповідач, йшли на погашення заборгованості у черговості, що передбачена умовами договору. Учасники справи до суду не з`явилися. Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно 08 січня 2022 року належним чином (судовою повісткою), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке приєднано до матеріалів справи. Судова повістка, що надсилалася представнику відповідача за останньою відомою адресою, повернулася у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. За положеннями частини першої ст.131 ЦПК України кореспонденція вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться. ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» про дату, час і місце розгляду справи також повідомлено своєчасно належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи також не спрямовувало. Відповідно до положень частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої виходив із того, що відповідач умови договору щомісяця належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 12 грудня 2014 року утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 43 675,01 дол.США, заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 16 087,27 дол.США; пеня за прострочення повернення кредиту - 50 300,95 грн. та штраф за порушення умов кредитного договору - 9 014,51 грн. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із висновком суду першої інстанції в частині доведеності загальної суми заборгованості за пеню та штрафом, тобто загального розміру неустойки. Відповідно до положень частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно з нормами ст.ст.525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст.530 ЦК України). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Правовими наслідками порушення зобов`язання є сплата неустойки (п.3 частини першої ст.611 ЦК України). У відповідності до норм ст.550 ЦК України право на неустойку, якою згідно із ст.549 цього Кодексу є штраф, пеня, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Згідно до положень частини третьої ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору (частина друга ст.1050 ЦПК України). Із матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір №03/09/2007/840- Н/420, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 67 000 дол.США зі сплатою 12,49% річних (процентна ставка) для придбання у власність нерухомого майна (житла) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-9 т.1). Додатковою угодою №1 від 18 червня 2010 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 домовилися викласти вищевказаний кредитний договір у новій редакції (а.с.10-17 т.1). За змістом п.п.1.1.1 п.1.1 статті 1 додаткової угоди №1 позичальник повертає кредит, сплачує кредитору проценти, передбачені договором, у мінімально необхідному платежу валюти кредиту. Щомісячна сума мінімального платежу визначена додатком №1. Позичальник вносить черговий мінімальний платіж щомісяця до «05» числа поточного місяця. Кінцевий термін повернення кредиту 03 вересня 2027 року. Отже, за графіком платежів відповідачу належало вносити кредитору щомісяця 769,98 дол.США з часу одержання кредиту та до часу укладення додаткової угоди №1, а з 05 серпня 2010 року до 05 серпня 2027 року вносити щомісяця по 538,53 дол.США, останній платіж не пізніше 03 вересня 2027 року в сумі 671,27 дол.США (а.с.18-22 т.1). Щомісячний платіж включає частину тіла кредиту та проценти за користування кредитом. Відповідно до положень частин п`ятої та шостої ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У справі даної категорії суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Деякі копії квитанцій, надані відповідачем на підтвердження погашення нею заборгованості, що містяться в матеріалах справи, не мають відношення до даного кредитного договору, оскільки в призначенні платежу зазначено: «погашення заборгованості по кредиту №932/ЕК/2007-980», «здійснення валютно-обмінної операції», «страховий платіж СК «Еталон». Якщо врахувати всі надані відповідачем квитанції, які мають відношення до спірних правовідносин, сума погашення із 10 жовтня 2007 року по 15 липня 2013 року за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та штрафними санкціями не перевищила 390 758,53 грн., що еквівалентно 53 554,72 дол.США. Така сума навіть не покриває усього розміру отриманого відповідачем кредиту, вже не кажучи про сплату процентів за користування кредитом. ОСОБА_1 не надано контрозрахунку на підтвердження повернення нею тіла кредиту в повному обсязі та належної сплати процентів за користування кредитом. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про начебто належне виконання позичальником обов`язків щодо повної своєчасної сплати щомісячного платежу не підтверджуються матеріали справи, а тому висновки суду першої інстанції про прострочення відповідачем повернення чергової частини відповідають обставинам справи. Позикодавець за таких обставин мав право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору, тим більше, що п.4.3 додаткової угоди №1 передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Отже, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість за тілом кредиту в сумі 43 675,01 дол.США та процентами за користування кредитом у сумі 16 087,27 дол.США, що підтверджується неспростованим протилежною стороною розрахунком заборгованості, виконаним кредитором (а.с.53-55 т.1). Стосовно пені та штрафу, то умовами додаткової угоди №1 від 18 червня 2010 року передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4, 2.10 договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1,3.2.3, 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (зміст п.4.1 додаткової угоди №1). Пунктом 4.2 додаткової угоди №1 від 18 червня 2010 року унормовано, що у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2-3.3.5, 3.3.7-3.3.17 цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі три процента від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок. Досліджений розрахунок заборгованості за договором від 03 вересня 2007 року №03/09/2007/840-Н/420 свідчить про те, що станом на 12 грудня 2014 року пеня за прострочення сплати кредиту склала 50 300,95 грн., а штраф за порушення умов кредитного договору - 9 014,51 грн. (а.с.53-55 т.1). Простий арифметичний підрахунок показників заборгованості з пені та штрафу дає загальну суму неустойки (пеня + штраф) - 59 315,46 грн. Суд першої інстанції не перевірив загальну суму неустойки та допустив помилку в резолютивній частині, яку слід усунути шляхом зміни заочного рішення суду першої інстанції та зменшення загальної суми заборгованості за пенею та штрафом із 68 315,46 грн. до 59 315,46 грн, що відповідає приписам ст.376 ЦПК України. У решті заочне рішення залишається без змін, тобто в частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом, як вже зазначалося вище. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2015 року змінити, зменшивши загальну суму заборгованості за пенею та штрафом із 68 315 грн. 46 коп. до 59 315 грн. 46 коп. У решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: