Постанова Київський апеляційний суд № 752/5011/21

Справа № 752/5011/21 Апеляційне провадження №22-ц/824/8019/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2022 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в будинок, виділення 2/3 частини будинку та земельної ділянки в натурі, розподіл особових рахунків, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в будинок, виділення 2/3 частини будинку та земельної ділянки в натурі, розподіл особових рахунків. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. 16 лютого 2022 року на адресу суду повернулись матеріали справи без виконання ухвали суду про призначення експертизи у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи доказів, які давали б можливість проведення судової експертизи, та вимогою надати письмовий дозвіл на залучення фахівця, а також погодження/призначення експертизи як комплексної. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року відновлено провадження у даній справі. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року у вказаній справі призначено комплексну судову будівельно-технічну експертизу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, щооскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 18.07.2022 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне: У відповідності до положень ст. 102 ЦПК України для дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань, на підставі ухвали суду може бути призначене проведення відповідної судової експертизи. Положеннями ст. 103 ЦПК встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. З аналізу наведеної норми вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках. В ході розгляду даної справи судом першої інстанції була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1. Чи є технічна можливість розподілу жилого будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 , у відповідності з розміріми частки ОСОБА_2 2/3 та частки ОСОБА_1 1/3.

2. Якщо розподіл будинку та земельної ділянки технічно можливий або можливий з незначним відхиленням від зазначених часток, то вказати варіанти розподілу, вартість часток, розрахунок компенсації, перерозподіл часток, вказати які роботи необхідно провести по переобладнанню та які матеріальні виплати необхідні на вказане по кожному варіанту ? Задовольняючи клопотання про призначення судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для вирішення поставлених позивачем питань необхідні спеціальні знання в будівельно-технічній галузі. Свою незгоду з ухваленим рішенням апелянт обґрунтовував виключно шляхом надання своєї оцінки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вирішення питання щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог здійснюється судом на стадії ухвалення рішення по суті спору. До того часу суд не має права надавати оцінку питанню обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог. При призначенні судової експертизи суд має встановити наявність підстав для її призначення, зокрема щодо необхідності спеціальних знань для надання відповіді на поставлені питання і пов`язаності обставин, заявлених до встановлення за допомогою судової експертизи, з предметом розгляду справи. В даній справі позивачем заявлені вимоги щодо виділення позивачу в натурі частини житлового будинку та частини земельної ділянки під ним. За таких умов питання про наявність технічної можливості розподілу житлового будинку та земельної ділянки під ним прямо пов`язане з предметом розгляду справи та потребує спеціальних знань, а справа не містить інших експертних висновків з даного питання. За таких умов апеляційний суд констатує постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції у повній відповідності до вимог процесуального закону. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Апелянтом не було відповідним чином доведено наявності передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько