Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2566/20
від 09.08.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2566/20 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В.. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення індексації грошового забезпечення, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 06.05.2016 року по 06.05.2019 року, включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців. Також позивач просила стягнути з відповідача на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 06.05.2016 року по 06.05.2019 року, включно, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців в сумі 111798,79 грн. з урахуванням відрахувань обов`язкових платежів. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.05.2016 року по 28.02.2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.05.2016 року по 28.02.2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року - в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визначення базового місяця при здійсненні індексації за період з 06.05.2016 року по 28.02.2018 року - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.05.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року - залишено без змін. 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 , звернулася із заявою, поданою в порядку ст.. 382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 420/2566/20, в обґрунтування якої зазначала, що відповідачем ігноруються судові рішення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 420/2566/20 - задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі №420/2566/20. 28 листопада 2021 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/2566/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення індексації грошового забезпечення. Вказаним звітом відповідач повідомив суд, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період 06.05.2016 року по 28.02.2018 року та на підтвердження нарахування та виплати надане відповідне платіжне доручення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/2566/20. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, та ухвалити нове рішення про відмову у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/2566/20. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначала, що відповідачем не виконано в повному обсязі судове рішення, оскільки під час перерахунку індексації грошового забезпечення, на виконання рішення по справі №420/2566/20, відповідачем було протиправно застосовано базовим місяцем січень 2016 року, замість січня 2008 року. Відповідач, Військова частина НОМЕР_1, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив із того, що з наданого до суду звіту про виконання судового рішення вбачається, що відповідачем виконано судове рішення, індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачці, що підтверджується платіжним дорученням, у зв`язку з чим, суд вважав можливим прийняти поданий відповідачем звіт. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. При цьому, згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 3 ст. 382 КАС України, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Згідно ч. 4 ст. 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Згідно ч. 5 ст. 382 КАС України, суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Матеріалами справи встановлено, що на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року Військовою частиною НОМЕР_1подано звіт про виконання рішення у справі №420/2566/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення індексації грошового забезпечення. Вказаним звітом відповідач повідомив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період 06.05.2016 року по 28.02.2018 року у розмірі 4435,67 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №6 від 03.02.2021 року. Разом з цим, позивач вважає, що Військовою частиною не виконано в повному обсязі рішення суду у справі №420/2566/20, оскільки під час здійснення розрахунку розміру та виплати індексації грошового забезпечення позивача не застосовано визначені судом базові місяці для здійснення розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача, зокрема січень 2008 року. На думку ОСОБА_1 під час здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення відповідачем застосовано базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2016 року. В свою чергу, оскаржуваною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року прийнято звіт про виконання рішення суду. Між тим, з аналізу ст. 382 КАС України вбачається, що суд у межах здійснення судового контролю за виконанням судових рішень встановлює не лише формальний факт вчинення певної дії суб`єктом владних повноважень на виконання таких рішень, а й перевіряє належність таких дій суб`єкта владних повноважень. Проте, вирішуючи питання про прийняття звіту про виконання рішення суду у даній справі, суд може та має обов`язок перевірити проведені суб`єктом владних повноважень розрахунки на предмет використання визначених у судовому рішенні місяців для обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) під час розрахунку індексації грошового забезпечення позивача. В свою чергу, з наданого звіту неможливо встановити місяці, які використано Військовою частиною у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача. При цьому, як вбачається із наданого звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року доданих до нього документів, на виконання рішення суду позивачці виплачено 4435,67 грн. Однак, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що відповідачем не надано доказів виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року. В свою чергу, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, який базовий місяць був застосований під час здійснення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно прийнято звіт про виконання рішення суду. Колегія суддів враховує, що у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" від 19.02.2009). Аналіз зазначених норм законодавства та рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року постановлена без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а тому така ухвала перешкоджає подальшому проведенню процедури судового контролю за виконанням рішення у даній справі Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України, однією з підстав для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Таким чином, оскільки судом першої інстанції було не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття звіту про виконання рішення, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду звіту про виконання рішення. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення індексації грошового забезпечення - направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду по справі №420/2566/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 09.08.2022 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.