Постанова 4822 № 718/3105/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2022 року м. Чернівці справа № 718/3105/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б. секретар Петранюк Ю.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи Орган опіки та піклування Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 травня 2022 року (головуючий у першій інстанції Скорейко В.В.),- В С Т А Н О В И В : У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий ОСОБА_3 був опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останнього рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області визнано недієздатним. Посилається на те, що вона зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , який є інвалідом з дитинства 1-ї групи безтерміново потребує постійного стороннього нагляду та догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 10ААА № 338316 ОСОБА_4 .. По стану здоров`я ОСОБА_4 не може керувати своїми діями та самостійно вчиняти навіть дрібні побутові угоди, його хвороба є хронічною, він страждає психічними розладами, тому над ним необхідно встановити опіку, щоб мати змогу в повному обсязі здійснювати всі дії в його інтересах. ________________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/554/22 Після смерті її чоловіка, вона продовжувала доглядати за ОСОБА_4 і з метою оформлення опікунських повноважень звернулася до органу опіки та піклування з заявою про призначенні її опікуном хворого ОСОБА_4 . Рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради № 380/12 від 15.12.2021 року затверджено висновок опікунської ради Кіцманської міської ради від 03.12.2021 року про доцільність призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказувала, що у неї з ОСОБА_4 склалися добрі стосунки, він їй довіряє, тому просила суд призначити її опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 травня 2022 року заявлені вимоги задоволено. Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - недієздатним та встановлено над ним опіку, призначивши йому опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Роз`яснено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду, на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи. Строк дії рішення суду - два роки з дня набрання ним законної сили. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи мотивує тим, що він будучи єдиним родичем недієздатного, його дядьком, виявив бажання взяти опіку над племінником, а тому звернувся з відповідною заявою до опікунської ради Кіцманської міської ради, висновком якої від 17.01.2022 року визнано доцільним призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_4 .. Судом першої інстанції не враховано наданих суду державою дискреційних повноважень (судового розсуду) у вирішенні питання, яке не врегульовано на законодавчому рівні щодо переваги одного претендента на набуття прав опікуна над іншим претендентом, а отже оскаржуване рішення про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_4 не відповідає завданню цивільного судочинства, порушує його права як родича недієздатної особи на родинні та сімейні стосунки із останнім, прояв турботи та піклування про нього. Посилається на те, що ОСОБА_1 , являлася дружиною його покійного брата, на час його смерті однією сім`єю не проживали, перебували у неприязних відносинах, вона має виключно майновий інтерес щодо призначенні її опікуном над недієздатним, оскільки він отримує значну пенсію, витрат на лікування не потребує, володіє нерухомим майном - житловим будинком та земельними ділянками. Крім того, рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 червня 2022 року призначено його опікуном над недієздатним ОСОБА_4 . Зазначає, що в даному випадку робота органу опіки та піклування є неналежною та непрофесійною, оскільки надаючи висновок про доцільність призначення опікуном двом особам не з`ясував чи потребує підопічний за своїм фізичним та фізіологічним станом догляду одночасно двох осіб, які повноваження та обов`язки повинен мати кожен опікун та в який спосіб (черговість послідовність) опікуни повинні здійснювати свої обов`язки, цих обставин суд першої інстанції теж не з`ясував та не врахував. Просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 травня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи апелянта є безпідставними і не ґрунтуються на законі, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Зазначає на те, що у її власності знаходиться житловий будинок та земельні ділянки, вона має постійний та стабільний заробіток, тому жодного майнового інтересу, як зазначає апелянт, у неї немає. Навпаки, саме апелянт має майновий інтерес щодо встановлення опіки над недієздатним, оскільки немає постійного заробітку та відповідно достатнього матеріального забезпечення для влаштування та створення усіх необхідних та комфортних умов для проживання ОСОБА_4 , а також у нього відсутні задовільні житлово-побутові умови для здійснення належного догляду. Вказує, що вона будучи дружиною покійного дядька недієздатного, набула статуту тітки ОСОБА_4 , з яким проживають однією сім`єю, оскільки спільно проживають, пов`язані взаємними правами та обов`язками, ведуть спільно господарство, мають спільний бюджет та спільне харчування, вона повність його забезпечує, доглядає за ним. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу а оскаржуване судове рішення без змін. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо. Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, до такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року справа № 761/16799/15-ц. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наведений у ст. 315 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до п.2. постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Задовольняючи вимоги заявниці ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Жодних даних, які б свідчили про наявність перешкод для призначення опікуном ОСОБА_1 судом не встановлено та матеріали справи не містять. Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та обґрунтованими. Як вбачається із матеріалів справи, що ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.11.2014 року № 718/2602/14-ц встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.39). Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.12.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вдруге уклав шлюб із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.10.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15). Померлий ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_1 та недієздатним племінником ОСОБА_4 проживали в АДРЕСА_1 . З метою встановлення опікунства ОСОБА_1 зверталася до органу опіки та піклування виконкому Кіцманської міської ради із заявою про призначення її опікуном ОСОБА_4 та отримала висновок про доцільність призначення її опікуном на недієздатним ОСОБА_4 , який затверджений рішенням виконкому Кіцманської міської ради № 380/12 від 15.12.2021 року (а.с.7). Висновком опікунської ради Кіцманської міської ради від 03.12.2021 року визнано доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9). З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 101/05 від 27.10.2021 року слідує, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, не працює, з 2002 року проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 разом із покійним чоловіком ОСОБА_3 проживали без реєстрації по АДРЕСА_1 разом із його племінником ОСОБА_4 , інвалідом І «А» групи з дитинства. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_4 (а.с.10) Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 53 від 04.02.2022 року, ОСОБА_4 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі важкої розумової відсталості, за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, що відповідає юридичній категорії «недієздатності» (а.с.61-62). Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. У статті 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник за їх письмовою заявою призначаються судом переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Згідно зі ст. 67 ЦК України - опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Зокрема, п. 4.3 Правил передбачено, що як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянт будучи єдиним родичем недієздатного, його дядьком, виявив бажання взяти опіку над племінником а ОСОБА_1 не являється родичем недієздатного ОСОБА_4 судом першої інстанції не враховано наданих суду державою дискреційних повноважень, та не взято до уваги, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як родича недієздатної особи на родинні та сімейні стосунки з останнім, прояв турботи та піклування про нього. На спростування вказаних доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. Сімейним законодавством України визначений перелік кола осіб, які являються членами однієї сім`ї та близькими родичами між собою, а саме це: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Відповідне положення міститься у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 року у справі №205/4245/17 та від 23.04.2020 року у справі № 686/8440/16-ц, в яких зазначено, що відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Враховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що ОСОБА_1 з 2014 року проживала в АДРЕСА_1 разом із покійним чоловіком ОСОБА_3 та його племінником недієздатним ОСОБА_4 , були пов`язані спільним побутом, спільно вели господарство та здійснювали догляд за ОСОБА_4 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та не заперечувалося учасниками судового засідання. Також встановлено, що після смерті чоловіка ОСОБА_1 продовжує опікуватися недієздатним ОСОБА_4 , спільно проживають, пов`язані спільними та взаємними правами та обов`язками, забезпечує всі його потреби та доглядає за ним, тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності родинних зв`язків між заявницею та підопічним є безпідставними. Щодо посилань в апеляційній скарзі про наявність у ОСОБА_1 майнового інтересу у призначенні її опікуном недієздатного, то такі доводи є голослівними та жодними належними доказами не підтверджені. Як вбачається із матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 володіє житловим будинком та земельними ділянками, які передані в строкове платне користування, (а.с.74-84) що свідчить про те, що заявниця забезпечена житлом та відповідно не потребує додатково помешкання для свого проживання. Разом з тим колегія суддів зазначає, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення останнього. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Висновком опікунської ради Кіцманської міської ради від 03.12.2021 року визнано доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як на підставу апеляційного оскарження апелянт посилається на незаконність рішення опікунської ради Кіцманської міської ради, оскільки надаючи висновок про доцільність призначення опіки двом особам не з`ясовано, чи потребує підопічний догляду одночасно двох осіб. Такі послання в апеляційній скарзі є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Безпідставними є обґрунтування апеляційної скарги про відсутність у оскаржуваному рішенні обставин, які встановлювалися та досліджувалися судом це участь та поведінка самого недієздатного ОСОБА_4 в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_4 визнаний недієздатним, який не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, тому його поведінка під час судового засідання не може впливати на висновок суду про доцільність задоволення вимог ОСОБА_5 . Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, не спростовують правильність судового рішення та були предметом дослідження судом першої інстанції тому додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про наявність перешкод для призначення опікуном ОСОБА_1 . Разом з тим колегія суддів зазначає, що наявність рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 червня 2022 року про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_4 , не може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються непогодженням із оскаржуваним судовим рішенням. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , та залишення без змін рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 травня 2022 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Дата виготовлення повного тексту постанови 10 серпня 2022 року Головуючий: А.І. Владичан Судді: І.М. Литвинюк І.Б. Перепелюк