Ухвала КАС ВС № 815/4591/17

УХВАЛА 09 серпня 2022 року Київ справа № 815/4591/17 адміністративне провадження № К/990/20447/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №815/4591/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 04.08.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 01.08.2022. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. При цьому, є підстави вважати, що скаржник наводить обґрунтування безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій у цій справі. Так, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що нарахування грошового зобов`язання позивачу з податку на додану вартість внаслідок перевищення сум операцій, передбачених у пункті 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, відбулося з урахуванням сум операцій за повернутими позивачу медичними товарами. Також суди вказали на порушення порядку проведення документальної планової виїзної перевірки (проведення перевірки не за місцезнаходженням платника податків), що вплинуло на обов`язок платника, передбачений у пункті 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після її початку. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач під час документальної перевірки не перевірив можливість застосування пільгового оподаткування операцій позивача з постачання товарів медичного призначення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №867, від 23.04.2014 №118, від 01.07.2014 №216, від 03.09.2014 №410. Ці обставини стали підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. У касаційній скарзі приведено обґрунтування щодо необхідності надавати оцінку усім доводам сторін, а також необхідності дотримання принципу повного і всебічного з`ясування обставин справи. Приведено постанову Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №803/990/15-а без відповідного обґрунтування необхідності її застосування до правовідносин, що виникли у справі, у якій подано касаційну скаргу та, більш того, без урахування здійсненого Верховним Судом відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18. Та обставина, що скаржник наводить обґрунтування безвідносно до висновків судів вже було підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 07.06.2022, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №815/4591/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон