Ухвала КАС ВС № 215/2537/21

УХВАЛА 08 серпня 2022 року м. Київ справа № 215/2537/21 адміністративне провадження № К/990/8524/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 215/2537/21 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» Пономаренка Анатолія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною, УСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у справі №215/2537/21 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Оператор газопровідної системи «Криворіжгаз» Пономаренка Анатолія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. Роз`яснено позивачу, що розгляд справи має здійснюватися місцевим загальним судом за правилами, встановленими ЦПК України. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. До касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник посилався на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 04 лютого 2022 року, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором на конверті за номером 4900094778242, а зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду знаходиться в матеріалах справи. Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, оскільки із вказаних відомостей не можливо ідентифікувати відправника та одержувача (суд та учасника справи), а також з`ясувати, зміст вкладення поштового відправлення (судове рішення та номер справи). При цьому, саме лише зазначення штрихкодового ідентифікатора установи поштового зв`язку без надання поштового конверту (копії), яким направлялося скаржнику оскаржуване судове рішення та який містить відомості щодо відправника та одержувача, а також відбиток календарного штемпеля установи поштового зв`язку, не є належним доказом на підтвердження дати вручення поштового відправлення одержувачу. Цю касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України та установлено скаржнику, зокрема, строк для подання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку тощо). Одночасно скаржнику було роз`яснено, що, у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, в частині невиконання вимог статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 19 квітня 2022 року - 08 липня 2022 року. 15 липня 2022 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху касаційної скарги надійшла заява, де, зокрема, просить поновити строк на касаційне оскарження та повторно вказує на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 04 лютого 2022 року, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором на конверті за номером 4900094778242. Поряд із цим скаржник звертає увагу на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. У зв`язку із введенням воєнного стану скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Окрім того посилається на наявність підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у відповідності до пункту 3 розділу VI КАС України, а саме у зв`язку із впровадженням карантинних обмежень. Перевіривши доводи вищевказаної заяви, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить з наступного. У вказаному клопотанні скаржником повторно наведено доводи та аргументи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження оцінка яким вже надавалася Судом в ухвалі від 19 квітня 2022 року та які визнавалися судом касаційної інстанції неповажними. Зокрема, скаржник повторно вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи. При цьому, доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку тощо на підтвердження отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано. Разом з тим, в ухвалі Верховного суду від 19 квітня 2022 року скаржнику вже вказувалося, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні. Питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вирішується судом касаційної інстанції на підставі поданого скаржником клопотання про поновлення такого строку та наданим доказів, на підтвердження зазначених у клопотання обставин. Суд повторно звертає увагу скаржника, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення. Питання, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Отже, належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення, довідка відділення поштового зв`язку про отримання поштового відправлення, тощо. Водночас таких доказів на виконання ухвали від 19 квітня 2022 року скаржником не надано. Станом на 08 серпня 2022 року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 квітня 2022 року не надходило. Щодо посилання скаржника на наявність підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у відповідності до пункту 3 розділу VI КАС України колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до пункту 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Водночас, обґрунтування скаржника щодо пропуску строку на касаційне оскарження в зв`язку з впровадженням карантинних обмежень не містять доводів щодо неможливості вчинення скаржником відповідних процесуальних дій щодо своєчасного оскарження судового рішення з дотриманням встановленого строку на касаційне оскарження саме через впровадження таких обмежень та не підтверджені відповідними доказами, а містять лише загальне посилання на пункт 3 розділу VI КАС України. Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне. Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану. У цьому випадку, ураховуючи, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції 01 грудня 2021 року, процесуальний строк був пропущений скаржником до початку введення воєнного стану в Україні, відтак вказані доводи не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами за яких скаржником пропущено строк на оскарження судових рішень у цій справі. Отже, враховуючи те, що процесуальний строк був пропущений скаржником до початку введення воєнного стану в Україні, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, відтак Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених ним підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 215/2537/21. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 215/2537/21 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки голови правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» Пономаренка Анатолія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г.Загороднюк