Постанова Чернігівський апеляційний суд № 733/354/22

Справа № 733/354/22 Головуючий у 1 інстанції Карапиш Т. В. Провадження № 33/4823/270/22 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 серпня 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , студентка ДПТНЗ «Ічнянський професійний аграрний ліцей», визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 25 червня 2022 року, о 20 год. 40 хв., по вул. Вокзальна, в м. Ічня, Чернігівської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9А Правил дорожнього руху. 25.06.2022 о 20.40 год., по вул. Вокзальна, в м. Ічня, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , на заокругленій ділянці дороги не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням та скоїла зіткнення з парканом будинку, розташованого в м. Ічня, вул. Вокзальна, 42, унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. 25.06.2022 о 20.40 год., в м. Ічня, по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи полісу страхування наземних транспортних засобів, чим порушила пункт 2.1 Правил дорожнього руху. 25.06.2022 о 20.40 год., в м. Ічня, по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керувала автомобілем ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушила п. 2.1А ПДР України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду змінити в частині призначеного адміністративного стягнення, призначивши захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи, внаслідок чого визначив занадто великий розмір адміністративного стягнення у виді штрафу. В обґрунтування скарги вказує, що місцевим судом не в повній мірі враховано, те що вона є неповнолітньою особою, усвідомила та визнала свою винну у скоєному, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем навчання характеризується позитивно, завдані збитки усунуті, будь-яких претензій матеріального і морального характеру потерпілі не мають. А тому, на думку апелянта, враховуючи положення ст.ст.13, 24-1 КУпАП, місцевий суд мав усі підставі для застосування до неї заходів впливу, що повністю відповідало б завданням КУпАП. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. При цьому, надіслала заяву про розгляд справи без її участі. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Факт учинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється. Що стосується доводів апелянта про незастосування судом першої інстанції вимог ст.ст. 13, 24-1 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови, то вони є безпідставними, виходячи з наступного. Так, статтею 12 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Відповідно до вимог ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у своєму рішенні, що неповнолітньою ОСОБА_1 вчинено правопорушення, яке підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, що встановлено ст.9 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про застосування до неповнолітньої ОСОБА_1 вимог ст.24-1 КУпАП вже були предметом розгляду місцевого суду, який прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування до останньої заходів впливу з врахуванням характеру вчинених правопорушень, зокрема за ч.1 ст.130 КУпАП. Керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про призначення неповнолітній ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.36, ч.1 ст.130 КУпАП на загальних підставах, визначивши необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема, виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, визначивши адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, з чим погоджується й апеляційний суд. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний