Постанова 4802 № 156/193/22

Справа № 156/193/22 Провадження № 33/802/358/22 Головуючий у 1 інстанції: Федечко М. О. Категорія:ч.4 ст.130, ст.124 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 серпня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Давидова О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 12 травня 2022 року щодо неї, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130, ст.124 КУпАП із накладенням на неї на підставі ст.36 КУпАП остаточного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнана винною за те, що 27.02.2022 на автодорозі с. Біличі - смт. Благодатне вона керувала транспортним засобом, марки «Opel Corsa» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, здійснила з`їзд у кювет та пошкодила автомобіль, після чого вживала алкоголь, а саме: горілку, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності і необгрунтованості. Вказує, що вживала алкогольні напої до керування транспортним засобом, тобто перед дорожньо-транспортною пригодою, а не після. Зауважує, що давала пояснення під тиском працівників поліції, які вказали, що у такому випадку вона не буде нести жодної відповідальності за вчинене ДТП. З огляду на наведене, просить рішення місцевого суду в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити за відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив скасувати рішення судді і закрити провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до норм ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положення ст.251 КУпАП регламентують, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані. Приписами ч.7 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення місцевого суду в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.02.2022 серії ААБ № 074615, 27.02.2022 на автодорозі с. Біличі - смт. Благодатне ОСОБА_1 вживала алкоголь після здійснення ДТП, а саме: горілку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП (а.с.1). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зауваження до протоколу відсутні (а.с.1). Також у матеріалах справи наявний висновок 14/3в щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (а.с.3). Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вживала алкоголь до того, як сіла за кермо транспортного засобу та вчинила ДТП, є необґрунтованими, так як повністю спростовуються матеріалами справи. За ч.4 ст.130 КУпАП відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. В даній справі вживання алкоголю водієм ОСОБА_1 після ДТП повністю підтверджується її письмовими поясненнями, в яких вона сама вказала, що після ДТП пила горілку (а.с.8) та відеозаписом з бодікамер поліцейських (а.с.12). Зокрема, згідно вказаного відеозапису на запитання поліцейського: «Що вживали?» ОСОБА_1 відповіла: «Горілку. Перед ДТП не пила» (а.с.12, час відео: 00:00:06, 00:00:20). На повторне запитання працівника поліції: «Може, раніше в Іваничах випили?» ОСОБА_1 відповіла: «Я ж сказала, що ні» (а.с.12, час відео: 00:00:58). Тому твердження сторони захисту про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за ч.4 ст.130 КУпАП є неспроможними та такими, що суперечать диспозиції ч.4 ст.130 КУпАП та вищенаведеним доказам у справі. Таким чином, з урахуванням наведеної сукупності доказів, вважаю, що водієм ОСОБА_1 порушений пункт п.2.10 «є» Правил дорожнього руху та вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП. А будь-які заперечення апелянти щодо відсутності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до уваги апеляційним судом не приймаються, так як повністю спростовуються вищенаведеними доказами у даній справі. Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що вона давала пояснення під тиском працівників поліції, які вказали, що у такому випадку вона не буде нести жодної відповідальності за вчинене ДТП, на переконання апеляційного суду, вони є голослівними, адже у матеріалах справи відсутні будь-які заяви чи скарги ОСОБА_1 на дії працівників правоохоронних органів. Не представлено відповідних доказів і до суду апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги про нероз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 її прав є також голослівними, адже повністю спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ААБ № 074615 від 27.02.2022, у відповідній графі якого є підпис ОСОБА_1 про роз`яснення їй прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.1). Апеляційний суд вважає, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винної, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив на підставі ст.36 КУпАП безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.4 ст.130 КУпАП, яке є більш серйозним з числа вчинених. Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 12 травня 2022 року щодо неї - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов