Постанова 4824 № 357/9169/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/239/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2022 року місто Київ справа №357/9169/18 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Дубановської І.Д., повний текст рішення складено 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2018 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002; скасувати рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40130771 від 15 березня 2018 року 14:48:46 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин». В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, що розташована у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Вказував, що 05 червня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване у ТОВ «Олійникова Слобода» договір оренди землі №100, за яким було передано в оренду позивачу вищевказану земельну ділянку строком на 10 років. Зазначав, що державна реєстрація права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно рішення від 11 січня 2014 року за індексним номером 9845126. Посилався на те, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Олійникова Слобода» стало відомо, що орендована ним у ОСОБА_1 земельна ділянка передана в оренду іншій особі ТОВ Агрокомплекс «Узин», про що було укладений договір оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40130771 від 15 березня 2018 року. Вказував, що за наявності дійсного договору оренди з ТОВ «Олійникова Слобода» і зареєстрованого в Реєстрі права оренди позивача на земельну ділянку, ОСОБА_1 не мала права передавати земельну ділянку в оренду іншому орендарю, тому укладений договір порушує права ТОВ «Олійникова Слобода». Вважає, що такі дії ОСОБА_1 суперечать ч.1 ст.792 ЦК України, п. «б» ч.1 ст.95 ЗК України, ст.ст.13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» та умовам договору оренди землі №б/н від 05 червня 2013 року, у зв`язку із чим, на підставі ч.1 ст.215 ЦК України договір оренди землі від 05 березня 2018 року має бути визнаними недійсними. В свою чергу, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди, індексний номер 40130771 від 15 березня 2018 року, відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст.ст.10, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV має бути скасоване. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року позов ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «Олійникова Слобода»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції мав застосувати норми ст.ст.207, 638, 640 ЦК України та ст.14 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких договір оренди землі є укладеним і таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_1 та Товариством. Вказував, що суд першої інстанції не застосував вказані норми та не врахував висновки Верховного Суду щодо їх застосування та помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до неправильного застосування ним норм ч.1 ст.210 ЦК України. Вважає, що договір оренди землі є укладеним та таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_1 та позивачем, а відтак, діяв на момент укладення ОСОБА_1 оспорюваного договору і проведення державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин», у зв`язку з чим останні порушують право оренди товариства на земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди землі. Зазначав, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах №291/421/17, №291/422/17, №291/426/17, згідно з якими відсутність у Державному реєстрі державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Вказував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст.ст.2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 11 ЦК України та ст.124 ЗК України. Від представника відповідача ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вказувала, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Просила рішення суду залишити без змін. 01 липня 2021 року відповідач ТОВ Агрокомплекс «Узин» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ТОВ «Олійникова Слобода» апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Представники відповідачів ТОВ Акгрокомплекс «Узин» та ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належала земельна ділянка, яка має площу 2,404 га, кадастровий номер 3220484400:01:011:0002, яка знаходилась в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, що підтверджяєуться Державним актом на право приватної власності на землю, серії Р3 №284536 від 23 липня 2003 року (т. 1 а.с. 12). 05 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали договір оренди землі №100 (т. 1 а.с. 7-8). Відповідно до п.1 договору оренди землі №100 від 05 червня 2013 року, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії РЗ №284536 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 23 липня 2003 року. Згідно із п.2 договору оренди землі №100, в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:01:011:0002, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,404 га, в тому числі рілля 2,404 га. У п.5 договору визначено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі». Відповідно до п.6 вказаного договору оренди землі, орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1262,88 грн. Згідно із п.8 договору оренди землі №100 від 05 червня 2013 року, орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року. Відповідно до п.16 зазначеного договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно з п.37 договору оренди землі №100 від 05 червня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 05 червня 2013 року, орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ «Ім. Котовського» в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 32204844:01:011:0002, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,404 га, у тому числі рілля 2,404 га. 11 січня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9845126 та внесено запис про інше речове право № 4218508 від 24 грудня 2013 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно з Договором оренди землі № 100 від 05 червня 2013 року. Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Ім. Котовського» від 22 листопада 2016 року, ТОВ «Ім. Котовського» перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода». Відповідно до видаткового касового ордеру № 39 від 21 лютого 2017 року, ОСОБА_1 отримала 2 000 грн. Згідно із відомості на виплату грошей № 117 за 10 листопада 2017 року, ОСОБА_1 отримала 23 600 грн. 05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1 договору оренди земельної ділянки №б/н від 05 березня 2018 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області. Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ №284536, виданим на підставі розпорядження Білоцерківської державної адміністрації Ради народних депутатів №28 від 22 січня 2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №231 від 23 липня 2003 року, та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 січня 2014 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 264746332204. Кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:01:011:0002. Згідно із п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку». Відповідно до п.12.1 договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №131266553 від 18 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України №40127608, запис про інше речове право від 24 грудня 2013 року скасований 15 березня 2018 року. 15 березня 2018 року о 14:48:46 год. державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40130771 та внесено запис про інше речове право № 25255144 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року. 22 листопада 2018 року, приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А., засвідчений підпис ОСОБА_1 у Заяві на поділ земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій вона просила поділити земельну ділянку, а саме: з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002 на дві площею - 1,2020 га. Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149249931 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44572629 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності: 29409720 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:01:011:0046 за ОСОБА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №149249931 від 12 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44572048 від 12 грудня 2018 року, здійснений запис про право власності: 29409515 від 07 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:01:011:0047 за ОСОБА_1 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди землі. Згідно із п. 2 Договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,2020; 1,2020 га в т.ч. ріллі 1,2020; 1,2020 га, кадастрові номери 3220484400:01:011:0046, 3220484400:01:011:0047, які розташовані на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області. Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі державного акту РЗ №284536 від 23 липня 2003 року та заяви №3078 від 22 листопада 2018 року. Відповідно до п.8 договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, договір укладено на 7 (сім) років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем. Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149295094 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44579156 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29415531 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:01:011:0046 за ТОВ Агрокомплекс «Узин». Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149295094 від 13 грудня 2018 року, рішенням державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44579156 від 13 грудня 2018 року, здійснений запис про інше речове право - право оренди: 29415531 від 10 грудня 2018 року на земельну ділянку кадастровий номер 3220484400:01:011:0047 за ТОВ Агрокомплекс «Узин». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення, оскільки будь-яких порушень Закону, при укладенні договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року судом не встановлено. Сплив строку, передбаченого ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01 липня 2004 року, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав, а на момент, ухвалення рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю., індексний номер: 40130771 від 15 березня 2018 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, що знаходиться в межах Оліниково-Слобідської сільської ради у ТОВ «Олійникова Слобода», був скасований. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Щодо позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин». Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені ЗК України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі». Відповідно до статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 05 червня 2013 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. 05 квітня 2015 року набув чинності Закон України від 12 лютого 2015 року №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», яким, зокрема, викладена нова редакція статті 17 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 05 червня 2013 року) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Законом України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02 листопада 2016 року, пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у такій редакції: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час підписання договору оренди від 05 червня 2013 року), якій кореспондують положення частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами, внесеними на підставі Закону України від 06 жовтня 2016 року №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»), речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі) будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону. Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження №6-643цс16), від 13 грудня 2013 року у справі №1106/2791/2012 (провадження №6-127цс13), від 18 січня 2017 року у справі №532/129/16-ц (провадження №6-2777цс16), від 07 червня 2017 року у справі №634/769/15-ц (провадження №6-872цс17), від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17 (провадження №14-338цс19). З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали договір оренди землі №100. Пунктом 37 цього договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, час набрання чинності договору оренди землі від 05 червня 2013 року сторони цього правочину визначили та пов'язали з моментом державної реєстрації. Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем на підставі договору оренди землі від 05 червня 2013 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. від 11 січня 2014 року, індексний номер 9845126. Вказане рішення державного реєстратора скасовано наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 як таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, який на час вирішення справи судом першої інстанції був чинним та у встановленому законом порядку не був скасований або визнаний недійсним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15 березня 2018 року. Однак, позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції повідомляв суд, що наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 оскаржується в судовому порядку з 2018 року, у зв`язку з чим заявив клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом першої інстанції було залишено без задоволення. Колегія суддів зауважує, що вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року, яким, зокрема, скасовано реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірну земельну ділянку, впливає на встановлення факту набуття ТОВ «Олійникова Слобода» права оренди на спірну земельну ділянку, і воно мало істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі. Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі №357/9440/20, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5, у тому числі в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірну земельну ділянку і постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року постанову апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову про визнання незаконним та скасування наказу залишено без змін. Внаслідок визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 право оренди позивача за договором оренди землі №100 від 05 червня 2013 року є дійсним з моменту внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на спірну земельну ділянку (11 січня 2014 року), оскільки скасування наказу відновило дію державної реєстрації цього права. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Під час апеляційного перегляду справи, знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що у ТОВ «Олійникова Слобода» виникло право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220484400:01:011:0002, загальною площею 2,404 га, на підставі договору оренди землі №100 від 05 червня 2013 року, укладеного позивачем з ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 січня 2014 року. 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з індексним номером 40130771. Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Згідно з ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Системний аналіз наведених вимог закону дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою оренда землі передбачає передачу земельної ділянки у строкове платне володіння і користування одній особі - орендарю. Відповідно до ч.6 ст.93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Отже, укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить наведеним нормам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та порушує права орендаря, якому ця земельна ділянка була передана в оренду раніше. Зважаючи на те, що на дату укладення оспорюваного договору оренди від 05 березня 2018 року, договір оренди, укладений ТОВ «Олійникова Слобода» з ОСОБА_1 , був дійсним, не оспорений в судовому порядку, не був припинений або розірваний з підстав, визначених законом або договором, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мала права передавати спірну земельну ділянку в оренду будь-якій іншій особі, в тому числі ТОВ Агрокомплекс «Узин», і відповідно укладати з нею договір оренди. Таким чином, укладення ОСОБА_1 оспорюваного договору оренди з ТОВ Агрокомплекс «Узин» суперечить ч.1 ст.792 ЦК України, ст.ст.13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовам договору оренди, оскільки позбавляє ТОВ «Олійникова слобода» права користування земельною ділянкою та права самостійно господарювати на ній, за відсутності підстав для припинення або розірвання укладеного договору оренди, що є підставою для визнання договору від 05 березня 2018 року недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди землі є укладеним і таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_1 та Товариством, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах права та умовах договору оренди, так як договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку, та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права. Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття «державної реєстрації договору» із поняттям «державної реєстрації права оренди», апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у даних правовідносинах відбулося скасування державної реєстрації права оренди, а тому, незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації, що прямо вбачається з вищенаведених норм законодавства у сфері оренди землі, а відтак такі доводи позивача грнутуються на помилково тлумаченні норм права. Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Апеляційний суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у п.97 постанови від 11 вересня 2018 року по справі №909/968/16, згідно яких у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Враховуючи наведене, вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» є належним способом захисту права, а тому підлягають задоволенню. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №522/14566/17 (провадження № 61-2392св18). У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ «Олійникова Слобода» є з ТОВ Агрокомплекс «Узин» та ОСОБА_1 Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. є неналежним відповідачем. Тому у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. необхідно відмовити саме із зазначеної підстави. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди - задовольнити частково. Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40130771 від 15 березня 2018 року 14:48:46 та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,404 га з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002, яке виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність Агрокомплекс «Узин». В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 04 серпня 2022 року. Головуючий: Судді: