Постанова 4824 № 761/21985/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2022 року м. Київ Справа № 761/21985/18 Апеляційне провадження №22-ц/824/6899/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Пономаренко Н.В. від 08 лютого 2022 року, повний текст ухвали складений 11 лютого 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» Тімоніна О.О., третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович про визнання договору таким, що діє, зобов`язання вчинити дії та визнання права власності, В С Т А Н О В И В Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» Тімоніна О.О., третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович про визнання договору таким, що діє, зобов`язання вчинити дії та визнання права власності - залишено без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивач належним чином повідомлялась про час та дату розгляду справи, але не з'явилась на вказані судові засідання, свого представника не направила, заяв про розгляд справи у відсутність позивача матеріали справи не містять та враховуючи тривалий час перебування справи у провадженні суду, суд вважав що є підстави для залишення позову без розгляду. Не погодилась із вищезазначеним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 , її представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість судового рішення, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що в ході розгляду даної справи, який триває з 2018 року, були проведені всі підготовчі дії, було зібрано усі необхідні докази, подано усі процесуальні документи, сторонами надані пояснення у справі, тривалий розгляд справи зумовлений не її діями, а великими проміжками часу між засіданнями, що визначались судом. Представник позивача стверджує, що 08 лютого 2022 року о 13.00 год, у час призначення судового засідання, вона вже була в приміщенні суду, повідомила помічника судді, судове засідання згідно з протоколом розпочалось о 13.05 год., а вже о 13.07 год. суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення оскаржуваної ухвали. Викладене свідчить про надмірний формалізм з боку суду першої інстанції, умисне затягування розгляду справи та повне ігнорування клопотань представника. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду по суті. В судовому засіданні представник позивача - адвокат Прилуцька Н.М. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила про її задоволення. Представник відповідача ТОВ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» - адвокат Лепень О.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, просила залишити її без змін. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 в червні 2018 року звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій просила: - визнати договір про участь у фонді фінансування будівництва №ФОТОН/D25 від 22 квітня 2008 року таким, що діє; - зобов`язати ПАТ «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна О.О. видати готівку про право ОСОБА_1 на набуття у власність об`єкта інвестування, закріпленого за останньою у розмірі 92,17 кв.м., закріплених за нею вимірних одиниць у житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» підписати із ОСОБА_1 акт прийняття-передачі закріпленого за нею об`єкта інвестування у розмірі 92,17 кв.м., закріплених за нею вимірних одиниць у житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ; - визнати право власності за ОСОБА_1 на об`єкт інвестування у розмірі 92,17 кв.м., закріплених за нею вимірних одиниць у житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 /т.1 а.с.1-170/. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні /т.1 а.с.171/. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні /т.2 а.с.175/. В судовому засіданні 29 липня 2021 року була оголошена перерва до 16 листопада 2021 року о 13.30 год. Про час та місце розгляду справи сторона позивача повідомлена в приміщенні суду під розписку представника Прилуцької Н.М. /т.2 а.с.190/. 16 листопада 2021 року представник позивача Прилуцька Н.М. звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивуючи його як своєю зайнятістю в іншому судового у засіданні, так і поганим самопочуттям позивача, що в умовах запровадження карантинних заходів є особливо небезпечним /т.2 а.с.193-194,200-201/. Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 16 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин неявки в судове засідання у зв`язку з відсутністю доказів та відкладено розгляд справи на 08 лютого 2022 року о 13.00 год. /т.2 а.с.191-192/. Судова повістка про призначений розгляд справи на 08 лютого 2022 року о 13.00 год. була держана позивачем 22 листопада 2021 року, а її представником Прилуцькою Н.М. 23 листопада 2021 року /т.2 а.с.193,222,223/. Згідно з протоколом судового засідання від 08 лютого 2022 року, засідання розпочато о 13.05 год, за участі представників двох відповідачів, о 13.07 відбулось видалення судді до нарадчої кімнати, оголошення ухвали (вступної і резолютивної частини) відбулось о 13.14 год., якою позов залишений без розгляду /т.2 а.с.230,231/. Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київської області листом від 15 червня 2022 року, наданого на запит адвоката Прлуцької Р.М., повідомило, що в журналі реєстрації відвідувачів Шевченківського районного суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-а) за 08 лютого 2022 року міститься запис про відвідування адвокатом Прилуцькою Н.М. о 13.01 год будівлі, на підтвердження чого надана копія з вказаного журналу /т.3 а.с.71-74/. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Виходячи з положень п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, виходячи з положень п. 3 ч.2 цієї норми ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. В порядку визначеному положеннями ч.1 та ч.5 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 вказано на те, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з'явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 752/3784/17 наведений правовий висновок про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Верховний Суд у Постанові від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц вказав на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції. З наведених обставин справи вбачається, що справа тривалий час перебуває на розгляді суду першої інстанції. Підготовче судове засідання було закрито 21 травня 2021 року та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні. Відповідно, на 16 листопада 2021 року та 08 лютого 2022 року справа була призначена до розгляду в судовому засіданні в загальному провадженні. Виходячи з наведених норм процесуального закону, участь особи в судовому засідання є її правом. З матеріалів даної справи вбачається відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, що унеможливлює розгляд справи по суті. Згідно з протоколом судового засідання від 08 лютого 2022 року в судове засідання сторона позивача повторно не з`явилась. Разом з тим, за даними Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київської області у час призначений для судового засідання, представник позивача вже була в приміщенні суду, судове засідання згідно з протоколом розпочалось о 13.05 год., а вже о 13.07 год. суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення оскаржуваної ухвали. Викладене свідчить про те, що мало місце запізнення представника позивача, однак враховуючи тривалість розгляду справи, обсяг зібраних матеріалів, а також неодноразове відкладення розгляду справи з різних причин, залишення позову без розгляду з зазначених підстав слід визнати надмірним формалізмом, який у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд, згідно зі ст. 6 Конвенції. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 04 серпня 2022 року.