Постанова 4811 № 464/8342/21

Справа № 464/8342/21 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 22-ц/811/386/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2022 року м.Львів Справа № 464/8342/21 Провадження № 22ц/811/386/22 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 розглянув справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Сихівського районного суду суду м. Львова, постановлену у м.Львові 2 грудня 2021 року у складі судді Шашуріної Г.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ«Альфа-Банк», з участю третьої особи: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - встановив: 1 грудня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 разом із позовною заявою подав суду заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилається на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням ст.88 Закону України «Про нотаріат» та невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача, зокрема відчуження належного йому майна. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 2 грудня 2021 року заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 215, вчиненого 11 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (виконавче провадження № 55895581), до набрання рішення суду законної сили. Ухвалу суду оскаржує АТ «Альфа-Банк». В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів заявника, зокрема, не вказано, які саме права та інтереси можуть бути порушені; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення, або з яких причин захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Зазначає, що забезпечення позову перешкоджає реалізації права іпотекодаержателя на задоволення своїх вимог всупереч принципу дійсності правочинів та інституту іпотеки в цілому. Просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.Відповідно до ч.1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду. Відповідно до ч.3 ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. У постанові Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року (справа № 752/20385/18) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Судом встановлено, що позивач звернулася з позовом про визнання виконавчого напису № 215, вчиненого 11 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню. Разом із позовом ним подано заяву про забезпечення позову. Пунктом 3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст.90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького В.А. перебуває виконавчий напис № 215, вчинений 11 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 . Приватним виконавцем 27 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження № 55895581 та вчинялись виконавчі дії. Суд першої інстанції своє рішення щодо забезпечення позову мотивував наступним. Забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред`явив до суду, та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, а тому в разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів заявника та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову. У свою чергу, зупинення виконавчого провадження не буде мати негативних наслідків для стягувача, оскільки в разі встановлення судом правомірності вчинення виконавчого напису, виконання такого буде відновленим. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку. Відтак, належить зробити висновок, що заходи забезпечення позову застосовно відповідно до вимог закону. З висновками суду, які відповідають обставинам справи, належить погодитися. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування ухвали суду відсутні. Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 2 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 26 липня 2022 року. Головуючий______________________Т. І. Приколота Судді: ________________ Ю.Р.Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк