Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/5427/22

Справа № 344/5427/22 Провадження № 33/4808/477/22 Категорія 122-4 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А 05 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Саламандрик А.І. на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2022 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2022 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 ст. 122-4 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з постановою судді, адвокат Саламандрик А.І., діючи як представник інтересів ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Разом із апеляційною скаргою апелянт просить про поновлення строку та зазначає, що постанову суду стало відомо після ознайомлення захисника з матеріалами справи 12.07.2022 року, а копію постанови отримано 19.07.2022 року. На підставі наведеного просить поновити строк на оскарження постанови суду. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови суду необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Однак, у своїй апеляційній скарзі адвокат Саламандрик А.І. вказує на те, що ознайомився з матеріалами справи 12.07.2022 року, а копію постанови отримав 19.07.2022 року і не зазначає, які заходи він приймав для того щоб своєчасно дізнатися про судове рішення та оскаржити його у встановлені законом строки, та які обставини завадили йому своєчасно звернутися з апеляційною скаргою у встановленому законом порядку. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі пропущення строку на апеляційне оскарження з поважних причин, апелянт повинен не тільки вказати, які саме причини перешкоджали йому своєчасно оскаржити судове рішення, а і надати відповідні дані, які підтверджують реальну існування вищевказаних причин. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). Крім того, згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Даний перелік осіб, що мають право на оскарження постанови судді у справах про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку, є вичерпним. При вирішенні питання про те, чи може адвокат Саламандрик А.І., бути визнаний суб`єктом, якому надано право на оскарження вищевказаної постанови суду першої інстанції, враховую, що відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, відповідно до якого оскаржити рішення суду в апеляційному порядку може особа, права, свободи, інтереси чи обов`язки якої таке судове рішення безпосередньо зачіпає. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який неодноразово висловлював правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Установлення такого важливого принципу судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень закону, допущених при провадженні по справі нижчим судом, гарантування прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, утвердження законності і справедливості судочинства. При вирішанні вищевказаного питання щодо можливості прийняття до розгляду апеляційної скарги адвоката Саламандрик А.І., необхідно керуватись принципом верховенства права, складовими якого є правова визначеність та стабільність судової практики. Зокрема, відповідно до принципу правової визначеності кожен з учасників судового розгляду діє в межах повноважень, які йому надані законом. Разом з тим, враховуючи існуючу судову практику необхідно прийти до висновку, що ч.2 ст.294 КУпАП не передбачена можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення особою, яка не є правопорушником або її законним представником, захисником, потерпілим або його представником або прокурором у встановлених законом випадках. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до змісту та доводів апеляційної скарги вбачається, що апелянт посилається на обставини вчинення ДТП, яка мала місце 01.03.2022 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та наводить доводи щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Апеляційний суд погоджується з тим, що ОСОБА_2 може бути визнаний потерпілим у провадженні щодо звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП щодо порушення нею правил дорожнього руху , які призвели до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби, якщо таке провадження існує та остання обвинувачується у вчинені відповідного правопорушення. Разом з тим, судом першої інстанції було закрито провадження, яке стосується обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Апеляційний суд вважає, що матеріали провадження не містять даних , які дозволяють визнати ОСОБА_2 потерпілим по вказаному провадженню, оскільки дії ОСОБА_1 щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди не заподіяли йому моральну, фізичну або майнову шкоду. Наведені в апеляційній скарзі доводи, не мають відношення до вищевказаної справи щодо ОСОБА_1 , оскільки не стосуються вчинення неї дорожньо-транспортної пригоди, а пов`язані із обвинуваченням у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП адвокат Саламандрик А.І., як представник ОСОБА_2 не є суб`єктом, якому надано право на оскарження вищевказаної постанови суду першої інстанції у даній категорії справи. Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що апелянтом не наведені обставини, які свідчать про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу подано представником особи, яка відповідно до вимог закону за своїм процесуальним статусом, не може бути визнана суб`єктом, якому надано право на оскарження вищевказаної постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити адвокату Саламандрик А.І. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2022 року, якою закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП. Повернути апеляційну скаргу адвокату Саламандрик А.І.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв