Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/4542/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/4542/21 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б. Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Миніч Т.І. , Павицької Т.М з участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 274/4542/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Акціонерне товариство "Укртранснафта" про визнання права власності на майно та звільнення його з- під арешту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 січня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Большакової Т.Б. у м. Бердичеві, в с т а н о в и в: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила визнати за нею право власності на житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 238,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; звільнити з-під арешту нерухоме майно, житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 238,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений в межах виконавчого провадження ВП №48415714 (номер запису обтяження 15514055); визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810400000:01:036:0138; звільнити з-під арешту земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810400000:01:036:0138, накладений в межах виконавчого провадження ВП №48415714 (номер записів обтяження 15514055 та 21650050). В обгрунтування позову вказала, що ОСОБА_2 під час перебування з нею у шлюбі отримав у власність земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810400000:01:036:0138. На вказаній земельній ділянці вона, як співвласник, розпочала будівництво житлового будинку. Вказала, що в подальшому між нею та відповідачем ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.09.2017 було затверджено мирову угоду, за умовами якої вона за належні їй особисто кошти має здійснити будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на вказаній земельній ділянці. 18.06.2021 ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на житловий будинок за зазначеною адресою. Позивач вказала, що за виконавчим провадженням 4845714 постановами державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області накладено заборони на спірну земельну ділянку та на все належне боржнику майно. Виконавче провадження відкрите за виконавчим листом, виданим 04.08.2008 Овруцьким районним судом, стосується стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь ПАТ «Укртранснафта». Проте, за ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Виходячи із наведеного, посилаючись на положення ч. 3 ст. 57, ст. 60 СК України, ст. ст. 125, 377 ЗК України, ч. 1 ст. 392 ЦК України, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Гуменюк О.В., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вказує, що позивачка вбачає підстави визнання за нею права власності на спірне майно і зняття з нього арешту з огляду на положення ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 57, 60 СК України. Вказує, що судом було проігноровано той факт що першочерговою перешкодою до виконання вимог мирової угоди, затвердженою ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.09.2017, є саме арешт нерухомого майна, а не воля відповідача. І саме дана обставина зумовила необхідність звернення до суду із вищевказаним позовом. Наголошує, що позивачка позбавлена можливості іншим способом захистити своє право власності на житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 238,1 кв. м, розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1 га за цією ж адресою. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 731 від 08.10.2013 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане реєстраційною службою Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області 27 жовтня 2014 року та Інформації від 07.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810400000:01:036:0138 є ОСОБА_2 . Матеріалами справи також підтверджено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.09.2017 р. у справі № 274/4549/16-ц визнано мирову угоду, укладену 18.09.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за умовами якої ОСОБА_1 за кошти, які належать їй особисто та на власний ризик здійснює будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:036:0138, зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 . Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію ОСОБА_2 зобов`язується передати у встановлений законом спосіб ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 1810400000:01:036:0138, зареєстровану на його ім`я, та будинок розташований на цій ділянці. Сторони дійшли згоди, що по завершенню будівництва та введення його в експлуатацію державна реєстрація права власності на будинок по АДРЕСА_1 буде здійснена у відповідності до чинного законодавства (а. с. 13-14). Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2021, а також Інформацією від 07.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на житловий будинок загальною площею 238, 1 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 зареєстрував 18.06.2021. Постановою від 13.08.2015 р. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 48415714 з виконання виконавчого листа № 1-2, виданого 04.08.2008 р. Овруцьким районним судом про стягнення з відповідача на користь ПАТ "Укртранснафта" боргу у розмірі 1 096 543,91 грн. Із інформації про виконавче провадження 48415714 вбачається, що постановою від 19.07.2016 державного виконавця Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , а постановою від 08.08.2017 - на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 1810400000:01:036:0138, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-31). Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, в судовому порядку за нею визнано право як забудовника на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Однак, відповідач в порушення умов судового рішення зареєстрував за собою право власності на вказаний житловий будинок. Крім того зазначила, що будинок під час шлюбу побудований нею за власні особисті кошти, а тому він є її особистою власністю, також вказує, за нею в судовому порядку визнано право як забудовника на житловий будинок, який відповідач після введення в експлуатацію мав передати його у власність. Щодо права власності на земельну ділянку зазначила, що з виникненням права власності на будинок, до неї перейшло і право власності на земельну ділянку, розташовану під ним, а тому просила задовольнити її позов. З цих підстав, просила визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання права власності за ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно. Зазначив, що вимоги про зняття арешту з майна є похідними від вимог про визнання права власності на це майно, тобто їх задоволення залежить від задоволення позовних вимог про визнання права власності на це майно (основних вимог), а тому дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст. 317 ЦК України). Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. На підставі ст. 392 ЦК України- власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Встановивши, що право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1810400000:01:036:0138, та житловий будинок, що розташований на ній за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 , а державна реєстрація права власності відповідача на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , ніким не скасована та є чинною, а також виходячи із підстав заявленого позову та визнання відповідачем позовних вимог, що свідчить про відсутність порушення відповідних прав або інтересів позивача, які потребують захисту у судовому порядку, з огляду на наявність затвердженої судом мирової угоди щодо переходу права власності на спірне нерухоме майно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку із порушенням відповідачем умов мирової угоди, визнаної ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року та реєстрації відповідачем за собою права власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , з огляду на положення ч. 2 ст. 16 ЦК України. Аналізуючи підстави заявленого позову щодо правового режиму майна, набутого за час шлюбу, колегія суддів не бере до уваги вказані посилання позивача в контексті заявлених позовних вимог, так як вказані обгрунтування можуть бути предметом дослідження іншого судового спору, що не стосується даного спору. Правильним є рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про звільнення нерухомого майна з під арешту відповідно до частини першої та другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо похідного характеру вимог про звільнення майна з-під арешту від вимог про визнання права власності на майно в даному спорі, що є підставою для відмови у їх задоволенні. Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині цієї постанови. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05.08.2022. Головуючий Судді