Постанова 4824 № 752/30254/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 серпня 2022 року м. Київ Справа № 752/30254/21 Провадження: № 33/824/1825/2022 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О., за участю адвоката Федорова Дмитра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Харчука Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року, винесену під головуванням судді Єсауленко М.В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и л а : Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Харчук О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, і останній наполягав на тому, що не керував автомобілем. При цьому, на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано, що поліцейські його зупинили у зв`язку з перебуванням в громадському місці в нетверезому стані. Також вважав, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не можуть бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки на них не зафіксовано факту керування автомобілем та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив і про те, що ОСОБА_1 не було направлено у встановленому законом порядку на огляд на стан сп`яніння, наявне в матеріалах справи направлення не підписане інспектором поліції, та з нього не можна встановити чи видавалось воно ОСОБА_1 . Вислухавши пояснення адвоката Федорова Д.С. в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, суд посилався на дані, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, та відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом Інструкція). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 15.11.2021 року о 03 год. 16 хв. у м. Києві по вул. В. Лобановського, 126 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 520 D» з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з місця події, вважає за необхідне навести послідовність зафіксованих на ньому обставин. Як встановлено судом та убачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, поліцейські намагалися зупинити водія транспортного засобу «BMW 520 D», д.н.з. НОМЕР_1 , який під час руху порушив правила ПДР. Однак, водій вказаного транспортного засобу не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу та продовжив рух. Після виявлення працівниками поліції вказаного транспортного засобутакож був виявлений чоловік, за наслідками поверхневої перевірки якого, було встановлено його особу ОСОБА_1 , а також виявлено ключі від транспортного засобу «BMW 520 D» і страховий поліс. В ході спілкування з водієм, працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, однак останній відмовився від проходження такого огляду. Дослідивши наявні в матеріалах справи відеозаписи, як наданий працівниками поліції, так і наданий адвокатом Зінов`єва Д.А.,у сукупності з іншими доказами, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівниками поліції процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння проведена з дотриманням вимог закону. Підстав, які б могли стати підставою для визнання такого огляду недійсним, судом не встановлено. Вищевикладені обставини, які чітко зафіксовані на наявному в матеріалах справи відеозаписі, спростовують доводи апеляційної скарги про те, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставним, оскільки він не був за кермом та не керував автомобілем. На відеозаписі чітко зафіксовано, що поліцейським ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювалось, що причиною його зупинки було не лише перебування у громадському місці в нетверезому стані, а й порушення ПДР (здійснення повороту з третьої смуги руху) при керуванні автомобілем «BMW 520 D». Слід відмітити, що ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції уникав відповіді на поставлені працівниками поліції питання, зокрема, щодо причетності до автомобіля «BMW 520 D», наявності в нього ключів від авто, водійського посвідчення, посилаючись на те, що «не розуміє у чому справа», а також уникав проведення поверхневого огляду для перевірки працівниками поліції обставини щодо керування чи не керування ним автомобілем «BMW 520 D». Вказані дії ОСОБА_1 розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Будь-яких належних доказів, які б спростовували факт керування ОСОБА_1 автомобілем «BMW 520 D» з ознаками алкогольного сп`яніння в матеріалах справи немає, а відтак у суду не має підстав ставити під сумнів викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Не приймаються до уваги суду також доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури направлення водія у встановленому законом порядку на огляд на стан сп`яніння, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що він відмовився. Після чого, працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення та зачитано ОСОБА_1 його зміст, зокрема, суть правопорушення, документи які додаються до протоколу (направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння), роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, однак, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та надання письмових пояснень. Слід зазначити і про те, що чинне законодавство не вимагає підписання поліцейським направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У направленні зазначаються лише найменування закладу охорони здоров`я, дата, прізвище, ім`я та по батькові водія транспортного засобу, який направляється на огляд, дата народження, місце проживання (перебування), виявлені ознаки сп`яніння, результати огляду, посада, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, П.І.Б., серія та номер службового посвідчення, підпис). Також не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови і посилання скаржника на відсутність відеофіксації складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 було ознайомлено з його змістом, надано можливість висловлення своїх заперечень щодо суті вкладених у протоколі обставин, проте, останній відмовився від такого права. Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення та спростовували його висновки, ні ОСОБА_1 , ні його адвокатом під час апеляційного розгляду справи наведено не було. Підсумовуючи викладене, вважаю, що доводи скаржника не спростовують наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, а тому, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року). Суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу, а тому дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу адвоката Харчука Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома