Постанова Київський апеляційний суд № 761/39350/21
від 20.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи: 761/39350/21 Постанова винесена суддею Щебуняєвою Л.Л. Номер апеляційного провадження: 33/824/1/2022 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., при секретарі судового засідання Мудренку А.М., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Сидоренка В.В. розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Сидоренка В.В., на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого арматурником у ТОВ «Юні Білд», в с т а н о в и в: Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Згідно з постановою судді, 14 жовтня 2021 року о 02 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Маршала Рибалка, 11 Б, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря нарколога. Від керування транспортним засобом відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху. В апеляційні скарзі, захисник ОСОБА_1 , адвокат Сидоренко В.В., вважаючи постанову судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Згідно доводів апеляційної скарги, протокол та додані до нього матеріали не містять у собі фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, на думку апелянта, справа підлягає закриттю. Так, захисник вказує, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, на що ОСОБА_1 погодився, однак вказаний огляд був проведений без участі двох свідків. Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, поліцейський після незгоди ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки, не вчинив будь-яких передбачених вимогами законодавства дій щодо направлення останнього для проведення медичного огляду. Разом з тим, захисник посилається на ту обставину, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі був проведений без участі свідків, у зв`язку з чим поліцейськими порушено процедуру огляду, що свідчить про недійсність такого огляду. На думку адвоката, наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення у встановленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а відтак не порушував вимог п. 2.9 а) ПДР. Також, апелянт вказує, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення неможливо достовірно встановити точну назву та серійний номер технічного засобу яким здійснено відеозапис. Крім того, як зазначає адвокат, правомірність дій ОСОБА_1 може підтвердити пасажир таксі, який перебував в салоні транспортного засобу під час зупинки. Звертає апелянт увагу суду і на ту обставину, що справа була розглянута без участі ОСОБА_1 , який станом на 26 листопада 2021 року перебував на лікарняному. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Сидоренка В.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування, в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, транспортними засобами у стані наркотичного сп`яніння - є правильним, а зміст постанови судді відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП. Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 , адвоката Сидоренка В.В., є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2021 року, відповідно до якого, 14 жовтня 2021 року о 02 год. 00 хв. в м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11 Б, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MAZDA 3 д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 18 жовтня 2021 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (канабіоїди - марихуана, кокаїн, стимулятори - амфетамін) (а.с. 2); - на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого, ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, де здав зразки біологічного середовища (сечу) для лабораторного дослідження у дві ємності. (а.с. 3). Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Зокрема, вказані докази в повному обсязі спростовують доводи захисника ОСОБА_1 , адвоката Сидоренка В.В., з приводу того, що протокол та додані до нього матеріали не містять у собі фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, відповідно до вище зазначеного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що вказаний протокол складається попередньо, до результатів лабораторного дослідження, а також наголосив, що в разі, якщо в біологічному середовищі останнього не буде виявлено наркотичних речовин, то посвідчення водія буде повернуто. Відповідно до п. 10 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Відтак, ОСОБА_1 , заперечуючи факт перебування в стані наркотичного сп`яніння та ставлячи під сумнів результати лабораторного дослідження біологічного середовища, мав право у встановлений термін звернутися для проведення повторного лабораторного дослідження біологічного середовища, проте таким правом не скористався. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі проведений за відсутності свідків, то вони є необґрунтованими з огляду на наступне. Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Так, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння було проведено із застосуванням технічних засобів відеозапису, матеріали яких долучено до протоколу та які містяться в матеріалах справи. Що стосується посилання захисника на той факт, що суд першої інстанції прийняв рішення без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то слід зазначити, що ОСОБА_1 було викликано у судове засідання суду апеляційної інстанції, в яке він з`явився, проте вагомих доводів щодо незаконності складання протоколу про адміністративне правопорушення останнім не надано. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого місцевим судом рішення. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими, якими в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення поданої апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Сидоренка В.В., залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.П. Худик