Ухвала КЦС ВС № 947/23203/21

Ухвала 04 серпня 2022 року м. Київ справа № 947/23203/21 провадження № 61-5421ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про встановлення факту наявності статусу члена сім`ї померлої, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області подало касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2022 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог вказаної ухвали заявник надіслав уточнену редакцію касаційної скарги, проте вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 28 червня 2022 року, не виконані. Заявник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункти 1 та 2 частини другої статті 389 ЦПК України: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. При цьому касаційна скарга не містить посилання на постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні та на висновок Верховного Суду, від якого, на думку заявника, необхідно відступити, змістовного обґрунтування мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Узагальнене посилання заявника на пункти 1 та 2 частини другої статті 389 ЦПК України не свідчить про визначення заявником конкретних підстав, на яких подається касаційна скарга. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Оскільки заявником надано уточнену редакцію касаційної скарги без зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 28 червня 2022 року заявником не виконано, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження та є підставою для визнання касаційної скарги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області неподаною та повернення її заявнику. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення особі, яка подала касаційну скаргу. Відповідно до вимог частини шостої статті 393 ЦПК України про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про встановлення факту наявності статусу члена сім`ї померлої вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ф. Хопта