Ухвала КЦС ВС № 296/4489/20

Ухвала 01 серпня 2022 року м. Київ справа № 296/4489/20 провадження № 61-6367ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» (далі - ОСББ «Доманевський») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території заквітень-грудень 2017 року в розмірі 20 569,69 грн, тобто по 5142,42 грн з кожного. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2021 року позов ОСББ «Доманевський» задоволено. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСББ «Доманевський» суму заборгованості у розмірі 20 569,69 грн, тобто, по 5142,42 грн з кожного. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2021 року в частині стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 змінено, зменшено суму стягуваної з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Доманевський» заборгованості з 5 142,42 грн до 564,39 грн . У задоволенні решти вимог до ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. У липні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСББ «Доманевський» подало касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів з ОСОБА_1 . Заявником подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року. Обґрунтовуючи клопотання щодо пропуску строку, він вказує, що з постановою апеляційного суду ознайомився 19 червня 2022 року, одразу після відкриття загального доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, який було обмежено через введення воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у цій справі становить 20 569,69 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 248 100 грн). На думку заявника, справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі й винятковості цієї справи для заявника. Позивач не був позбавлений можливості доводити свої вимоги в судах першої та апеляційної інстанцій, які вирішували спір по суті. Сама по собі незгода із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, ОСББ «Доманевський» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року задовольнити. Поновити об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» на постанову Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Доманевський» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта Є. В. Синельников В. В. Шипович