Ухвала КАС ВС № 240/15242/21

УХВАЛА 04 серпня 2022 року м. Київ справа №240/15242/21 адміністративне провадження № К/990/18587/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №240/15242/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області, Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 02 грудня 2020 року про відповідність позивача критеріям очищення влади (люстрації), визначених Законом України «Про очищення влади»; - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області щодо скасування результатів перевірки, що свідчить про наявність підстав для застосування до позивача заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади», в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою; - зобов`язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області прийняти рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про наявність підстав для застосування до позивача заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади», та скерувати його держателю Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України; - визнати протиправними дії Міністерства юстиції України із внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про застосування до позивача заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади»; - зобов`язати Міністерство юстиції України утриматися у майбутньому від внесення до Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про застосування до позивача заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади»; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо вилучення із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про позивача, щодо якого застосовано заборону, передбачену статтею 1 Закону України «Про очищення влади»; - зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості про позивача, щодо якого застосовано заборону, передбачену статтею 1 Закону України «Про очищення влади». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 02 грудня 2020 року про результати перевірки відомостей про особу щодо ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 15 липня 2022 року Міністерство юстиції України засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року справу №240/15242/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, про наявність виключних обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Також посилається як на підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини четвертої 4 статті 328 КАС України. У касаційній скарзі скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для відповідача, оскільки однакове застосуванння норм Закону України "Про очищення влади" та Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка розглянута за правилами спрощеного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених скаржником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №240/15242/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко