Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1597/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1597/22 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 07.04.2022р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду 07 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - В С Т А Н О В И В: 21.01.2022р. фізична особа-підприємець (надалі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.12.2021р. №1115 про позбавлення його статусу платника єдиного податку другої групи з підстав наявності узгодженого податкового боргу; зобов`язання поновити йому статус платника єдиного податку другої групи шляхом відновлення відповідних відомостей в Реєстрі платників єдиного податку починаючи з 31.12.2021р. В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення про позбавлення ФОП ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку другої групи прийнято без проведення документальної перевірки платника податків, а тому позбавлення такої реєстрації, як платника єдиного податку, здійснено податковим органом у спосіб, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Тобто, відповідач діяв всупереч процедурі, встановленої законом, з перевищенням наданих законом повноважень, що порушує права позивача та є підставою для визнання спірного рішення протиправним. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2022р. позов задоволений з підстав того, що відповідачем було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, а саме за відсутності акту перевірки. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи анульовано на підставі абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, у зв`язку з наявністю податкового боргу, що не потребує проведення документальної перевірки. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку як платник податків в Любашівській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області. З 01.01.2018р. ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи (20% ставка). Службовою запискою Управління податкового адміністрування фізичних осіб від 06.12.2021р. №1499/15-32-24-01 встановлена наявність податкового боргу що перевищує 3060грн., зокрема, у ФОП ОСОБА_1 /а.с.22-28/ Згідно податкової вимоги від 24.06.2021р. №0079898-1308-1522 у позивача станом 23.06.2021р. наявний податковий борг на суму 3076,07грн. Податкова отримана позивачем 21.08.2021р. згідно поштового повідомлення про вручення, але узгоджений податковий борг не сплачений. /а.с.28/ Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 31.12.2021р. №1115 анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_2 платником єдиного податку другої групи на підставі абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, в зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. /а.с.7-8/ Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до наступних висновків. У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України). Згідно ст.76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Тобто, проведенню перевірки передують певні дії контролюючого органу, прийняття рішень про їх проведення з зазначенням обсягів, суб`єктів та об`єктів перевірок, що регламентується вказаним вимогами Податкового Кодексу. Вищезазначені перевірки не передбачають проведення перевірки з приводу підтвердження узгодженого боргу платника єдиного податку. Пункт 291.2 статті 291 ПК України визначає спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Ставки єдиного податку визначено ст. 293 ПК України. Відповідно до п. 293.2. ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. За змістом абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Згідно з пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Таким чином, позивач зобов`язаний сплачувати щомісячно до 20 числа 20% від мінімальної заробітної плати, дана сума є фіксованою та узгодженою. Суд погоджується з доводом податкового органу, що наявність податкового боргу по узгодженим сумам податку не є підставою для проведення перевірки. Камеральна перевірка проводиться виключно даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків з метою виявлення арифметичних або логічних помилок. З урахуванням зазначеного, оскаржуване рішення від 31.12.2021р. №1115 винесено податковим органом правомірно та не підлягає скасуванню. Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 05.09.2019р. у справі №820/1245/15. При цьому, судова колегія вважає помилковими посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду в інших подібних справах, з підстав того, що в приведених судом першої інстанції до зразку випадках податкові зобов`язання були спірними та повністю погашеними платниками податку. Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Позивачем не надано до суду жодних доказів відсутності або своєчасного погашення узгодженого податкового зобов`язання, що унеможливлює перебування на спрощеній системі оподаткування, та свідчить про правомірність оскаржуваного рішення. За правилами ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та порушив норми матеріального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду 07 квітня 2022 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.