Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 523/999/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 523/999/22 Головуючий в 1 інстанції: Бузовський В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2022 року у справі №523/999/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. У С Т А Н О В И В: 19.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000грн. за ч.2 ст.132-1 КУпАП. - справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000грн. з ч.2 ст.132-1 КУпАП закрити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що фактична маса транспортного засобу не перевищувала нормативних параметрів, які визначено в п.22.5 ПДР України. При цьому, у відповідача немає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами. Також, ОСОБА_1 стверджує, що спірну постанову винесено без запрошення його на розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, що позбавило останнього права надати власні пояснення з приводу спірних правовідносин та як наслідок порушено право позивача на захист. Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що позивачем допущено рух транспортного засобу із перевищенням установлених п.22.5 ПДР нормативних параметрів. Як вказував контролюючий орган фіксація адміністративного порушення здійснена за допомогою вимірювального обладнання автоматичного пункту WIM3, 3, яке відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016р. №94. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2022р. у справі №523/999/22 позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову провідного фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюка Л.М., серія ВМ № 00000956 від 10.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Провадження у справі за постановою провідного фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюка Л.М., серія ВМ № 00000956 від 10.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, закрито. Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції вказав на те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, оскільки не містить повної маси транспортного засобу, висоти, ширини, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, а також доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм. Також, районним судом зазначено, що відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортного засобу, яка вказана у товарно-транспортній накладній № б/н від 09.11.2021 року, не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, яке визначено в тонах та не надано підтвердження проведення повірки вимірювального засобу WIM3,3 станом на 10.11.2021 року. Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначено про неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, що на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваного рішення районного суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) зазначає, що приймаючи оскаржуване у даній справі рішення судом першої інстанції надано оцінку лише постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. При цьому, інших доказів до уваги взято не було. Також, відповідач стверджував, що позивачем допущено рух транспортного засобу із перевищенням установлених п.22.5 ПДР нормативних параметрів на 10,2% (8,998т). Фіксацію такого перевищення здійснено за допомогою вимірювального обладнання автоматичного пункту WIM3,

3. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що 09.11.2021р. по автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський транспортним засобом марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювалося перевезення вантажу. Вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . 10.11.2021р. провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюком Л.М. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000грн. Не погодившись із постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку колегія суддів зазначає таке. Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища Законом України «Про дорожній рух» визначено правові та соціальні основи дорожнього руху. Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 р. № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %. Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 установлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, відповідно до пункту 22.5 яких за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Так, згідно із постановою серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України, 09.11.2021р. о 21год. 42хв. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+100 технічним засобом WIM3, 3 (свідоцтво про повірку технічного засобу серії та №35-02 / 6013, 6014, 6015, 6016, строк дії до 26.10.2022р.) зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу на 10,2% (8,998т.) перевищує дозволену (40т.). Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%. Таким чином, оскільки у межах спірних правовідносин контролюючим органом установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості винесення спірної постанови серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. При цьому, що стосується висновків суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, згідно із п.2 якого автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до пунктів 7, 8, 11-13, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: 1) автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; 2) автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; 3) вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою. Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 21, ст. 830). Автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Таким чином, положення вищезазначених правових норм надають право посадовим особам Укртрансбезпеки використовувати зафіксовану технічним засобом інформацію як доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Як установлено судом апеляційної інстанції, перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, транспортним засобом MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , зафіксовано технічним засобом WIM3,

3. Згідно із наявним у матеріалах справи експертним висновком, комплекс «Інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документів «Комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації». Відповідно до сертифікатів відповідності від 12.08.2020р. Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту. З матеріалів справи убачається, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів, розміщений на автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+100/WIM3, пройшов повірку, за наслідками якої установлено його відповідність вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. Означене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №35-02/6013, №35-02/6014, №35-02/6015, №35-02/6016, чинних до 26.10.2022р. З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом WIM3, 3 інформація про перевищення транспортним засобом MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення. Щодо висновку Суворовського районного суду м.Одеси про часткову невідповідність постанови серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, колегія суддів вказує про таке. Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Отже, вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення. Між тим, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації. За наслідками дослідження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р., апеляційним судом установлено, що даний акт індивідуальної дії містить: відомості про найменування органу та посадової особи, який її виніс; дату розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічного засобу; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі). З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені у спірному рішенні суб`єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії. Відносно висновку районного суду про те, що відповідачем не спростовано інформацію щодо зазначеної в товарно-транспортній накладній від 09.11.2021р. фактичної ваги транспортного засобу, колегія суддів вказує наступне. Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей. З огляду на вищевикладене, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає можливість перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням вагових норм, що свідчить про неправильність наведених у відповідній частині оскаржуваного рішення висновків суду першої інстанції. Отже, установлені в межах даного апеляційного перегляду справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Відповідно до частини першої статті 293 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене. Частинами 7, 8 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що висновки районного суду не відповідають, викладеним у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2022 року у справі №523/999/22 підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.268, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) - задовольнити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.06.2022 року у справі №523/999/22 скасувати. Прийняти у вказаній частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ №00000956 від 10.11.2021р. відмовити. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 744 (сімсот сорок чотири)грн. 30коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.