Ухвала КГС ВС № 906/335/22

УХВАЛА 04 серпня 2022 року м. Київ cправа № 906/335/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 906/335/22 за позовом ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна Ріалті"; 2) Житомирської міської ради про визнання дій протиправними, результати аукціону та договір купівлі- продажу приміщення недійсними, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 24.07.2022 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 906/335/22; справу направити до Господарського суду Житомирської області. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 906/335/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А. Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке. Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду Житомирської області від 06.06.2022, залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 906/335/22, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за правилами господарського судочинства за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна Ріалті" та Житомирської міської ради про: - визнання протиправними дії Житомирської міської ради щодо використання Житомирською міською радою "Звіту про оцінку майна №Н-143-10/13", що виготовлений підприємством "Автолюбитель" 31.12.2013 Житомирської обласної організації Всеукраїнської Спілки Автомобілістів при визначенні початкової ціни аукціону з продажу майна територіальної громади м. Житомира - нежитлового приміщення площею 322,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнання недійсними результатів аукціону по приватизації нежитлового приміщення комунальної власності м. Житомира, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 1 від 22.07.2014; - визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 29.07.2014, укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "Арідна Ріалті". Роз`яснено фізичній особі ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції загальних судів. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт / абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень у даній справі. Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції. Окрім цього, положенням статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Згідно з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам даної справи, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги. Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 ГПК України щодо процесуальних обов`язків скаржника. Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Не надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників обізнаності про зміст та підстави касаційного оскарження судового рішення у справі, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати в суд касаційної інстанції заперечення проти відкриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу (стаття 294, 295 ГПК України). Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання: 1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; 2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи. Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 906/335/22- залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В. Суховий