Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/1090/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1090/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 01 серпня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в березні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 від 13.12.2019. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 позов задоволено частково: - визнано протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 від 13.12.2019, в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 6468150 гривень, в решті рішення застосованої штрафної санкції на суму 83460 гривень залишити без змін; - в решті позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, з урахуванням ст.ст.306, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.03.2017 та здійснює діяльність за кодом КВЕД 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення та здійснює внутрішні перевезення пасажирів автобусами. (том 1 а.с. 165-167). Матеріали справи містять повідомлення ОСОБА_2 , адресоване до ГУ ДФС в Чернівецькій області, Відділу з питань додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно-правових актів, Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про те, що їй як перевізнику, стало відомо, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні свої діяльності перевезень пасажирів на маршрутах №9-А, №10, №10-А, №20, №29 використовує працю найманих працівників без оформлення трудових правовідносин. (том 1 а.с. 75). 08.10.2019 Управління Держпраці у Чернівецькій області, на підставі повідомлення Управління СБУ в Чернівецькій області від 07.10.2019, звернення ОСОБА_2 , прийняло наказ №354 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, оформлення трудових відносин з працівниками. Крім того 08.10.2019 було складено направлення №04-260 від 08.10.2019 про проведення інспекційного відвідування. (том 1 а.с. 76, 78). 10.10.2019 відповідачем складено акт №ЧВ-2299/19/420/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , у зв`язку із ненаданням інформації та документів необхідних для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. (том 1 а.с. 18-20). Крім того 10.10.2019 відповідачем складено вимогу №ЧВ-2270/19/420/ПД із зобов`язанням позивача надати документи для інспекційного відвідування. (том 1 а.с. 21-23). 15.10.2019 ГУ ПФУ в Чернівецькій області надало відповідачу інформацію щодо застрахованих осіб, які перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з січня по грудень 2018, загальна кількість яких становила 22 особи. (том 1 а.с. 80). 29.10.2019 відповідачем складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ, в якому зафіксовано порушення ст. 21, пп.6 ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України. Вказано, що серед 56 водіїв були допущені до роботи до укладення трудових договорів 16 водіїв. Крім цього 1 водій продовжував працювати після розірвання договору. Також вказано про відсутність документів про працевлаштування 35 водіїв. Всього 53 працівника були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення відповідного органу про прийняття працівників до роботи. (том 1 а.с. 24-37). На підставі акта інспекційного відвідування №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ відповідачем 29.10.2019 складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/П, в якому встановлено позивачу строки для усунення порушень до 25.11.2019. (том 1 а.с. 38-49). 13.12.2019 відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 в сумі 6635070 гривень. У постанові вказано, що за автобусними маршрутами, які обслуговує фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , відібрано пояснення у водіїв за маршрутами №9-А, №10, №10-А, №20, №29. Також було встановлено, що підприємцем в своїй діяльності у 2019 році використовувались 36 автобусів, за період з 01.01.2019 по 09.10.2019 на міські маршрути №9-А, №10, №10-А, №20, №29 виїхали 67 водіїв, в тому числі позивач. Встановлено, що серед 67 вказаних водіїв, 16 водіїв були допущені до роботи до укладення трудових договорів. Крім цього 1 працівник продовжував працювати після розірвання трудового договору. Також у постанові встановлено, що крім 16 вказаних водіїв на міських маршрутах, які обслуговує позивач, здійснювали 35 водіїв без укладених трудових договорів. Таким чином, вказано, що всього 53 працівника були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження та повідомлення відповідного органу про прийняття працівників до роботи. (том 1 а.с. 50-55). Позивач вважаючи протиправною вказану постанову від 13.12.2019 №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 звернувся до суду з даним позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову не встановив усіх обставин та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем законодавства про працю, внаслідок чого протиправно і необґрунтовано застосував до у ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі більшому, ніж вчинено порушення. Суд першої інстанції зазначив, що вказані Управлінням Держпраці у Чернівецькій області порушення позивачем вимог трудового законодавства підтверджуються лише в частині осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . По решті працівників, які зазначені як особи, що працювали до укладення трудового договору, то судом першої інстанції проаналізовано накази про прийняття їх на роботу та дати складення щодо цих осіб актів Укртрансбезпеки та встановлено, що такі акти складені вже після прийняття їх на роботу до ФОП ОСОБА_1 , а тому висновки зроблені в акті перевірки та постанові у цій частині не підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішення в частині застосування штрафної санкції за роботу 2-ох працівників, а саме фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору і застосований штраф у розмірі (4173 мзп х 10 х 2 = 83460 грн). Проте, відповідачем не доведено суду правомірність прийняття постанови про накладення штрафу №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 від 13.12.2019 в інші частині, а тому суд задовольнив позовні вимоги частково. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон N 877-V), Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами), та фізичними особами, які використовують найману працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823). Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Частиною 1 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно з п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до положень п. 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. Підстави проведення інспекційного відвідування позивача є законними і не оспорюються ним. Судом встановлено, що перевірка проведена на підставі листа Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 07.10.2019 року у відповідності до вимог положень п. 5 Порядку №823. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 р. N 509 (далі Порядок N 509). Згідно з положеннями п. 2 Порядку N 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Відповідно до п. 3 Порядку N 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Згідно з п. 4 Порядку N 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку. Відповідно до положень абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. На підставі матеріалів справи встановлено, що 29.10.2019 відповідачем складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21, пп.6 ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України. Вказано, що серед 56 водіїв були допущені до роботи до укладення трудових договорів 16 водіїв. Крім цього 1 водій продовжував працювати після розірвання договору. Також вказано про відсутність документів про працевлаштування 35 водіїв. Всього 53 працівника були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення відповідного органу про прийняття працівників на роботу. Зокрема, відповідно до матеріалів інспекційного відвідування та доводів апеляційної скарги працівники ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , Перч, ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , Урсюляк, ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , всього 53 працівника було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення централнього органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове і державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Судом встановлено, що матеріали справи містять накази про прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_1 та повідомлення про прийняття на роботу наступних працівників: - згідно наказу від 08.10.2019 р. № 5 - ОСОБА_18 прийнятий на роботу на посаду водія з 09.10.2019 року. Повідомлення про прийняття працівника на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 09.10.2019 року; - згідно наказу від 07.10.2019 р. № 4 - ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , прийняті на роботу на посаду водія з 08.10.2019 року, повідомлення про прийняття працівників на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 07.10.2019; - згідно наказу від 11.10.2019 р. № 6 - ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_53 прийнято на роботу на посаду водія з 14.10.2019 року, повідомлення про прийняття працівників на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 12.10.2019; - згідно наказу від 04.10.2019 р. № 3 - ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_54 , ОСОБА_6 прийняті на роботу на посаду водія з 07.10.2019, повідомлення про прийняття працівників на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 06.10.2019; - повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 15.11.2018; - повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_58 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 15.11.2018 року; - повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_20 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 17.12.2018 року; - повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_59 , ОСОБА_60 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 04.10.2018 року; - повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 05.10.2018 року; - повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_4 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 06.08.2018 року; - повідомлення про прийняття працівників ОСОБА_71 , ОСОБА_72 на роботу надіслано до ГУ ДПС у Чернівецькій області 13.08.2018 року. (том 2 а.с. 1-12). Матеріали справи містять розклад руху автобусів за міськими маршрути №9-А, №10, №10-А, №20, №29, №36, №37. (том 1 а.с. 168-175). Також матеріали справи містять договір №5 від 18.10.2019 укладений між КП «Чернівецьке тролейбусне управління» та ФОП ОСОБА_1 про проведення медичного огляду водіїв, технічного огляду транспортних засобів та надання інших послуг. В додатку 1 до договору вказано список водіїв та ФОП ОСОБА_1 для надання їм послуг передрейсового медичного огляду та перелік транспортних засобів для проведення щоденного передрейсового технічного огляду, а саме: ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_71 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_53 , ОСОБА_70 , ОСОБА_58 , ОСОБА_60 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_73 , ОСОБА_63 , ОСОБА_57 , ОСОБА_55 , ОСОБА_72 , ОСОБА_9 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_5 , ОСОБА_74 , ОСОБА_17 , ОСОБА_75 (том 1 а.с. 176-178). Крім того в матеріалах справи наявні графіки виїздів водіїв та табелі за січень-липень на маршрутах №9-А, №20 , №29, № 36, №37 водіями ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_4 , ОСОБА_67 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_66 , ОСОБА_58 , ОСОБА_73 , ОСОБА_55 , ОСОБА_1 , ОСОБА_60 , ОСОБА_72 , ОСОБА_63 , ОСОБА_76 , ОСОБА_57 , ОСОБА_20 , ОСОБА_68 (а.с. 185-198). Матеріали справи містять графіки виїздів водіїв та табелі за серпень-вересень на маршрутах №9-А, №20, №29 водіями ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_4 , ОСОБА_67 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_66 , ОСОБА_58 , ОСОБА_73 , ОСОБА_55 , ОСОБА_1 , ОСОБА_60 , ОСОБА_72 , ОСОБА_63 , ОСОБА_76 , ОСОБА_57 ( том 1 а.с. 179-182). Також в матеріалах справи наявний договір від 02.07.2018, укладений між КП «Чернівецьке тролейбусне управління» та ФОП ОСОБА_1 про проведення медичного огляду водіїв, технічного огляду транспортних засобів та надання інших послуг. В додатку 1 до договору вказано список водіїв та ФОП ОСОБА_1 для надання їм послуг передрейсового медичного огляду та перелік транспортних засобів для проведення щоденного передрейсового технічного огляду, а саме: ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_64 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_85 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 (том 1 а.с. 199-201). Матеріали справи містять журнал щозмінного передрейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв ФОП ОСОБА_1 , розпочатий 19.07.2018. (том 2 а.с. 13-161). На підтвердження виявлених порушень відповідач посилається на порівняльний аналіз інформації, вказаної щодо працевлаштованих у позивача працівників та інформації журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, з якого вбачається допущення до роботи водіїв без укладення трудових договорів. Однак, слід зазначити, що у вказаних журналах зазначено прізвища осіб, які оглядаються без зазначення їх ініціалів, тому ідентифікувати осіб не представляється можливим. Крім того, у графі підпис візуально видно, що підпис від імені різних осіб вчинявся однією людиною. (т.2 а.с. 13-161). Вказане свідчить про нездійснення підписів особисто працівниками, які зазначені у вказаному журналі, що унеможливлює прийняти вказані докази до уваги як належні та допустимі. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дані документи не є належними та допустимими доказами по справі, оскільки записи медичного огляду водіїв містять ряд неточностей та помилок. Отже, вищевказаним підтверджується безпідставність врахування відповідачем під час проведення інспекційного відвідування непідтверджених належними доказами відомостей, а тому висновки відповідача щодо того, що 35 водіїв працювали у ФОП ОСОБА_102 без укладення трудових договорів колегія суддів не приймає до уваги. Щодо посилання відповідача під час прийняття рішення на акти перевірки Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів, складених на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , які проводились протягом 2018-2019 років, слід зазначити наступне. Матеріали справи містять акти перевірки Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів, складених на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , які проводились протягом 2018-2019 років. Зокрема надано наступні акти перевірок: від 23.07.2018, 31.01.2019, 27.03.2019, 27.05.2019, 09.10.2019 водій ОСОБА_4 під час перевезення пасажирів на маршруті №9А, №20, №10; 10.12.2018 водій ОСОБА_63 під час перевезення пасажирів на маршруті №20; 09.10.2019 водій ОСОБА_8 під час перевезення пасажирів на маршруті №10А; 06.05.2019 водій ОСОБА_103 під час перевезення пасажирів на регулярному міському маршруті; 04.01.2019, 09.10.2019 водій ОСОБА_67 під час перевезення пасажирів на маршруті №9А; 12.06.2019, 14.08.2019 водій ОСОБА_3 під час перевезення пасажирів на маршруті №20; 09.10.2019 водій ОСОБА_14 на транспортному засобі НОМЕР_1 ; 21.05.2019 водій ОСОБА_36 під час перевезення пасажирів на маршруті №9А; 04.12.2018, 14.01.2019 водій ОСОБА_60 під час перевезення пасажирів на маршруті №36; 24.01.2019, 31.01.2019, 27.03.2019, 14.01.2019, 13.06.2019 водій ОСОБА_64 під час перевезення пасажирів на маршруті №9А, №29; 09.10.2019 водій ОСОБА_18 під час перевезення пасажирів на маршруті №29; 23.01.2019 водій ОСОБА_55 під час перевезення пасажирів на маршруті №37; 29.12.2018, 04.03.2019 водій ОСОБА_48 під час перевезення пасажирів на маршруті №9А; 30.08.2019 водій ОСОБА_19 під час перевезення пасажирів на маршруті №20. (том 1 а.с. 202-230). Судом проаналізовано зафіксовану у постанові інформацію щодо того, що 16 працівників працювали у ФОП ОСОБА_1 ще до укладення з ними трудових договорів про що свідчать акти Укртрансбезпеки та з цього приводу зазначає, що наведена інформація підтвердилась по громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Громадянин ОСОБА_3 прийнятий на посаду водія згідно наказу №3-к з 07.10.2019, акт Укртрансбезпеки від 12.06.2019 підтверджує роботу водієм ще до укладення із позивачем трудового договору (т.2 а.с. 5, т.1 а.с. 213). Громадянин ОСОБА_4 прийнятий на роботу згідно наказу № 3-к з 07.08.2018, згідно акту Укртрансбезпеки від 23.07.2018 ОСОБА_4 працював водієм транспортного засобу ФОП ОСОБА_102 ще до укладення трудового договору. (т.1 а.с. 31, а.с. 203). Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично були допущені до роботи у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудового договору, що є порушенням ст.ст.21, 24 КЗпП України. По решті працівників, які зазначені як особи, що працювали до укладення трудового договору, судом проаналізовано накази про прийняття їх на роботу та дати складення щодо цих осіб актів Укртрансбезпеки та встановлено, що такі акти складені вже після прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_102 , а тому висновки зроблені в акті перевірки та постанові у цій частині не підтверджені належними та допустимими доказами. З урахуванням встановлених обставин по справі, вказані Управлінням Держпраці у Чернівецькій області порушення позивачем вимог трудового законодавства підтверджуються лише в цій частині. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем доведено правомірність прийняття рішення в частині застосування штрафної санкції за роботу 2-ох працівників, а саме фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору і застосований штраф у розмірі (4173 мзп х 10 х 2 = 83460 грн). Проте, відповідачем не доведено суду правомірність прийняття постанови про накладення штрафу №ЧВ-2299/19/420/НД/АВ/ТД-ФС/190 від 13.12.2019 в інші частині, а тому суд задовольняє позовні вимоги частково. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.