Постанова 4801 № 127/2-3168/11

Справа № 127/2-3168/11 Провадження № 22-ц/801/1407/2022 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2022 рокуСправа № 127/2-3168/11м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді доповідача: Оніщука В.В., суддів: Медвецького С.К., Денишенко Т.О., з участю секретаря судового засідання: Олійник Г.Є., учасники справи: заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2021 року, постановлену в складі судді Короля О.П., в залі суду, встановив: У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-3168/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Вказана заява мотивована тим, що Ленінським районним судом м. Вінниці 01.08.2013 ухвалено рішення у справі №2-3168/11, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором за №11316715000 від 18.03.2008, заборгованість за кредитом 90 933,36 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 725 257,20 грн, заборгованість за процентами 33 277,50 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 265 411,36 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 545,52 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 4 350,92 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 4 222,18 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 33 674,85 грн, неустойку 500 грн, у відшкодування витрат зі стати судового збору 1 700 грн та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 120 грн. 02 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2303/К/1 відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11316715000 (11316715001) від 18 березня 2008 року від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що і стало підставою для звернення в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. ТОВ «Діджи Фінанс» немає інформації щодо існування виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м. Вінниці, не є стороною у справі та немає підстав звернутися у відповідні органи державної виконавчої служби для отримання інформації щодо перебування відповідного листа на виконанні. Враховуючи викладене, заявник просив замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 серпня 2013 року у справі №2-3168/11, на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс». Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено. Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів про відсутність або перебування виконавчого листа на виконанні на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Зокрема, не надано доказів повідомлення належним чином боржника ОСОБА_1 про заміну стягувача, а також заявником до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не додано документів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: відсутня належним чином завірена копія виконавчого листа, інформація про стан виконавчого провадження на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В оскаржуваній ухвалі також зазначено, що заявник звернувся із заявою про заміну сторони у виконавчому листі шляхом заміни стягувача його правонаступником, але ст. 442 ЦПК України передбачає заміну сторони виконавчого провадження, а не заміну сторони у виконавчому листі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що статтею 442 ЦПК України передбачено можливість заміни стягувача у виконавчому листі. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях чи волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь якій стадії процесу. Також в апеляційній скарзі зазначено, що заміна стягувача можлива як після, так і до відкриття виконавчого провадження, адже ТОВ «Діджи Фінанс» незалежно від факту перебування чи не перебування виконавчого листа по справі №2-3168/11 на примусовому виконанні в органах ДВС. Разом з тим, на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження. Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив. Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2021 року про відмову в заміні стягувача скасовано. Ухвалено нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну стягувача задоволено. Замінено стягувача за виконавчим листом у справі №2-3168/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс». Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду №127/2-3168/11 від 29 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У судовому засіданні представник заявника, яка приймала участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини. Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено, що Ленінським районним судом м. Вінниці 01.08.2013 ухвалено рішення у справі №2-3168/11, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором за №11316715000 від 18.03.2008, заборгованість за кредитом 90 933,36 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 725 257,20 грн, заборгованість за процентами 33 277,50 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 265 411,36 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 545,52 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 4350,92 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 4222,18 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 33 674,85 грн, неустойка 500 грн., у відшкодування витрат зі стати судового збору 1700 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 120 грн. 02.09.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір відступлення прав вимоги №2303/К/1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11316715000 від 18.03.2008 від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс». Відповідно до Додатку №2 до Договору про відступлення прав вимоги №2303/К/1 від 02.09.2020 заявник набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №11316715000 (11316715001) від 18.03.2008, на підставі чого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права кредитора за кредитним договором №11316715000 (11316715001) від 18.03.2008. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу, питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Як вже неодноразово зазначалось в постановах Верховного суду, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20, пункт 6.18). Також, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження №12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. Так, судом першої інстанції встановлено, що заявником не надано доказів про відсутність або перебування виконавчого листа на виконанні, тобто відсутня інформація про стан виконавчого провадження. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, згідно частини 7 вказаної норми, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. За таких обставин, враховуючи, що заявником не надано доказів щодо стану виконавчого провадження, клопотань про витребування відповідних доказів не заявлено, тому встановити обставини справи без таких доказів суд не має можливості, що відповідно свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що заміна стягувача можлива як після, так і до відкриття виконавчого провадження, то вказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні без з`ясування фактичних обставини щодо такого виконавчого провадження, є неможливою. Зазначений висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197 цс 21) Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. Доводи апеляційної скарги зводяться до іншого тлумачення норм права, ніж здійснене судом та до переоцінки доказів, а відтак на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують, тому апеляційним судом відхиляються. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відтак, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2021 року постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Оніщук Судді: С. К. Медвецький Т. О. Денишенко