Постанова 4824 № 372/2870/21

Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В. Провадження № 22-ц/824/8008/2022 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА Іменем України 29 липня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалусудді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 рокупро передачу за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва справиза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача- приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович,про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В: У серпні 2021 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подавна неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Обухівського районного суду Київської області. У скарзі апелянт зазначив, що суд, посилаючись на те, що позивач нібито обрав підсудність за місцем перебування стягувача, виходив з відомостей, які не відповідають дійсності та суперечать обставинам справи, оскільки позов ОСОБА_1 був поданий за місцем його проживання - до Обухівського районного суду Київської області, що підтверджується змістом позовної заяви, яка адресована саме Обухівському районному суду Київської області. При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначав про підсудність позову Обухівському районному суду Київської області. Так, позивач зазначив, що враховуючи предмет позову, яким є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. №91 від 21.01.2021 року про стягнення з нього заборгованості на користь відповідача АТ "Альфа-Банк" у сумі 50 420,24 грн., вказаний позов підсудний Обухівському районному суду Київської області, оскільки місцем виконання виконавчого напису є місце проживання позивача, як боржника, на території Обухівського району Київської області. Правилами підсудності, встановленими ЦПК України, законодавцем були внесені зміни та спеціально передбачено, що для спорів щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, встановлена альтернативна підсудність, зокрема відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Приписами ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі дії провадяться приватним виконавцем також за місцем проживання боржника або за місцезнаходженням його майна. Місце проживання боржника є: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті, копія якого додана до позовної заяви. Крім того і майно позивача, щодо якого виконавцем вчиняються виконавчі дії, також знаходиться на території Обухівського району Київської області. Майно, щодо якого вже вчинялися виконавчі дії - автомобіль, також було вилучене за тією ж самою адресою: АДРЕСА_1 . Законом України «Про виконавче провадження» визначено та встановлено, що виконавчі дії щодо майна боржника вчиняються за місцем проживання боржника та місцем знаходження його майна, яким є в даному випадку адреса: АДРЕСА_1 .Вказана адреса відноситься до Обухівського району Київської області, тому даний позов підсудний Обухівському районному суду Київської області. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у ч. 12 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва, виходив з того, що позивач обрав підсудність за місцем перебування стягувача, а не за місцем виконання виконавчого напису, що територіально відноситься до м. Ужгород, Закарпатської області по вул. Ф. Тіхого 11, тому дійшов висновку про направлення справи за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва, за зареєстрованим місцем перебування відповідача. Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". Так, відповідно до ст. 24 цього Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання судового рішення є місце проживання боржника, місце його перебування, роботи або місце знаходження його майна. Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрований тапроживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Обухівського району Київської області. При цьому, позивачем до позову долучено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24.02.2021 року, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 24.02.2021 року, постанову про арешт майна боржника 24.02.2021 року та постанову про арешт коштів боржника від 24.02.2021 року, відповідно до змісту яких їх копії направлено боржнику (позивачу) для виконання за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що виконавчі дії вчиняються у Обухівському районі Київської області. Згідно вимог діючого законодавства місцем виконання виконавчого напису є місце проживання (знаходження) боржника. У даній справі позивач використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності та звернувся до Обухівського районного суду Київської області за місцем реєстрації свого проживання у Обухівському районі Київської області. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, яким, в тому числі, є місце проживання позивача, як боржника, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, звернення позивача з цим позовом до Обухівського районного суду Київської області відповідає вимогам діючого процесуального закону. Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва, за зареєстрованим місцем перебування відповідача. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки Обухівським районним судом Київської області ухвалу від 03 серпня 2021 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: