Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/3019/21

Справа № 303/3019/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26.07.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/478/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Біловара Б.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 518093 від 05.04.2021 та постанови судді 18.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2021 о 00 год. в м.Мукачево по вул.Г. Петрова, керував транспортним засобом марки «BMW 3181» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Біловар Б.Ю. просить скасувати постанову судді від 18.06.2021 та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи. Захисник зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому за провину не доведена належними та допустимими доказами, а ті, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення зібрані з порушенням встановленого законом порядку. Зокрема, відеозапис з нагрудної камери патрульного не є належним доказом, оскільки він не зазначений, як доказ у протоколі про адміністративне правопорушення, долучений запис не є безперервним, а також при здійсненні відеозйомки працівники поліції не повідомляли ОСОБА_1 про це. Також ставить під сумнів результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки вважає, що на момент проведення огляду технічний прилад Драгер працював не коректно, оскільки на роздруківці з результатом огляду вказана температура повітря +13,0 Со тепла, в той час, як згідно довідки Закарпатського обласного центру гідрометеорології №998-01-608/998-04 від 14.06.2021 о 03 год. ночі -2- температура повітря у м.Мукачеві складала +2,6 Со тепла. Просить врахувати, що свідоцтво про повірку алкотестера чинне до 30.09.2020. Окрім того, у роздруківці з результатами проведеного огляду відсутні відомості про свідків, а наявний підпис ОСОБА_1 виконаний не ним та йому не належить. Звертає увагу на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено його права, а у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 . Також у справі немає направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, що вказує про не дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Біловара Б.Ю., неявка яких із урахуванням положень ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Біловар Б.Ю. належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням захисника - адвоката Біловара Б.Ю., який подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів клопотання про відкладення розгляду справи захисник - адвокат Біловар Б.Ю. посилався на його участь у судовому засіданні в інших справах та зайнятістю у гуманітарній допомозі ЗС, при цьому жодного разу не надав доказів, які б підтверджували ці обставини. У останньому клопотанні від 26.07.2022 адвокат Біловар Б.Ю. в черговий раз вказує на необхідність відкладення судового засідання у зв`язку з його участю в іншій справі, однак не надає доказів які б підтверджували це та не обґрунтовує чому саме, він визнав за необхідне вже вдруге прийняти участь у розгляді іншої справи та чому така справа є пріоритетнішою за дану справу. Варто зауважити, що ОСОБА_1 також в черговий раз не з`явився на слухання справи з невідомих суду причин, хоча був повідомлений про розгляд справи, при цьому будь-яких клопотань апеляційному суд не подавав, у тому числі про відкладення судового засідання. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що чергове клопотання захисника-адвоката Біловара Б.Ю. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки ним не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість приймати участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 . Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Біловара Б.Ю. враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. -3- Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 518093 від 05.04.2021, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №518093 від 05.04.2021, ОСОБА_1 05.04.2021 о 00 год. в м.Мукачево по вул.Г.Петрова, керував транспортним засобом марки «BMW 3181» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. -4- Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується роздруківкою приладу Drager №6810 від 05.04.2021 для визначення наявності в крові правопорушника ОСОБА_1 вмісту алкоголю, з якого вбачається про наявність 0,93% алкоголю в крові; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Drager» для визначення стану сп`яніння, результат якого складав 0,93 % проміле; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області Гнаткович Н. від 05.04.2021; постановою серії ЕАН № 4021281 від 05.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Біловара Б.Ю. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №518093 від 04.05.2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі і про розгляд справи у Мукачівському міськрайонному суді, чим скористався ОСОБА_1 , засвідчивши вказані обставини своїм підписом. При цьому, на спростування доводі захисника апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язок зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння має місце лише у випадку відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Матеріали справи не містять доказів про порушення Інспектором взводу №1 батальйону №4 УПП в Закарпатській області Гнаткович Н.П. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейською дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №518093 від 04.05.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. З приводу доводів захисника про те, що свідоцтво про повірку законодавчого врегульованого засобу вимірювальної техніки чинне лише до 30.09.2020, апеляційний суд зазначає наступне. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Пунктом 2 цієї статті визначено: перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. -5- Категорія «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» включена до «Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 01(один) рік. Таким чином, газоаналізатори «Драгер Alcotest 6820», що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки з інтервалом не менше 01(одного) року, та повірки після ремонту. З роздрукованого результату приладу «Драгер Alcotest 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 23.10.2020, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 05.04.2021, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу «Драгер Alcotest 6820», відтак підстави для визнання його результатів недійними відсутні. Окрім того, на адвокатський запит захиснику Біловару Б.Ю. було надано аналогічну інформацію з приводу своєчасної повірки приладу «Драгер Alcotest 6820» (а.с. 26). Також не обґрунтованими є і доводи захисника про визнання проведеного результату огляду ОСОБА_1 не дійсними у зв`язку з наявними розбіжностями у температурі повітря на момент проведення тестування ОСОБА_1 . Газоаналізатором відображені відомості щодо температури повітря саме у час (з точністю до хвилин) і у місці, де безпосередньо проводилося тестування. Такі саме відомості, із зазначенням часу з точністю до хвилин, та з указанням точного місця Гідрометеорологічним центром надані не були. У наданій захисником довідці вказано лише межі коливання температури повітря в районі м.Мукачево станом на 05.04.2021. Виходячи з таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання показань приладу неправильними або спотвореними. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб та належними. На переконання апеляційного суду є безпідставним також і посилання адвоката Біловара Б.Ю. на відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до медичного закладу, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що останній виявляв бажання пройти такий огляду у лікарні. У відповідності до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015, на підставі оформленого співробітниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, проводить огляд водія у закладі охорони здоров`я. Оскільки водій ОСОБА_1 не виявляв бажання пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, відсутність такого направлення в матеріалах справи, не свідчить про недотримання співробітниками поліції вимог вказаної Інструкції. -6- Доводи про те, що до матеріалів справи долучено відеозапис, який не є безперервним, що вказує на його недопустимість, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки на вказаному відеозаписі зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а долучення до протоколу усього відеозапису вимогами закону не передбачено. Крім того, необґрунтованими є доводи скаржника про обов`язковість зазначення інформації про відеозапис у протоколі про адміністративне правопорушення , оскільки вимогами закону не передбачено необхідності зазначення такої інформації у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду водіїв на стан сп`яніння у зв`язку з тим, що у роздруківці з результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не вказана інформація про свідків, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до положень ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. За таких обставин, у зв`язку з наявністю в матеріалах справи відеофіксації огляду водія, не зазначення інформації про свідків у результатах огляду на стан сп`яніння, не дають підстав для висновку про порушення процедури огляду. Є також безпідставними посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що підпис у роздруківці з результатами огляду на стан сп`яніння не належить ОСОБА_1 , оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього стороною захисту не надано, при цьому не вбачається, що ОСОБА_1 звертався зі скаргою з цього приводу до органів поліції. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. Апеляційний суд враховує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився з використанням приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп`яніння 0,93 % проміле. Під час проведення огляду ОСОБА_1 , поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, копія якого долучена до матеріалів справи. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме 0, 93 проміле, майже в п`ять разів перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключаючи навіть можливу технічну похибку. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Біловара Б.Ю. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також невідповідність встановлених судом першої інстанції порушень Правил дорожнього руху України, які допустив ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження при Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 01(один) рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. Суд апеляційної інстанції вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, таке -7- порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкістю ймовірних наслідків. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16. 10. 2008), Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09. 06. 2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачає. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника адвоката Біловара Б.Ю. задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Біловара Б.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2021 щодо ОСОБА_3 ,-без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: