LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд754/16445/21

від 26.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року - без змін.

Справа № 754/16445/21 Головуючий в суді І інстанції Жуавська О.В. Провадження № 33/824/2023/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, ВСТАНОВИВ: Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 18 вересня 2021 року о 11 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Теодора Драйзера, 8, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця,

20. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Бреус Є.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги тим, що місцевим судом не враховано що докази по справі не є належними та допустимими, не відповідають обставинам справи, протокол складено до встановлення стану наркотичного сп`яніння, відсутнє направлення на проходження огляду, а відтак не можуть об`єктивно підтвердити факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 9 розділу 2 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров`я, при цьому, поліцейські зобов`язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №429658 від 18 вересня 2021 року, висновку щодо результатів медичного огляду КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 22 вересня 2021, що здійснений на підставі акту медичного огляду №005443 від 18 вересня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9. а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд критично ставиться до доводів апеляційної скарги про те, що наявні у матеріалах справи докази не доводять в повній мірі вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, адже будь-яких порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд не вбачає. При цьому слід додатково зазначити, що безпосередньо вся процедура огляду ОСОБА_1 , як це передбачено ст.266 КУпАП, зафіксована на відеозаписі збодікамери працівника поліції. З огляду на вказані обставини, слід визнати такими, що спростовуються матеріалами справи, доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду особи на стан наркотичного сп`яніння. Таким чином, мотиви зазначені в апеляційній скарзі не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя: Я.С. Мельник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»