Постанова КАС ВС № 420/19971/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2022 року м. Київ справа № 420/19971/21 адміністративне провадження № К/990/11713/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року (судді: Зуєва Л.Є. Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки виплати повного розрахунку при звільненні з 28 лютого 2019 року по 29 вересня 2021 року; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати повного розрахунку при звільненні з 28 лютого 2019 року по 29 вересня 2021 року. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року позов задоволено. На вказане рішення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху з підстав пропуску строку звернення до суду. Апелянту надано строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску цього строку та наданням доказів на підтвердження наведених підстав. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області у цій справі. Відмовляючи у відкритті провадження через пропуск апелянтом строку для подання апеляційної скарги, апеляційний суд встановив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року направлено на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 представнику Головного управління Національної поліції в Одеській області 25 грудня 2021 року. За висновками суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства направлено копію рішення суду на офіційну електрону адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке зобов`язано мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта про обов`язок отримання такого рішення в паперовій формі. При цьому, суд апеляційної інстанції наголосив, що відмітка вхідної кореспонденції, на яку посилається апелянт як на доказ дати отримання копії рішення не є доказом дати отримання оскаржуваного рішення, так як реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією, тому штамп вхідної кореспонденції не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату, оскільки така відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою. За висновками суду апеляційної інстанції, в даному випадку належним доказом отримання копії рішення може бути скрін сторінки електронної пошти за відповідну дату, а також скрін тексту супровідного електронного листа суду, з якого можливо буде встановити те, що судом таке рішення направлено саме 31 січня 2022 року, про що наполягає Головне управління Національної поліції в Одеській області, однак апелянт такі вимоги ухвали суду не виконав та не надав доказів того, що електронний лист надійшов до Головного управління Національної поліції в Одеській області 31 січня 2022 року для підтвердження своєї позиції. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з пропуском строку для подання апеляційної скарги. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скаржник вказує, що 14 квітня 2022 року на виконання ухвали суду апелянтом надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначалось, що відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Натомість, як стверджує відповідач, Головне управління в паперовому вигляді рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2021 року отримало 01 лютого 2022 року, а тому просило суд поновити строк на апеляційне оскарження. Позиція інших учасників справи Відзиву на касаційну скаргу не надходило. Рух касаційної скарги Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року призначено справу до розгляду. Релевантні джерела права й акти їх застосування Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження вказав на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки скаржником не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства направлено копію рішення суду на офіційну електрону адресу Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке зобов`язано мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта про обов`язок отримання такого рішення в паперовій формі. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними та необґрунтованим з огляду на наступне. За змістом частини 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Відповідно до пп.15.15 п. 15 Розділу XI Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Наведені норми свідчать, що суд зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом, що також відповідає висновку, викладеного у постановах Верховного Суду, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Таким чином день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №205/1129/19, у постанові від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20. Як свідчать матеріали справи та стверджується позивачем, копію повного тексту рішення в паперовому вигляді апелянтом отримано 01 лютого 2022 року (а.с. 50). При цьому, як зазначив апелянт, офіційна електронна адреса у останнього відсутня. Також матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом копії рішення суду першої інстанції відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення. З огляду на це, з урахуванням положень частини 1 статті 120 КАС України, перебіг встановленого строку на апеляційне оскарження для апелянта розпочався 01 лютого 2022 року та закінчився 02 березня 2022 року. Як свідчать матеріли справи, 21 лютого 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга відповідача на рішення суду першої інстанції (а.с. 39). Зважаючи на те, що апелянт скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення після його отримання, і в межах тридцятиденного строку звернувся з апеляційною скаргою, Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення. Колегія суддів також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011). Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Судові витрати З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 349, 353, 355 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року скасувати. Справу направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк судді Л.О. Єресько В.М. Соколов