Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/33/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/33/17 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., секретар судового засідання: Молодов В.С., за участю учасників справи: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився від ТОВ Озон Інвестмент: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Федорченко А.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року, суддя в І інстанції Цісельський О.В., повний текст якої складено 17.08.2020 в м. Одесі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Озон Інвестмент про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником у справі № 916/33/17 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С. до відповідача: Акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" про стягнення 4 288 759,28 грн. ВСТАНОВИЛА: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С., звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" 4 288 759,28 грн. заборгованості по договору про мультивалютну кредитну №1312м-10 від 20.04.2010р., що складається із заборгованості за відсотками у розмірі 746 143,82 грн., заборгованості за основним боргом у розмірі 3 000 000,00 грн., пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам у розмірі 542 615,46 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2017р. позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С. задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за відсотками у розмірі 746 143 грн. 82 коп., заборгованість за основним боргом у розмірі 3 000 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 542 615 грн. 46 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 63 767 грн. 86 коп. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 563 грн. 53 коп. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2017 року скасовано частково в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та пені. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість 3 000 000 грн. за основним боргом; 319 035, 60 грн. за відсотками; 299 836, 30 грн. пеню на основну заборгованість; 53 897, 68 грн. витрати на оплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Також, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію банка на користь Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» витрати на оплату судового збору за подання апецяційної скарги у розмірі 59 188, 44 грн. Відстрочено виконання судового рішення в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «ГЕМОПЛАСТ» до 01 червня 2019 року. 03.10.2017 року постановою Вищого господарського суду України залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.17р. у справі № 916/33/17. 19.07.2017 року на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. видано відповідні накази. 30.07.2020р. до Господарського суду Одеського області Товариством з обмеженою відповідальністю «Озон Інвестмент» було подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника вх. № ГСОО 2-3279/20 по справі №916/33/17, в якій заявник просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» у виконавчому провадженні (наказі) щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 (набрало законної сили 06.06.2017 року) у справі №916/33/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» про стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-10 від 20.04.2010 року 3 000 000 грн. за основним боргом; 319 035, 60 грн. за відсотками; 299 836, 30 грн. пеню на основну заборгованість, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповoвідальністю «Озон Інвестмент». Заяву обґрунтовано положеннями статей 512, 514 ЦК України, статті 334 ГПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та обставинами відступлення права вимоги до ПАТ «Гемопласт» за договором про мультивалютну кредитну лінію від 19.11.2007 № 1210м-01-07 новому кредитору ТОВ «Озон Інвестмент» відповідно до договору про відступлення права вимоги від 30.05.2021, укладеного між ТОВ «КМ Інвестпроект» та ТОВ «Озон Інвестмент». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року у справі №916/33/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон Інвестмент» (вх. № 2-3279/20 від 30.07.2020) про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником - задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» у виконавчому провадженні (наказі) щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 у справі №916/33/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» (код ЄДРПОУ: 00480922, місцезнаходження: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 57) про стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-10 від 20.04.2010 року 3 000 000 грн. за основним боргом; 319 035, 60 грн. за відсотками; 299 836, 30 грн пеню на основну заборгованість, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 35378830, місцезнаходження: 03056, місто Київ, вул. Польова, будинок 24). Зазначена ухвала мотивована тим, що в силу положень статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину. Договір уступки права вимоги, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 21.01.2020 є чинним, недійсним не визнаний. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що факт правонаступництва ТОВ «Озон Інвестмент» щодо заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні за договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-01 від 20.04.2010 підтверджується змістом укладеного правочину - договором про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 в обсязі переданих прав вимоги та майнових прав. Таким чином, відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов`язанні через продаж права вимоги у відповідності до ст.ст.512, 655 Цивільного кодексу України, що дає правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) його правонаступником. З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Озон Інвестмент» набуло у день укладення договору прав кредитора за договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-01 від 20.04.2010 в межах обсягу переданих прав йому за договором про відступлення. Враховуючи наведене, вимоги ТОВ «Озон Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником у справі №916/33/17 задоволено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Федорченко А.В. звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Озон Інвестмент» про заміну стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у виконавчому провадженні (наказі) щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2017 у справі №916/33/17. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що на підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019, сформованого за результатами аукціону з продажу лоту №GLl 8N212456, було укладено лише один Договір про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі - відповідач 2), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований в реєстрі за №

50. З огляду на встановлені істотні порушення вимог Регламенту ЕТС та Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, результати торгів з продажу лоту № GL18N212456, що зазначені у протоколі електронного аукціону № UA-EA-2019-10- 09-000083-b від 20.12.2019, було скасовано рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.01.2020 р. №

114. Однак, в порушення вимог процесуального права, суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази (ст. 310 ГПК України), та не надав оцінку скасуванню результату торгів і впливу даного факту на можливість здійснення заміни стягувача у даній справі. Обставини щодо порушення порядку торгів розглядалися в межах окремої судової справ №910/1825/20, і в рішенні господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі №910/1825/20 за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Бізнесресурс-Україна» про стягнення 22 238 378,88 грн. Крім того, скаржник посилається на те, що в межах іншої судової справи №910/2009/20 розглядається позов Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, що укладений між Приватним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за №50, а також застосування наслідків недійсності правочину. Предметом позову ФГВФО є: - визнати недійсними результати електронного аукціону (торгів) з продажу лоту №GL18N212456, оформлені протоколами електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 22.11.2019 р. та від 20.12.2019 р.; - визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за № 50; - застосувати наслідки недійсності Договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 р., а саме зобов`язати ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (ідентифікаційний код 41264766) повернути ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ідентифікаційний код 09807856) оригінали усіх документів, що були отримання на виконання цього договору згідно Реєстру кредитних договорів та Реєстру договорів іпотеки / застави / поруки (додатки 1 - 2 до Договору) за кредитними договорами No 663м-01-07 від 03.08.2007, № 1261-08 від 11.08.2008, № 1281м-08 від 25.12.2008, № 1312м-10 від 20.04.2010, № 1210м-01-07 від 19.11.2007, № 1300- 09 від 16.02.2009 та договорами іпотеки / застави / поруки № 3186ИП/0811 від 31.08.2011, № 2855ИП/1209 від 31.12.2009, № 3122OС/0511 від 27.05.2011, № 566ЦИК/0703 від 24.10.2003, № 3363ТО/0912 від 20.09.2012, № 3112А/0411 від 29.04.2011, № 3695А/0215 від 27.02.2015, № 2320ЦИК/1007 від 31.10.2007, № 337 від 25.03.2015, № 3680ИП/0115 від 21.01.2015, № 336 від 25.03.2015. Рішення у справі №910/2009/20 ще не прийнято. Таким чином, наразі між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (сторонами правочину) існує спір щодо недійсності укладеного Договору про відступлення. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 227 ГПК України, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було подано до суду заяву про зупинення розгляду заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до набрання законної сили судовим рішенням у іншій судовій справі №910/2009/20. Однак судом безпідставно не було взято до уваги викладені аргументи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Крім того, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначає, що 07.08.2020 на електронну поштову адресу суду було направлено клопотання про відкладення засідання призначеного на 10.08.2020 на іншу дату у зв`язку з введеним карантином. Однак судом клопотання АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про відкладення судового засідання призначеного на 10.08.2020 не було взято до уваги, чим порушено норми ГПК України та право на доступ до суду. Ухвалою Південного-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №916/33/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року зупинено апеляційне провадження у справі №916/33/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Федорченко А.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року до вирішення справи №910/2009/20. 14.02.2022 року до суду надійшло клопотання АТ "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" про поновлення провадження у справі №916/33/17, мотивоване тим, що у справі №910/2009/20 прийнято рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року. Касаційної скарги подано не було, отже рішення набуло законної сили. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.02.2022 року поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 29.03.2022р. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 постановлено, що про дату, час та місце проведення судового засідання у справі №916/33/17 учасників справи буде повідомлено додатково після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 призначено справу № 916/33/17 до розгляду на 26.07.2022р. о 11:00. Учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися. Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні в них докази, відповідність викладених у оскаржуваній ухвалі суду висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів доходить наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2019 відбулись електронні торги з реалізації лоту № GL18N212456, до складу якого було включено активи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, у тому числі за договором від 19.11.2007 № 1210м-01-07. Переможцем електронних торгів визнано ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», що підтверджено протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b, сформованого 20.12.2019. 21.01.2020 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги, укладений за результатами відкритих електронних торгів, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019, відповідно до умов якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у Додатках №1, №2 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки та застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатках №1, №2 до цього договору (основні договори) - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеними цим договором. Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020р. за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, право вимагати право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, тощо. Розмір прав вимоги кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі т на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Згідно з п. 4 Договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 132 368 344,53 грн. - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором відповідно до п. 14 договору, на підставі Протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. В п.14 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (за наявності) та нотаріального посвідчення. 24.02.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «КМ Інвестпроект» було складено акт приймання-передачі майна, за рахунок якого формується статутний капітал ТОВ «КМ Інвестпроект», до якого було включено зокрема права вимоги ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ПАТ «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів Гемопласт», в тому числі за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-10 від 20.04.2010 року. 13.05.2020 року між ТОВ «КМ Інвестпроект» та ТОВ «Озон Інвестмент» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/13/05/2020/3, за умовами якого до ТОВ «Озон Інвестмент» перейшли права вимоги в тому числі за договором про мультивалютну кредитну лінію№1312м-10 від 20.04.2010 року. Відповідно до п.2.1., у відповідності до умов цього договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє право вимоги, а Новий кредитор набуває право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Як вбачається з п. 3.1.3. право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту укладання цього договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно його заборгованості за кредитним договором та зобов`язань Боржника, його майнових поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору та договорів забезпечення. Пунктом 5.1. передбачено, що з моменту переходу права вимоги до Нового кредитора відповідно до п. 3.1.3. цього Договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає за відповідним актом приймання-передачі документи, шо підтверджують Право вимоги. В пункті 6.3. сторони передбачили, що підписанням цього договору сторони погоджуються, що за своєю правовою природою цей договір є правочином з відступлення Первісним кредитором шляхом продажу права вимоги, визначеного у цьому договорі, Новому кредитору. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Ці обставини стали підставою для звернення ТОВ «Озон Інвестмент» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК, відповідно до частин 1, 2 якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною 1 статті 52 ГПК, за змістом якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). За змістом статей 512, 514 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувача. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Водночас у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК. В обґрунтування своїх заперечень проти задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником, АТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» вказувало те, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.01.2020 р. № 114 «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АТ «ВТБ Банк», АТ «ДЕЛЬТА БАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», АТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», на підставі ч.6 ст.12 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.6 розд.VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 №388, виконавча дирекція Фонду вирішила скасувати результати відкритих торгів, проведених 22.11.2019 (лоту № GL18N212456) з продажу пулу активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та дебіторської заборгованості. Крім того, посилаючись на господарську справу № 910/2009/20, скаржник стверджував, що наразі між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ТОВ ФК Інвестохіллс Веста існує спір щодо недійсності укладеного договору про відступлення, оскільки в межах цієї справи розглядається позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, а також застосування наслідків недійсності правочину. При цьому, скаржником повідомлено суд апеляційної інстанції, що в межах справи № 910/2009/20 прийнято до розгляду позов 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з продажу згаданого лоту та оформлених відповідними протоколами, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 із застосуванням наслідків його недійсності у визначений Фондом спосіб. З огляду на наявність справи № 910/2009/20, в якій підсумкове остаточне судове рішення ще не прийнято, скаржник вважав, що судом першої інстанції в порушення ст. 227 ГПК України безпідставно не було зупинено провадження у даній справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 910/2009/20. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 року зупинено апеляційне провадження у справі №916/33/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Федорченко А.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року до вирішення справи №910/2009/20. Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 по справі № 910/2009/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 21.01.2020 та застосування наслідків недійсності вказаного правочину - відмовлено. У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з продажу лоту № GL18N212456, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 та застосування наслідків недійсності такого договору відмовлено. Вказаними судовими рішеннями встановлено наступні обставини: «На виконання положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичній осіб", рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.10.2019 № 2548 було затверджено умови продажу пулу активів (майна) АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"), Приватного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та Приватного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), а саме встановлено кінцевий строк подання цінових пропозицій (до 22.11.2019 о 16:19 год.), дату проведення аукціону (22.11.2019 о 09:34 год.), початкову ціну продажу лоту (487 461 575, 99 грн), кількість кроків етапу зниження стартової вартості (80) і розмір гарантійного внеску (5 %, а саме 24 373 078,80 грн). До складу лоту № GL18N212456 (пул активів) увійшли права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та дебіторська заборгованість, а саме: - активи ПАТ "ВТБ Банк" дебіторська заборгованість за облігаціями відсотковими іменними (в кількості 229 795 шт), серія В, UA4000186902; - активи ПAT "Дельта Банк" права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання згідно договору № 02/07-К, згідно договору уступки - 11282895000 від 05.04.2007 та по договору - № 20 по відступленню - 11409550000(20) від 15.02.2008; - активи ПАТ "Фідобанк" права вимоги кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання у кількості 640 шт, дебіторська заборгованість та інші нараховані доходи (Прострочені нараховані доходи за РКО) у кількості 13 920 шт; - активи AT "Банк "Фінанси та Кредит" права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, кредитні договори № 1312м-10, № 1210м-01-07, № 1300-09, № 663м-01-07, № 1261-08, № 1281м-08. Згідно інформації, розміщеної на інтернет-сторінці Державного підприємства "Прозорро.Продажі" (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-10-09-000083-b), для участі в електронному аукціоні з продажу лоту № GL18N212456 зареєструвались наступні учасники: ТОВ "Фінансова оферта", ТОВ "Кредіт інвестмент груп, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Бізнесресурс - Україна". Електронний аукціон (торги) з продажу лоту № GL18N212456 із застосуванням електронної торгової системи (далі - ЕТС) складався з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції (голландський аукціон). За результатами проведеного електронного аукціону 22.11.2019 о 16:35:53 год. центральною базою даних (далі - ЦБД) було сформовано перший протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b, згідно з яким аукціон відбувся і його переможцем стало ТОВ "Бізнесресурс - Україна" із запропонованою ціною 304 000 000, 00 грн. Але, у подальшому ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не було здійснено повну оплату коштів за лот, що продавався, а тому 20.12.2019 о 18:02:45 год. ЦБД було сформовано другий протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b, відповідно до якого переможцем (з наступною по величині закритою ціновою пропозицією) було визначено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", яке запропоновало ціну 150 501 032, 00 грн. Далі, на підставі згаданого протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b 21.01.2020 між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено оспорюваний договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований в реєстрі за №

50. Згідно пункту 4 цього договору ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" сплатило на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" обумовлену суму грошових коштів. Так, відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). В свою чергу згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За приписами частин 1 та 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Позаяк станом на момент розгляду даної справи, будь-яких вірогідних доказів та/або заходів, щоб підтверджували повернення АТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошових коштів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в матеріалах справи не міститься, слід вважати, що укладення договору відступлення права вимоги відбулося правомірно. Крім цього, цей договір укладено у строк, що був передбачений протоколом електронного аукціону. Більше того, у зв`язку з тим, що станом на 21.01.2020 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" уклало договір про відступлення права вимоги лише з одним із банків, цього ж дня воно, а також ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Фідобанк" та ПAT "Дельта Банк" звернулись до Фонду з проханням продовжити строк оформлення лоту та укладання з відповідними банками договорів купівлі-продажу. Відповідно до інформації, що міститься на сайті https://prozorro.sale, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.01.2020 було продовжено строк на підписання договорів, який становить до 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів за лотом № GL18N212456. Водночас, того ж 22.01.2020 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 114, яким скасувала результати електронних торгів з продажу лоту № GL18N212456, що зазначені у протоколі електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019. З викладеного слідує, що виконавчою дирекцією Фонду 22.01.2020 було прийнято 2 протилежних за своєю сутністю рішення: 1) про продовження строку укладання договорів за лотом № GL18N212456 та 2) про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "ВТБ Банк", ПAT "Дельта Банк", ПАТ "Фідобанк" та AT "Банк "Фінанси та Кредит". В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/1935/20 (за позовом ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до Фонду, ПАТ "ВТБ Банк", ПAT "Дельта Банк", AT "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Фідобанк" про зобов`язання вчинити дії), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, рішення Фонду № 114 було визнано незаконним та скасовано. Крім того, вказаним рішенням було зобов`язано ПАТ "Фідобанк", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "ВТБ Банк" укласти з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договори відступлення прав вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22.11.2019 та зафіксовані протоколом № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019. У вказаному рішенні судом була установлена відсутність підстав для прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення №

114. Крім того, суд установив також, що в межах спірних торгів ТОВ "Фінансова Оферта", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп", які сплатили гарантійні внески, робили закриті цінові пропозиції та не мали змоги впливати на розмір ставки, а отже ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не мало можливості здійснювати дії, спрямовані на спотворення результатів аукціону. Таким чином, зважаючи на імперативні норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, доводи Позивача та Фонду про те, що несплата одним із учасників в даному випадку ТОВ "Бізнесресурс-Україна" гарантійного внеску для участі у спірному аукціоні (торгах) призвела до спотворення/викривлення результатів такого аукціону, не можуть братися до уваги, адже судовим рішенням у справі № 910/1935/20 підставність таких доводів вже спростована. Що ж стосується доводів про порушення Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" порядку допуску учасників до електронного аукціону (торгів), що призвело до порушення визначення переможця, то слід відмітити, що згідно Регламенту ЕТС метою проведення електронних торгів є забезпечення реалізації майна (активів) неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються на підставі частини другої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за найвищою вартістю у найкоротший строк. Відповідно до пункту 8.1. Регламенту ЕТС переможцем вважається учасник, який зробив ставку та/або найбільшу закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію протягом періоду проведення електронного аукціону до моменту його завершення, а у разі його дискваліфікації ETC у випадку невиконання переможцем будь-якої із вимог, встановлених пунктами 5.9.8. пункту 5.9 глави 5 та/або 7.21, 7.22 глави 7 цього Регламенту або у випадку виявлення банком не відповідності інформації (документів), наданої переможцем згідно з підпунктом 5.9.8 пункту 5.9 глави 5 Регламенту, інформації, яка надається ним для укладання договору (-ів) купівлі-продажу/відступлення права вимоги, або фактичній інформації про нього, яка стала відомою банку або оператору, виключно учасник з наступною по величині закритою ціновою пропозицією, а при однакових закритих цінових пропозиціях кількох учасників - той із них, хто подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє ETC, або учасник, який зробив ставку за умови надання таким учасником згоди на очікування. З обставин цього спору убачається, що три учасники аукціону - ТОВ "Бізнесресурс - Україна", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Кредіт інвестмент груп" робили закриті цінові пропозиції та не мали змоги впливати на розмір ставки, а тому ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не мало жодної можливості здійснювати дії, спрямовані на спотворення результатів аукціону. Так само безпідставними є і аргументи заявників про те, що під час перебігу електронного аукціону (торгів) оператором та ТОВ "Бізнесресурс-Україна" були порушені положення Закону України "Про захист економічної конкуренції", адже жодних доказів такого порушення матеріали справи не містять. Аукціон, переможцем якого стало ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відбувся з дотримання норм вищевказаного закону, у зв`язку з тим, що учасниками аукціону були чотири юридичні особи, які не є пов`язаними між собою особами; учасники аукціону не є пов`язаними особами з ТБ "Універсальна товарно-сировинна біржа"; учасники аукціону не були обмежені у можливості зробити закриту ставку; допущення учасника через технічну помилку не впливає на результат аукціону; саме Фонд, як замовник здійснює визначення оператора, який здійснює організацію такого аукціону, а тому, жоден із учасників не має можливості здійснювати вплив на організацію таких торгів. Окремо варто відмітити і те, що процедурні порушення, допущенні іншими особами у процесі організації електронного аукціону не можуть впливати на законні права та інтереси переможця аукціону, який у законний спосіб виконав усі вимоги Цивільного кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення № 388 та Регламенту ETC, оплативши гарантійний внесок, оплативши ціну договору та уклавши у строки договір відступлення права вимог. Крім цього слід врахувати і те, що Позивачем не надано належних доказів до своєї позовної заяви, які б підтвердили, що активи банків, які реалізовувались на даному електронному аукціоні, могли бути продані за більшу ціну ніж запропонувало ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Враховуючи викладене вище, раціонально дійти висновку про те, що у даному випадку відсутні підстави для застосування положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, з якими обумовлюється можливість визнання недійсним спірного договору та відповідно й застосування наслідків його недійсності, позаяк Позивачем при зверненні до суду з даним позовом, не було доведено обставин, з посиланням на вірогідні засоби доказування порушення встановлених законодавством правил проведення відкритих торгів на підставі яких був укладений спірний договір. У свою чергу й Фондом також не наведено беззаперечних підстав з посиланням на належні та допустимі засоби доказування, з якими Закон пов`язує можливість визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з продажу лоту № GL18N212456». За наслідками перегляду зазначених судових рішень в касаційному порядку, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 31.05.2022 закрив касаційне провадження у справі № 910/2009/20 за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 02 червня 2021 року. Закриваючи провадження за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" колегія суддів Верховного Суду виходила із того, що цитування у касаційній скарзі норм законодавства та наведення постанов Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а тому вказане (відповідно) не дає Верховного Суду підстав для розгляду поданих скарг по суті. Колегія суддів вважала доцільним також зауважити, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997). Як вказала об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб. Отже, вказані судові рішення набрали законної сили. Відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Отже, договір відступлення права вимоги, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 21.01.2020 є чинним, недійсним не визнаний. Будь-яких обставин визнання зазначеного договору недійсним у визначеному законом порядку судом апеляційної інстанції встановлено не було й таких обставин у процесі вирішення зави про заміну сторони у виконавчому провадженні не доведено і ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тому за обґрунтованим висновком суду вчинений між сторонами правочин про відступлення права вимоги є правомірним і таким, що породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Колегія суддів з посиланням на положення статті 204 ЦК зауважує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, за встановлених у справі обставин, суд попередньої інстанції дійшов правомірного висновку, що договір про відступлення права вимоги від 21.01.2020 та вчинені після його виконання дії є достатньою правовою підставою відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 334 ГПК для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у даній справі. Враховуючи умови укладеного договору про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 та п.1 додатку №1 до вказаного договору (Реєстру кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за якими договорами) ТОВ «КМ Інвестпроект», передав у власність ТОВ «Озон Інвестмент» право вимоги до боржника та майнові права, які виникли зокрема за кредитним договором №1312м-01 від 20.04.2010. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що факт правонаступництва ТОВ «Озон Інвестмент» щодо заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні за договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-01 від 20.04.2010 підтверджується змістом укладеного правочину - договором про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 в обсязі переданих прав вимоги та майнових прав. Таким чином, відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов`язанні через продаж права вимоги у відповідності до ст.ст.512, 655 Цивільного кодексу України, що дає правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) його правонаступником. З огляду на встановлені обставини, ТОВ «Озон Інвестмент» набуло у день укладення договору про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 прав кредитора за договором про мультивалютну кредитну лінію №1312м-01 від 20.04.2010 в межах обсягу переданих йому прав. Будь-яких обставин визнання зазначеного договору про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 недійсним у визначеному законом порядку судом апеляційної інстанції не встановлено, таких обставин у процесі вирішення зави про заміну сторони у виконавчому провадженні не доведено і скаржником, а тому з огляду на вищенаведене вчинений між сторонами правочин про відступлення права вимоги є правомірним і таким, що породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, за встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що договір про відступлення прав вимоги від 13.05.2020 та вчинені на його виконання дії є достатньою правовою підставою відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 334 ГПК для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі. Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом оцінки рішенню виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.01.2020 № 114 про скасування результатів торгів за лотом № GL18N212456 та обставинам впливу цього факту на можливість здійснення заміни стягувача у даній справі відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на таке. Скаржник стверджує, що у зв`язку з істотними порушеннями вимог Регламенту ЕТС та Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідується, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 388, результати торгів з продажу лоту № GL18N212456, що зазначені в протоколі електронного аукціону від 20.12.2019 № UA-EA-2019-10-09-000083-b, було скасовано рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.01.2020 №

114. Колегія суддів зауважує про наявність матеріально-правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва, оскільки станом на час постановлення оскаржуваної ухвали та її апеляційного перегляду договір про відступлення права вимоги, який відповідно до чинного законодавства саме і є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, не визнано недійсним, отже, такий правочин, за встановлених у справі фактичних обставин, є достатньою правовою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні. Разом із тим необхідно зазначити, що обставини стосовно порушень, допущених при проведенні аукціону, на які посилається скаржник, мають оцінюватися судом під час вирішення спору про недійсність договору відступлення від 21.01.2020, укладеного за результатами цих торгів, а не на стадії виконання судового рішення у цій справі. Що і було зроблено судами різних інстанцій під час розгляду справи № 910/2009/20. Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/1935/20, що набрало законної сили, зокрема, визнано незаконним і скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.01.2020 № 184 про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22.11.2019, та зафіксовано у протоколі № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019. Отже, твердження скаржника про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі є безпідставними. При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення судом першої інстанції положень статті 227 ГПК та не задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 910/2009/20, фактично не призвели до постановлення судом першої інстанції правильної за своїм змістом ухвали. Крім того, судом апеляційної інстанції було зупинено провадження у даній справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 910/2009/20. Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2481 грн. покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 253, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Федорченко А.В. залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2020 року у справі №916/33/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28.07.2022. Головуючий суддя А.І. Ярош Судді Г.І. Діброва Н.М. Принцевська