Постанова Київський апеляційний суд № 367/8872/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/8872/21 Головуючий у 1 інстанції: Линник В.Я. Провадження № 22-ц/824/7089/2022 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Гуля В.В., Верланова С.М., секретар Шевченко Т.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Тараскіної Катерини Олександрівни, яка діє від імені та інтересах приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»,- в с т а н о в и в: В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В., стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (далі - ТОВ «ФК «Гефест»). Зазначила, що 04.11.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Рибчинським О.В. було відкрито виконавче провадження №67392188 по примусовому виконанню виданого Ірпінським міським судом Київської області виконавчого листа від 20.08.2020р. по справі №367/4970/13-ц про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Авістар» коштів. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.08.2021р. було замінено стягувача з ТОВ «ФК «Авістар» на ТОВ «ФК «Гефест». 04.11.2021р. в межах виконавчого провадження приватним виконавцем були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконав, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника. Згідно постанови приватного виконавця АТ КБ «ПРИВАТБАНК» був арештований її рахунок, який використовується виключно для зарахування заробітної плати IBAN № НОМЕР_1 . 09.11.2021р. її адвокат подав приватному виконавцеві Рибчинському О.В. заяву про зняття арешту з рахунку у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який використовується виключно для одержання заробітної плати із наданням інформації з банка на підтвердження вказаних відомостей. В телефонній розмові 10.11.2021р. приватний виконавець Рибчинський О.В. повідомив, що не зніматиме жодного арешту з її рахунку та продовжить звертати стягнення на кошти, які надходять на вказаний рахунок. Посилаючись на порушення приватним виконавцем Рибчинським О.В. ряду норм ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо прийняття до виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого листа від 20.08.2020р. по справі №367/4970/13-ц, виданого Ірпінським міським судом Київської області, про стягнення з неї коштів на користь ТОВ «ФК «Авістар» та скасувати постанову приватного виконавця Рибчинського О.В. від 04.11.2021р. про відкриття виконавчого провадження №67392188; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з її рахунку відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 та зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з її рахунку IBAN № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». УхвалоюІрпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 . В іншій частині скарги відмовлено. В апеляційній скарзі представник приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. просить скасувати ухвалу суду частково та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Зазначає, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен зазначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Рахунок IBAN № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю та втратили свій цільовий статус як заробітна плата. Відтак, у суду були відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з її рахунку, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 . В апеляційній інстанції представник приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В судове засідання ОСОБА_1 і представник ТОВ "ФА "Гефест" не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність. Вислухавши пояснення представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі виданого 20 серпня 2020 року Ірпінським міським судом Київської області виконавчого листа №367/4970/13-ц 04 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Рибчинським О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67392188 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гефест» заборгованості за кредитним договором від 10 травня 2006 року в розмірі 3830382,30 грн. та судових витрат в розмірі 1380,00 грн. (а.с. 11). Також 04 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Рибчинським О.В. була винесена постанова про арешт коштів боржника (а.с. 99-100). 09 листопада 2021 року представником ОСОБА_1 подала до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. заяву про зняття арешту з рахунку, що використовується для зарахування заробітної плат, до якої додано виписку по картці НОМЕР_3 з якої вбачається, що ОСОБА_1 на вказану картку отримує заробітну плату (а.с. 127-130). Листом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинським О.В. у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зняття арешту із рахунку відмовлено через відсутність підстав. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 та визнав протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 . Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець виконавчого округу Київської області Рибчинський О.В. протиправно не зняв арешт з рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» IBAN № НОМЕР_2 , а тому є підстави для визнання таких дій протиправними. Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до п. 2, п. 5 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VIII) заходами примусового виконання рішень, зокрема є: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника та інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Як передбачено п. 6, п. 7, п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону N 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Статтею 56 Закону N 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону N 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено Законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону N 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону N 1404-VIII. Виконавець також може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону N 1404-VIII). Аналогічні висновки були викладені в постанові Верховного Суду від 03лютого 2021 року № 756/1927/15-ц. Крім того, Верховний Суд зазначив, що кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, заробітної плати, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що рахунок відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» IBAN № НОМЕР_2 , має спеціальний режим використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яке нормами статті 52 Закону N 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, виконав постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. про накладення арешту на кошти ОСОБА_1 на рахунку IBAN № НОМЕР_2 , що також свідчить про те, що вказаний рахунок та кошти на ньому не є такими, на які законом заборонено накладення арешту та звернення стягнення. Відповідно, кошти, зараховані на рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» IBAN № НОМЕР_2 , та зберігаються на ньому, після зарахування на рахунок ОСОБА_1 втратили свій цільовий статус як заробітна плата та по суті є її накопиченнями, на які, так само як і на накопичення в готівці, може бути накладено арешт та звернуто стягнення. Статтею 129 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 . В своїй ухвалі суд першої інстанції послався на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19. Разом з тим, викладені у вказаній постанові висновки не є релевантним, оскільки правовідносини у наведеній справі стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця - боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України. Колегія суддів також враховує, що ЦПК України не передбачає можливість визнання протиправною бездіяльність виконавця без зобов`язання усунути допущені порушення. Разом з тим, як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 08 грудня 2021 приватним виконавцем було скасовано вказаний арешт. Таким чином, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року підлягає скасуванню в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнанняпротиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського О.В. щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 , з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні таких вимог скарги. В іншій частині ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року не оскаржена та підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Тараскіної Катерини Олександрівни, яка діє від імені та інтересах приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича, задовольнити. Скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 , та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Рибчинського Олександра Володимировича щодо незняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», IBAN № НОМЕР_2 . В іншій частині ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 липня 2022 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Гуль В.В. Верланов С.М.