Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/245/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/245/21 Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А. Суддя-доповідач: Сушко О.О. 25 липня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 23070,32 грн. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач за відповідачем рахує податковий борг в сумі 23070,32 грн., який на його думку виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі податкових повідомлень рішень від 15.03.2018 №0040182/1302-2209 на суму 14585,60 грн., від 13.05.2019 №0019629-5306-2209 на суму 8484,72 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслано на адресу відповідача, однак було повернуто контролюючому органу з відміткою поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Як встановлено з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.03.2018 №0040182/1302-2209 на суму 14585,60 грн., від 13.05.2019 №0019629-5306-2209 на суму 8484,72 грн. та податкова вимога форми «Ф» від 08.10.2018 №318-53 на суму податкового боргу платника податків станом на 08.10.2018 року в розмірі 14585,60 грн. направлялись позивачем рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак були повернуті з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання". З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді від 13.01.2021 на запит суду першої інстанції місце проживання відповідача було зареєстрована за вказаною вище адресою до 16.01.2018, і тому зазначені повідомлення позивача направлялись за неналежним місцем. А отже, судова колегія не може розцінювати долучені до матеріалів справи копії конвертів і довідок про причини повернення поштового відправлення як належні та достовірні докази вчинення позивачем дій, спрямованих на узгодження суми податкового боргу, оскільки останні не відповідають вимогам ст.ст. 73, 75 КАС України щодо належності та достовірності доказів. Наведені обставини у своїй сукупності, дають підстави для висновку про недотримання контролюючим органом вимог статті 42 ПК України щодо направлення/вручення платнику податків документа. Слід наголосити, що у спірних відносинах саме на позивача покладено обов`язок з доказування правомірності заявлених позовних вимог. Разом з тим, процес стягнення податкового боргу передбачає неухильне дотримання податковим органом визначених Податковим кодексом України формальних процедур, які, зокрема, включають належне оформлення та направлення податкової вимоги. Беручи до уваги викладене, позивач як суб`єкт владних повноважень не довів факту надсилання відповідачу податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги з дотриманням вимог чинного податкового законодавства, що є необхідними та обов`язковими умовами для прийняття судом рішення про стягнення з платника податків податкового боргу. Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.