Постанова КГС ВС № 914/100/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2022 року м. Київ cправа № 914/100/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В. учасники справи: боржник - ОСОБА_1 , не з`явився, арбітражний керуючий - Богач Степан Степанович, не з`явився кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк", представник кредитора - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon") кредитор - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб", кредитор - Публічного акціонерного товариства "Готель Україна" розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon") касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у складі колегії суддів: Желіка М.Б., (головуючий), Галушко Н.А., Кордюк Г.Т., у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; далі - ОСОБА_1 , боржник) звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2. Ухвалою суду від 31.01.2020 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання суду; зобов`язано заявника надати оригінал квитанції № 46 від 24.01.2020 на суму 31 530,00 грн. про авансування винагороди арбітражного керуючого, оригінали документів доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні), а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процесуальні питання. 3. 12.02.2020 визначений автоматизованою системою арбітражний керуючий Богач С.С. подав заяву про згоду на участь у справі. 4. 13.02.2020 на адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого Іващука В.А. з додатками про згоду на участь у справі.

5. У попередньому засіданні 27.05.2020 судом розглянуто наступні заяви з грошовими вимогами до боржника: - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб" (далі - ТОВ "Волиньторгхліб") на суму 3 649 204,00 грн., вимоги визнано повністю, про що винесено відповідну ухвалу; - Приватного акціонерного товариства "Готель Україна" (далі - ПАТ "Готель Україна") на суму 17 544 656,00 грн., вимоги визнано повністю, про що винесено відповідну ухвалу; - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", банк) на суму 105 729 809,33 грн., вимоги визнано повністю, про що винесено відповідну ухвалу.

6. Ухвалою місцевого суду від 27.05.2020 визначено розмір та перелік визнаних вимог кредиторів на загальну суму 126 923 669,33 грн.; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів.

7. Розгляд справи неодноразово відкладався Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

8. Від Акціонерного товариства "Укрексімбанк" до місцевого суду 16.03.2021 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

9. Постановою від 25.05.2021 Господарський суд Львівської області: ОСОБА_1 визнано банкрутом, введено процедуру погашення боргів боржника; керуючим реалізацією майна у справі призначити арбітражного керуючого Богача С.С.; вирішено інші процесуальні питання. У задоволенні клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття провадження у справі від 16.03.2021 (вх. № 6078/21) суд відмовив. 9.1. Надаючи оцінку звіту керуючого реструктуризацією від 12.05.2020 за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника, суд зазначив, що при перевірці декларацій боржника за 2017-2019 роки керуючим реструктуризації встановлено відповідність таких декларацій вимогам частини п`ятої статті 116 КУзПБ. 9.2. Також суд зауважив, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення боржника керуючим реструктуризацією щодо надання боржником неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї. Водночас місцевий суд звернув увагу, що зауваження до декларацій виникли під час зборів кредиторів, які відбулись 12.03.2021, після чого боржником 16.03.2021 подано до суду виправлені декларації. 9.3. З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ та відмовив у задоволенні клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття провадження у справі від 16.03.2021 (вх. № 6078/21). 9.4. Місцевим судом встановлено, що провадження у справі відкрито 19.02.2020. Разом з тим, станом на 25.05.2021 (дату проведення підсумкового судового засідання) суду не було подано схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника. 9.5. Суд встановив, що між банком та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 86707С40 від 08.11.2007 зі змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір № 86707С40), на виконання пунктів 2.1, 2.2 якого АТ "Укрексімбанк" надав боржнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 682 000 доларів США з кінцевою датою погашення 04.10.2010, а боржник зобов`язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки 10,75% річних. 9.6. Також судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором боржником передано у заставу право вимоги коштів з депозитних рахунків (згідно договорів застави № 86707242 від 08.11.2007, № 86707243 від 12.11.2007, № 86707244 від 12.11.2007, № 86707245 від 13.11.2007). Крім того, суд встановив, що 18.02.2011 АТ "Укрексімбанк" здійснено договірне списання коштів з депозитних рахунків позичальника на суму 4 000 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором; 31.01.2013 направлено в рахунок погашення заборгованості кошти на суму 57 039,89 грн., що надійшли від державної виконавчої служби; 17.02.2016 направлено в рахунок погашення заборгованості кошти на суму 2 599,84 грн., що надійшли від боржника. 9.7. Місцевим судом не встановлено наявності у боржника нерухомого майна, однак встановлено, що боржник є власником акцій ПрАТ "Капітал-Волинь" в кількості 37 624 400 штук (номінальною вартістю 9 406 100,00 грн.), які знаходяться в стані зупиненого обігу, що вбачається з відповідних Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.02.2018 за № 113 "Про зупинення обігу цінних паперів ПрАТ "Капітал-Волинь" та Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.02.2018 № 112 "Про включення ПрАТ "Капітал-Волинь" до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності". 9.8. Суд зазначив, що пасив значно перевищує актив боржника, боржник не має доходів, які могли б дозволили погасити борги в повному обсязі; загальний розмір визнаних судом вимог кредиторів відповідно до ухвали суду від 27.05.2020 у справі № 914/100/20 становить 126 923 669,33 грн. Крім того, суд зауважив, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника. 9.9. Врахувавши, що зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені КУзПБ строки не прийнято, а також те, що у боржника відсутні майнові активи для задоволення вимог кредитора, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання фізичної особу ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. 9.10. Враховуючи, що заперечень щодо кандидатури арбітражного керуючого Богача С.С., а також скарг на дії арбітражного керуючого під час процедури реструктуризації боргів не надходило, суд призначив керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Богача С.С. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

10. Постановою від 08.12.2021 Західний апеляційний господарський суд вимоги апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк" (вх. № 01-05/2227/21 від 01.07.2021) задовольнив, постанову Господарського суду Львівської області від 25.05.2021 скасував; прийняв нове рішення, яким задовольнив клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття провадження у справі; закрив провадження у справі № 914/100/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 2 270,00 грн. поклав на боржника; стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" 2 270,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (том 9, а. с. 143 - 162). 10.1. Апеляційний суд, аналізуючи кредиторські вимоги до боржника, встановив, що: - борг перед ПрАТ "Готель Україна" на суму 17 540 452,00 грн. виник на підставі договору позики від 15.02.2011 № 1/2011. При цьому, як використовувались зазначені кошти не встановлено, оскільки 2011 рік не охоплений періодом декларування; - борг перед ТзОВ "Волиньторгхліб" на суму 3 645 000,00 грн. виник на підставі договору позики від 15.09.2011 № 15/09-11, кошти надані у 2011-2012 році, однак як використовувались кошти не встановлено, оскільки 2011 рік не охоплений періодом декларування; - борг перед АТ "Укрексімбанк" на суму 105 729 809,33 грн. виник на підставі кредитного договору № 86707С40 від 08.11.2007 та підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011 у справі № 2-1353/11. Крім того, на підставі кредитного договору № 86908К5 від 06.06.2008 боржник виступав як поручитель зобов`язань ТзОВ "Готельний комплекс "Волинь" відповідно до договору поруки № 86908Р2 від 06.06.2008, що підтверджено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2012 у справі № 2/0308/2510/2012. 10.2. З посиланням на відомості, наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, суд зазначив, що кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ "Готель Україна" та ТзОВ "Волиньторгхліб" є мати боржника, засновниками ТзОВ "Волиньторгхліб" є син боржника та ТзОВ "Алф Капітал", юридичною особою, через яку здійснюється опосередкований вплив на кредиторів є ТзОВ "Алф Капітал". З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що кредитори боржника ПрАТ "Готель Україна" та ТзОВ "Волиньторгхліб" є заінтересованими особами щодо боржника у розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ. 10.3. Здійснивши аналіз наданих боржником суду додаткових пояснень, апеляційний суд дійшов висновку, що при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник надав неповні відомості щодо майна, наявного у членів сім`ї боржника, а керуючий реструктуризацією не проаналізував декларації боржника на наявність недоліків та не повідомив суд, боржника та кредиторів про їх наявність. 10.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини подання боржником недостовірної чи неповної інформації встановлено на зборах кредиторів 12.03.2021, а боржник подав виправлені декларації у строк протягом 4 днів з дня прийняття рішення зборами комітету кредиторів про закриття провадження у справі. Також суд зауважив, що 16.03.2021 боржник подав виправлені декларації за 2017 та 2018 роки, декларація за 2019 рік подана невиправленою. Разом з тим, аналіз поданої скаржником інформації дає підстави для висновку про те, що боржник не усунув недоліки у деклараціях про майно та доходи членів його сім`ї. 10.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент відчуження житлових будинків на підставі договорів дарування від 04.05.2011 № 1153 та № 1162 від 04.05.2011 (на користь сина та доньки боржника) тривав розгляд цивільної справи щодо стягнення з боржника на користь банку кредитної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що відчуження нерухомого майна боржника під час позовного провадження про стягнення заборгованості свідчить про мету ухилення від виконання вимог кредиторів. 10.6. Суд зазначив про необґрунтованість доводів боржника щодо достатності коштів станом на 2011 рік для погашення заборгованості на суму 16 488 165 грн., оскільки заборгованість перед банком станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не була погашена. 10.7. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття провадження у справі на підставі пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, поданого на виконання рішення зборів кредиторів від 12.03.2021. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. ОСОБА_1 24.12.2021 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 914/100/20.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/100/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022.

13. Розгляд справи неодноразово відкладався.

14. Ухвалою від 14.06.2022 Верховний Суд розгляд касаційної скарги касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 914/100/20 відклав на 30.06.2022, 0 16:15.

15. Від представника АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник банку просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржувану постанову залишити без змін.

16. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд розглянув справу № 914/100/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )

17. Скаржник доводив, що виявлення у декларації про майновий стан боржника неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не є підставою для закриття провадження у справі за умови, що такі недоліки усунуто шляхом надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що боржником добровільно подано до Господарського суду Львівської області, кредитору AT "Укрексімбанк" та арбітражному керуючому додаткові пояснення щодо доходів членів сім`ї боржника. 17.1. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 903/6/21, скаржник аргументував, що без зазначення учасником у справі про неплатоспроможність обставин, що вказують на придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження і встановлення цих обставин судом на підставі наданих у справі доказів, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ..

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 17 - 17.1. описової частини цієї постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи є постанова апеляційного суду, якою суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та закрив провадження у справі на підставі пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ. Отже, предметом касаційного розгляду є дотримання порядку закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі вимог пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, а також повнота з`ясування судами попередніх інстанцій обставин та дослідження і оцінка доказів. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує таке.

22. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

23. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

24. Частиною першою статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

25. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 КУзПБ. При цьому, тлумачення частини другої статті 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації дає підстави для таких висновків: - з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним; - для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині другій статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи; - наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

26. Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи встановлені статтями 116, 120 КУзПБ, за змістом яких визначено порядок дій та перелік документів і відомостей, необхідних для подання заявником при зверненні до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а також містить наслідки відкриття провадження як безпосередньо для боржника, так і для його кредиторів.

27. Аналіз положень статті 116 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що заявник повинен додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність декларації про майновий стан боржника за три роки (кожен окремо), які передували зверненню заявника до суду з відповідною заявою. Така декларація подається за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, та повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.

28. Верховний Суд звертає увагу, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

29. Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що у кожному конкретному випадку судом повинні бути встановлені достатні обставини, які підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

30. Відповідно до частини першої статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

31. При цьому, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20, від 26.05.2022 у справі №922/1426/21.

32. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що також зобов`язує суд повно та всебічно досліджувати обставини щодо виникнення та розвитку правовідносин сторін, а також надавати відповідь по усіх питаннях, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

33. На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою судового провадження. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства можливість забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

34. Так, відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, встановлення судом обставин щодо надання боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації та ненадання суду виправленої декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, є підставою для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи. 34.1. Аналіз зазначеної норми КУзПБ дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях, поданих боржником, неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. Якщо боржник не використає надане йому право усунути виявлені за наслідками перевірки арбітражним керуючим недоліки поданих боржником декларацій, то наступають наслідки, визначені пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

35. Крім того, пунктом 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ передбачено можливість прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. 35.1. Аналіз зазначеного положення КУзПБ свідчить, що для застосування передбаченої пунктом 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність таких умов: - клопотання зборів кредиторів, сторони у справі або ініціатива суду; - наявність встановленого факту, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї; - наявність встановленого факту придбання майна за кошти боржника та/або реєстрація такого майна на іншого члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. 35.2. Водночас Кодекс України з процедур банкрутства прямо не регулює порядок доведення того, що боржник та/або члени його сім`ї придбали майно для членів сім`ї боржника за кошти боржника та/або здійснили реєстрацію майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, оскільки Закон не визначає ні орієнтовного, ні вичерпного переліку обставин, що підлягають встановленню та доведенню, а також не визначає докази або способи/засоби доведення відповідних обставин, а тому оцінка таких доказів має бути здійснена судом при розгляді відповідного питання за правилами, передбаченими ГПК України. 35.3. Отже, враховуючи положення частини третьої статті 13, частини першої статті 74, статті 76 - 77 ГПК України, у випадку подання відповідного клопотання зборами кредиторів або стороною у справі, таке клопотання повинно бути обґрунтованим, містити належні та допустимі докази на підтвердження не лише придбання майна за кошти боржника та/або реєстрації такого майна на іншого члена сім`ї, але і на підтвердження здійснення такого придбання/реєстрації з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. 35.4. Тобто положення пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ хоча і не встановлюють передумов для застосування цієї норми (наприклад, визнання в установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання майна членами сім`ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на члена сім`ї тощо), водночас не звільняють від необхідності доведення мети вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім`ї) - ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. 35.5. Відтак, без встановлення обставин, які підтверджують придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження наданих учасниками провадження у справі про неплатоспроможність доказів, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ. Такий висновок узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 903/6/21. 35.6. Крім того, закриття провадження у справі за ініціативою суду на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ повинно здійснюватися з урахуванням положень статті 86 ГПК України, оскільки окрім оцінки доводів учасників провадження у справі про неплатоспроможність, суд зобов`язаний повно, об`єктивно та безпосередньо дослідити наявні у справі докази і надати оцінку встановленим обставинам у їх сукупності. Саме після такого аналізу доводів усіх учасників та наявних у матеріалах справи доказів, суд може дійти висновку, що майно членів сім`ї боржника придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

36. Зазначене також дає підстави для висновку, що як на боржника, так і на учасників у справі про неплатоспроможність, покладено обов`язок надання повної, достовірної та обґрунтованої інформації, а також надання відповідних доказів на підтвердження власних доводів та заперечень, оскільки реалізація принципу судового контролю у процедурах банкрутства шляхом закриття судом провадження у справі на підставі пунктів 1 - 4 частини сьомої статті 123 КУзПБ може призвести до негативних наслідків як для боржника (у вигляді обмеження його права на доступ до процедур банкрутства з метою відновлення платоспроможності, списання боргів тощо), так і для інших учасників у справі про неплатоспроможність (у зв`язку з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги через застосування процедур, передбачених КУзПБ). Щодо суті касаційної скарги Здійснивши розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

37. Як вбачається з матеріалів справи та змісту постанови місцевого суду від 25.05.2021, зазначена постанова була прийнята за результатами розгляду поданого 05.08.2020 керуючим реструктуризацією клопотання про ухвалення постанови про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів, а також поданого 16.03.2021 від АТ "Укрексімбанк" за вх. № 6078/21 клопотання про закриття провадження у справі, яке було підтримане представником банку у судовому засіданні 25.05.2021.

38. При цьому, зі змісту клопотання та доводів, зазначених у судовому засіданні представником заявника, вбачається, що підставами для закриття провадження представник банку визначив: 1) зазначення боржником неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї (пункт 1 частини 7 статті 123 КУзПБ); 2) наявність підстав уважати, що майно членів сім`ї боржника придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами (пункт 2 частини 7 статті 123 КУзПБ). 38.1. Отже, фактично АТ "Укрексімбанк" виділено дві підстави для закриття провадження у цій справі, передбачені пунктами 1 та 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

39. Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що суд відмовив у закритті провадження на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, оскільки законодавцем передбачено ймовірність ненадання боржником інформації про майновий стан членів його сім`ї; Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає реалізацію майна членів сім`ї боржника; зауваження до декларацій виникли не за наслідками перевірки керуючим реалізацією поданих боржником декларацій, а під час зборів кредиторів, які відбулись 12.03.2021, після чого боржником 16.03.2021 подано до суду виправлені декларації. 39.1. Разом з тим, зі змісту рішення місцевого суду вбачається, що місцевим судом не надано оцінку доводам представника Банку в частині необхідності закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, висновків щодо можливості застосування чи відмови у застосуванні зазначеного положення, обґрунтування щодо відмови у його застосуванні постанова місцевого суду не містить. З огляду на зазначене місцевий суд дійшов передчасного висновку про можливість визнати боржника - ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, оскільки рішення в цій частині не відповідає вимогам, встановленим положеннями статей 236, 238 ГПК України.

40. Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ. 40.1. При цьому, аналіз встановлених судом обставин та зазначене судом обґрунтування дають підстави для висновку про те, що, задовольняючи клопотання банку в частині закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, апеляційний суд виходив з двох встановлених обставин - наявності заборгованості та встановленого факту відчуження майна. 40.2. Разом з тим, як місцевий, так в подальшому і апеляційний суди, обставини укладення такого договору, його дійсність/недійсність, наявність/відсутність обставин оскарження дійсності такого договору та можливості такого оскарження станом на момент розгляду справи про неплатоспроможність, щодо наявності/відсутності обтяжень відчуженого майна боржника, походження коштів, за які була придбана така нерухомість боржником, вартість такого майна та можливість/неможливість його повернення у право власності боржника, а також наслідки повернення такого майна у власність боржника тощо - не досліджували. 40.3. Верховний Суд звертає увагу, що пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ не визначає правил дії в часі статті 116, пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ та не встановлює темпоральних критеріїв її застосування. Тому при застосуванні статті 116, пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі, суть якого полягає в тому, що новий закон регулює правовідносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 40.4. Тобто, апеляційний суд правильно зазначив, що пункт 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ не визначає, що встановлення фактів ухилення від виконання боргу перед кредиторами обмежується періодом декларування. Разом з тим, дослідження таких обставин повинно здійснюватися з урахуванням загальновизнаних принципів цивільного матеріального права в частині оцінки обставин виникнення правочинів та виконання на їх підставі зобов`язань боржником. Крім того, встановлений законодавцем обов`язок подавати боржником декларації за три роки, що передують поданню заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, фактично узгоджується із встановленою Цивільним кодексом України загальною позовною давністю. Водночас, обґрунтованість та аналіз правочинів судом, які були вчинені за межами встановленого законодавцем періоду подання декларацій, можуть об`єктивно ставитись під сумнів з огляду на час, що минув з моменту вчинення правочину, складність збору доказів на підтвердження відповідних обставин та з метою встановлення фактів, які мають значення для вирішення справи. 40.5. Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що судом встановлено наявність доказів (рішення суду, в якому було встановлено такі факти, покази свідків тощо ), які окремо або у своїй сукупності прямо підтверджують наявність у боржника мети ухилитися від погашення боргу перед кредиторами. Відтак, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ та закриття провадження у справі про неплатоспроможність. З огляду на зазначене, Верховний Суд також вважає обґрунтованими доводи скаржника про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №903/6/21.

41. Зі змісту прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень вбачається, що 21.05.2020 керуючий реструктуризацією подав клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про результати перевірки декларації боржника та доказів направлення звіту кредиторам та боржнику. У звіті про результати перевірки декларації боржника вказано, що при перевірці декларації ОСОБА_1 керуючим реструктуризації встановлено відповідність поданих боржником за 2017 - 2019 роки декларацій вимогам статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Відомостей про зазначення боржником у деклараціях неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, а також про необхідність виправлення такої інформації, зазначений звіт не містить (том 6, а. с. 2 - 3). 41.2. Також з матеріалів справи вбачається, що 05.08.2020 керуючим реструктуризацією подано через канцелярію суду клопотання про ухвалення постанови про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів, а також просив призначити керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Богача С.С.; 08.07.2020 були проведені збори кредиторів боржника (брали участь представники боржника, АТ "Укрексімбанк", ТОВ "Волиньторгхліб", ПрАТ "Готель Україна", арбітражний керуючий Богач С.С.), за результатами яких складено протокол зборів кредиторів у справі про банкрутство у справі №914/100/20 08.07.2020, у якому відсутні відомості чи зауваження щодо зазначення неповних (недостовірних) відомостей у деклараціях, та необхідності їх виправлення боржником (том 6, а. с. 53). 41.3. З матеріалів справи також вбачається, що скаржником неодноразово (26.01.2021, 26.02.2021, 16.03.2021, 07.04.2021) надавались уточнення та письмові пояснення разом з доказами щодо походження майна членів сім`ї, доходів тощо. 41.4. Апеляційний суд вірно зазначив, що саме на керуючого реструктуризацією покладено обов`язок перевірки декларації боржника, оформлення висновків за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язкового повідомлення боржнику про необхідність виправити наявні у декларації недоліки у встановлений законом строк. 41.5. Разом з тим, апеляційним судом не враховано, що нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, тому з урахуванням положень 74, 76-77, 86 ГПК України, зазначена в них інформація, а також додані боржником до виправлених декларацій пояснення та докази, підлягають оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду 01.09.2021 у справі № 917/2088/19, від 25.05.2021 у справі №904/1454/20. 41.5. Також апеляційний суд не врахував обставини щодо наявності/відсутності зауважень до декларацій керуючого реструктуризацією та подальші дії (поведінку) боржника, причини неврахування таких обставин у оскаржуваній постанові не зазначив. 41.6. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла передчасного висновку про наявність підстав для застосування пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам, передбаченим положеннями статей 236, 238 ГПК України.

42. Верховний Суд звертає увагу, що передумовою введення у справі про неплатоспроможність процедури погашення боргів боржника та визнання його банкрутом є з`ясування наявності такої обов`язкової умови як ознаки неплатоспроможності боржника. 42.1. Боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Тобто підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника. 42.2. Тому "неплатоспроможність" є саме тією ознакою, яка може свідчити про наявність підстав для застосування до боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) судових процедур визначених КУзПБ, а її відсутність свідчить про відсутність таких підстав, в тому числі переходу до судової процедури погашення боргів боржника та визнання його банкрутом. У свою чергу відсутність ознак неплатоспроможності зумовлює виникнення обставин неможливості подальшого здійснення судового розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

43. З матеріалів справи вбачається та місцевим судом встановлено, що пасив значно перевищує актив боржника, боржник не має доходів, які могли б дозволили погасити борги в повному обсязі; загальний розмір визнаних судом вимог кредиторів відповідно до ухвали суду від 27.05.2020 у справі № 914/100/20 становить 126 923 669,33 грн. Зазначене не було спростоване судом апеляційної інстанції за результатами перегляду постанови місцевого суду. 43.1. Отже, у цьому випадку місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість застосування до боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) визначених КУзПБ судових процедур. 43.2. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник просив скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову місцевого суду. Разом з тим, допущені судами попередніх інстанцій помилки щодо застосування положень частин першої, другої статті сьомої статті 123 КУзПБ та статей 207, 236, 238 ГПК України є підставою для скасування прийнятих судами рішень та направлення справи на новий розгляд з метою повного та всебічного дослідження поданих боржником декларацій, доданих до них доказів та з метою подальшого вирішення питання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність або визнання боржника банкрутом і введення процедуру погашення боргів боржника.

44. Верховний Суд звертає увагу, що Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). 44.1. При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. 44.2. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99). 44.3. З огляду на зазначене, здійснюючи новий розгляд, суди повинні враховувати, що застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, а також під час вирішення окремих питань у справі про неплатоспроможність, не повинне перешкоджати боржнику скористатись передбаченою законодавцем можливістю відновити свою платоспроможність, оскільки наявність надмірного формалізму під час вирішення окремих питань у справі про неплатоспроможність фізичної особи може перешкоджати досягненню позитивного ефекту від передбачених законодавцем у КУзПБ процедур. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

46. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).

47. З огляду на порушення місцевим та апеляційним судами приписів пунктів 1, 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, статей 236, 238 ГПК України та неповноту дослідження обставин у справі №914/100/20, постанови місцевого та апеляційного судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

48. Під час нового розгляду, апеляційному суду належить врахувати викладене вище, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи та здійснити оцінку щодо наявності чи відсутності підстав для вирішення питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи чи переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність боржника. Судові витрати

49. Суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду у справі № 914/100/20 в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого суду, тому розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховним Судом не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та постанову Господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі № 914/100/20 скасувати.

3. Справу № 914/100/20 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський