Постанова Київський апеляційний суд № 761/1759/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №761/1759/20 Головуючий у І інстанції Савицький О.Г. Провадження №22-ц/824/5593/2022 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Шаламая Ю.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року в сумі 77701,90 грн. та 3 % річних в сумі 12038,10 грн., інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 серпня 2015 року в сумі 152792,94 грн. та 3 % річних в сумі 12521,01 грн. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року позов задоволено. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду від 16 вересня 2020 року залишено без задоволення. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду першою інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що під час ухвалення заочного рішення судом не дана оцінка всім доказам поданим до матеріалів справи. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що ухвалене судом першої інстанції заочне рішення містить ряд помилок та неточностей, які мають значення для розгляду справи. Рішення ухвалене на підставі доказів, що не відповідають вимогам чинного законодавства. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне. Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час ухвалення заочного рішення від 16 вересня 2020 року було розглянути всі вимоги позовної заяви та судом дана оцінка всім доводам та доказам учасників справи. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, чітко передбачених статтею 270 ЦПК України. При цьому воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не ухвалення рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що під час ухвалення заочного рішення судом не дана оцінка всім доказам поданим до матеріалів справи, не можуть бути підставою для ухвалення додаткового рішення у справі, а могли бути зазначені відповідачкою в апеляційній скарзі на рішення суду. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 липня 2022 року. Суддя-доповідач Судді: