Постанова КЦС ВС № 519/761/15-ц

Постанова Іменем України 21 липня 2022року м. Київ справа № 519/761/15-ц провадження № 61-8283св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Відділ державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2 , провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року в складі судді Барановської З. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр»), Відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області (далі - ВДВС Южненського МУЮ Одеської області), ОСОБА_2 та просив визнати недійсними результати електронних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки. Позов мотивований тим, що 19 вересня 2013 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №1527/2-486/11, виданим Суворовським райсудом м. Одеси 20 серпня 2013 року, про стягнення з нього на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 701 809, 93 грн. 19 травня 2015 року він отримав рекомендований лист від ВДВС Южненського МУЮ Одеської області з доданим актом про реалізацію предмета іпотеки від 20 квітня 2015 року, відповідно до якого на електронних торгах було реалізовано покупцю ОСОБА_2 предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому. При підготовці та проведенні електронних торгів допущено низку порушень, зокрема його не було належним чином повідомлено про їх проведення, внаслідок чого належна йому квартира була продана за заниженою ціною. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції Рішенням Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, тобто не лише недотримання норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Наведені позивачем порушення не вплинули на результат проведення електронних торгів. Постановою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року змінено та доповнено мотивувальну частину рішення Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 було відомо про вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на реалізацію спірної квартири, він не оскаржував проведену оцінку вказаної нерухомості, яка була чинною на момент передання майна на реалізацію. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року і постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року в справі № 6-174цс14, від 28 січня 2015 року в справі №6-199цс14, від 04 березня 2015 року в справі №6-18цс15 та від 25 листопада 2015 року в справі № 6-1749цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Вказував, що підставою для визнання електронних торгів недійсними є втрата чинності звітом про оцінку майна на момент їх проведення, внаслідок чого були порушені його права та інтереси. Прилюдні торги, які відбулися 26 березня 2015 року, були проведені лише за присутності одного учасника - ОСОБА_2 , відтак вважаються такими, що не відбулися. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Южного міського суду Одеської області. 08 грудня 2021 року справа № 519/761/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 19 вересня 2013 року державним виконавцем ВДВС Южненського МУЮ Одеської області було відкрито виконавче провадження № 39832552 на підставі виконавчого листа №1527/2-486/11 від 20 серпня 2013 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості кредитним договором у розмірі 700 899,93 грн та судових витрат в розмірі 910 грн. Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження була отримана ОСОБА_1 27 вересня 2013 року за адресою його місця реєстрації. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Южненського МУЮ Одеської області Губанової Н. В. від 07 листопада 2013 року накладено арешт на спірну квартиру АДРЕСА_1 . Держаний виконавець неодноразово виходив за вказаною адресою, але у зв`язку відсутністю боржника був позбавлений можливості провести виконавчі дії з перевірки майнового стану боржника та скласти опис даної квартири, що підтверджується відповідним актами. 09 квітня 2014 року державним виконавцем ВДВС Южненського МУЮ Одеської області Губановою Н. В. складений акт опису і арешту майна, відповідно до якого описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 в присутності боржника ОСОБА_1 , його представника та понятих. Копію вказаного акту боржник отримав. Також державний виконавець повідомив ОСОБА_1 , що описане майно буде передано для реалізації, що підтверджується його підписом у вказаному акті. 30 травня 2014 року до ВДВС Южненського МУЮ Одеської області від представника АТ «УкрСиббанк» надійшла заява про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на підставі статті 54 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою старшого державного виконавця ВДВС Южненського МУЮ Одеської області Губанової Н. В. від 06 травня 2014 року призначено експертом - суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 для проведення оцінки спірної квартири. Цього ж дня вказана постанова була направлена на адресу боржника. Відповідно до висновку експертного звіту від 07 липня 2014 року про оцінку спірної квартири її ринкова вартість станом на 30 червня 2014 року становить 195 133 грн. 04 вересня 2014 року копія вказаного експертного висновку була направлена державним виконавцем боржнику та стягувачу для ознайомлення та додатково повідомлено, що у відповідності до вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження. 06 листопада 2014 року заступником начальником ВДВС Южненського МУЮ Одеської області була направлена начальнику управління ДВС ГУЮ в Одеській області заява та пакет необхідних документів для організації конкурсу з передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 . ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України листом від 01 грудня 2014 року повідомило ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» про проведення 24 грудня 2014 року о 09:00 год електронних торгів з метою реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу № 26295 торги 24 грудня 2014 року о 09:00 год не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, про що був повідомлений начальник ВДВС Южненського МУЮ Одеської області листом від 25 грудня 2014 року. 29 грудня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Южненського МУЮ Одеської області Губановою Н. В. складено акт переоцінки спірної квартири у зв`язку з тим, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 22176) не відбулись 24 грудня 2014 року та зменшено вартість вказаного майна на 10% до 175 619,70 грн. Копія вказаного акту була направлена боржнику та стягувачу 30 грудня 2014 року. 30 грудня 2014 року від ОСОБА_1 до ВДВС Южненського МУЮ Одеської області надійшла заява про зняття квартири з торгів, оскільки йому випадково стало відомо ро передачу арештованого майна на реалізацію, але він не ознайомлений з результатами оцінки даного майна та не може оскаржити її в судовому порядку. 19 січня 2015 року ВДВС Южненського МУЮ Одеської області направило ОСОБА_1 на адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 відповідь на заяву від 30 грудня 2014 року та повідомив, що 02 вересня 2014 року на його адресу рекомендованим листом направлялись повідомлення про результати визначення вартості майна та копія висновку з експертного звіту про оцінку квартири. ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України листом від 15 січня 2015 року повідомило про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів 13 лютого 2015 року о 09:00 год, які відповідно до протоколу № 49696 не відбулися у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. 20 лютого 2015 від ОСОБА_1 до ВДВС Южненського МУЮ Одеської області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, якою він одночасно, повідомив про зміну місця проживання, просив надсилати всю кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_3 . 23 лютого 2015 року державним виконавцем складений акт переоцінки квартири АДРЕСА_1 , яким зменшено вартість вказаного майна на 20% у зв`язку з тим, що попередні торги не відбулися, до 156 106,40 грн. Копія акту була направлена 30 грудня 2014 року стягувачу та боржнику за двома відомими адресами. ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 06 березня 2015 року повідомило щодо реалізації іпотеки шляхом проведення електронних торгів 26 березня 2015 року о 09:00 год. Відповідно до протоколу № 65634 переможцем торгів визнано відповідача ОСОБА_2 20 квітня 2015 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки. 26 червня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Южненського МУЮ Одеської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 1527/2-486/11 від 20 серпня 2013 року, виданим Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 700 899,93 грн та судових витрат в розмірі 910 грн. Боржник ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Южненського міського управління юстиції ГТУЮ Одеської області Губанової Н. В. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року, яка набрала законною сили, у задоволенні скарги ОСОБА_1 була відмовлено, оскільки його належним чином повідомляли про всі дії, вчинені при примусовому виконанні рішення суду, а неотримання боржником звіту про оцінку майна та акту про передання майна на реалізацію відбулося внаслідок невиконання чинного законодавства самим боржником. Неповідомлення ОСОБА_1 державного виконавця про зміну місця проживання було вчинено ним навмисно з метою неотримання документів виконавчого провадження, що призвело б до неможливості проведення виконавчих дій, та як наслідок порушення строків примусового виконання судового рішення. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, ця угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України). Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Згідно з частиною першою статті 62 Закону № 606-ХІV реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. На момент передачі спірного нерухомого майна на електронні торги та їх проведення був чинним Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів». Наказом про затвердження Тимчасового порядку № 656/5 Міністерство юстиції України уповноважило Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком. Згідно з пунктом 1 розділу V Тимчасового порядку № 656/5 реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів. Передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у систему. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна. Якщо до часу завершення електронних торгів не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися (пункт 6 розділу V Тимчасового порядку № 656/5). За змістом пункту 2 розділу ІІ Тимчасового порядку № 656/5 державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, для проведення реалізації майна необхідні документи, зокрема, копію виконавчого документа, копію акта опису й арешту майна, копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності або право користування майном, копії документів, що підтверджують вартість майна, інші необхідні документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства документи передаються організатору для внесення інформації про проведення електронних торгів у систему не пізніше наступного робочого дня з дня отримання документів. Порушення, допущені державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Частиною третьою статті 62 Закону № 606-XIV передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону, за частиною першою якої визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону № 606-XIV звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Частиною п`ятою статті 62 Закону № 606-XIV, пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин, прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за зазначеною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки. За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначаються початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п`ятої статті 58 Закону України № 606-XIV, пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Отже, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів чи втрата чинності звіту про оцінку майна не можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17, підстав відступити від яких Верховним Судом не встановлено. У справі, що переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, в тому числі, щодо реалізації арештованої квартири (оскільки він отримував копію ухвали про відкриття виконавчого провадження, був присутнім під час складання акту опису та арешту майна від 09 квітня 2014 року, звертався до державного виконавця із заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання інформації про хід виконавчого провадження). Окрім того судами встановлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлялась копія експертного висновку про оцінку майна та роз`яснено, що у разі незгоди з результатами визначення вартості майна він має право подати заперечення. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оскарження позивачем оцінки майна в установленому законом порядку чи надання ним звіту про експертну грошову оцінку спірної нерухомості, яка була передана на реалізацію. Встановивши, що ОСОБА_1 не надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що порушення порядку проведення електронних торгів призвели до порушення його прав та законних інтересів при проведенні електронних торгів з реалізації нерухомого майна, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах. Доводи касаційної скарги про те, що торги, які відбулися 26 березня 2015 року, були проведені лише за присутності одного учасника, відтак є такими, що не відбулися, є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким була надана належна оцінка судом апеляційної інстанції та висновки суду є достатньо аргументованими. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 рокузалишити без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Южного міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко